Що з себе представляв “Бердский спецназ ГРУ”, або ж 67 ОБрСпН?

67-ма бригада спеціального призначення (в/ч 64 655), що дислокувалась у місті Бердськ Новосибірської області була сформована в червні 1984 року. Підпорядковувалася ГРУ Генштабу ерефії. Військовослужбовці бригади брали участь в операціях в Афганістані, Карабасі, Чечні, Дагестані та Боснії.

Солдати цього підрозділу готувалися для розвідки та проведення диверсій на військових об'єктах у глибокому тилу противника, куди розвідників доставляли переважно літаками і вертольотами; мали десантуватись здебільшого парашутним способом, однак насправді використовували вертолітний десант.

Формування частини

До 1 жовтня 1961 року згідно з директивою Генерального штабу ЗС СРСР № ОШ /2 /347491 від 26 серпня 1961 року, в Сибірському військовому окрузі було сформовано 791-ю окрему роту спеціального призначення (або військову частину 64655) чисельністю 117 осіб із прямим підпорядкуванням штабу округу. Дислокацією для 791-ї роти було визначено м. Юрга Кемеровської області.

У 1970 році 791-я рота була передислокована в м. Бердськ, Новосибірської області. Тому досить часто підрозділ називали й називають "Бердський спецназ”.

15 лютого 1984 року вийшла директива МО СРСР № 314/1/00210, а 5 березня того самого року вийшла директива Генерального штабу ЗС СРСР № 313/00362, згідно з якою на базі 791-ї роти слід було сформувати 67-ту окрему бригаду спеціального призначення.

1 листопада 1984 року 67-ма окрема бригада спеціального призначення була остаточно створена під умовним найменуванням попередника (військова частина 64655). Пунктом дислокації було обрано м. Бердськ.

67-а бригада була останнім з'єднанням ГРУ СРСР, створеним за всю її історію.

Склад бригади

Як і всі бригади спеціального призначення, які створювали в 60-х і 70-х роках (за винятком 3-ї бригади), 67-та бригада була кадрованим формуванням, у якому за штатами мирного часу особовий склад становив 350 осіб. За планами військового командування при введенні воєнного стану, за рахунок мобілізації військовослужбовців запасу і проведення 30-денних зборів, 67-ю бригаду розгортали в повноцінне боєздатне з'єднання з особовим складом у 1700 осіб.

Склад 67-ї окремої бригади спеціального призначення наприкінці 80-х років (усі підрозділи і частини бригади дислокувалися біля м. Бердськ):

• Управління бригади (в/ч 64655) і підрозділи при управлінні:

• загін спеціального радіозв'язку;

• рота мінування;

• рота матеріально-технічного забезпечення;

• комендантський взвод.

• 691-й окремий загін спеціального призначення (в/ч 87341);

• 690-й окремий загін спеціального призначення (в/ч 71603);

Історія “Бердського спецназу” після розпаду СРСР

Після розпаду СРСР у грудні 1991 року, 67-а окрема бригада спеціального призначення перейшла під юрисдикцію Збройних сил російської педерації.

У грудні 2000 року 67-й бригаді вручили Бойовий прапор 4-ї окремої бригади спеціального призначення, яка була розформована в 1992 році під час скасування Прибалтійського військового округу. Згодом, у 1996 році 67-ю бригаду було нагороджено вимпелом «Найкраща бригада військового округу» за підсумками бойової підготовки.

У 1999 році бригаду нагородили перехідним Червоним прапором Військової Ради Сибірського округу.

У грудні 2008 року військове керівництво озвучило інформацію про майбутнє реформування частин і з'єднань спеціальної розвідки ГРУ. Згідно з планом реформування, 12-та і 67-та окремі бригади спеціального призначення підлягали розформуванню, а 3-тя окрема гвардійська бригада спеціального призначення підлягала скороченню.

Усі заплановані реформи військове керівництво пов'язувало з політикою реформування Збройних сил, розпочатою Міністром оборони Російської Федерації А. Е. Сердюковим.

На момент розформування 67-ї окремої бригади спеціального призначення у 2009 році її склад був таким (усі підрозділи і частини дислокувалися в Бердську):

• Управління бригади (в/ч 64655) і підрозділи при управлінні:

• загін спеціального радіозв'язку;

• рота спецмінування;

• школа молодших спеціалістів

• комендантський взвод.

• 691-й окремий загін спеціального призначення (в/ч 87341);

• 690-й окремий загін спеціального призначення (в/ч 71603);

• окремий загін спеціального призначення (кадра);

• окремий загін спеціального призначення (кадра).

У будівлі, де розташовувалися казарми бригади, було ухвалено рішення у 2020 році звести виправний центр, проти чого виступив ветеран бригади, перший віцеспікер Законодавчих зборів Новосибірської області підполковник Андрій Панферов.

Участь 67-ї бригади спеціального призначення в бойових діях

Наприкінці грудня 1994 року в 67-й бригаді для ведення бойових дій у Чечні було створено зведений загін на базі 691-го загону спеціального призначення.

31 грудня 1994 року розвідувальна група 691-го загону, під командуванням лейтенанта Єрофєєва Д. В., відправлена в колоні військ на виручку заблокованих батальйонів 131-ї окремої мотострілецької бригади в Грозному, потрапила в засідку і загинула.

1 січня 1995 року розвідувальні групи 691-го загону з гелікоптерів було висаджено на дорозі між Ведено і Сержень-Юрт для організації засідки на противника. О 13:45 розвідники знищили колону противника, яка складалася з бронетранспортера і 5 вантажівок. У результаті успішного нападу противник втратив весь транспорт і 60 осіб убитими.

691-й загін перебував у Чечні в період з 4 грудня 1994 року по 22 жовтня 1996 року.

За час бойових дій, за офіційними джерелами 691-й загін втратив убитими 14 осіб.

У серпні 1999 року від 67-ї бригади, також на основі 691-го загону, було створено зведений загін для ведення бойових дій у Чечні.

На початку вересня 1999 року загін був перекинутий на Північний Кавказ.

14 листопада 1999 року розвідувальну групу 691-го загону в кількості 11 осіб висадили з гелікоптера на Сунженський хребет, у районі села Серноводське, Сунженського району Чеченської Республіки. Наступного ранку 15 листопада о 7:00 група зустрілася з противником, який переважав за чисельністю, і під час бою, що зав'язався, опинилася в оточенні. Бій тривав до 14:00, під час якого розвідувальною групою було знищено близько 60 бійців противника. Підкріпленням, що підійшло, було знищено ще близько 30 бойовиків. Втрати розвідувальної групи склали 6 осіб убитими.

У травні 2000 року загін діяв у Шатойському районі. Із січня до жовтня 2001 року 691-й загін діяв у Веденському районі. У травні 2003 року загін діяв на території Шалінського району.

З осені 2000 року для ротації (періодичної заміни) особового складу 691-го загону залучали військовослужбовців від 24-ї окремої бригади спеціального призначення Забайкальського військового округу.

11 січня 2002 року розвідувальна група 691-го загону у складі 12 осіб під командуванням Едуарда Ульмана під час засадних дій на околицях села Ціндой, Чеберлоєвського району Чеченської Республіки, розстріляла і спалила автомобіль. В автомобілі перебували 6 осіб з числа місцевого населення, замість очікуваних бойовиків зі зброєю і боєприпасами. Надалі місцевими жителями було виявлено згорілий автомобіль з останками. Інцидент набув широкого розголосу і великого суспільного резонансу. Едуард Ульман був заочно засуджений за вбивство мирних жителів на 14 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму; на момент суду він перебував у федеральному розшуку.

Загалом 67-та окрема бригада спеціального призначення у другій чеченській війні втратила вбитими 37 осіб.

Командири бригади

Агапонов Леонід Васильович - 1984-1990;

Тарасовський Олександр Григорович - 1990-1992;

Поляков, Леонід Леонтійович - 1992-1999;

Мокров, Юрій Олександрович - 1999-2002;

Шустов Михайло Сергійович - 2002-2009.