Від страху до радості, від невдоволення до щирого сміху – наше тіло безперервно розповідає історію, яку ми можемо розшифрувати. Для цього навіть не потрібно слухати співрозмовника! Коли ми не промовляємо жодного слова, наші жести, вираз обличчя та інші невербальні сигнали передають потужні повідомлення.
Ми відкриємо таємниці того, як наші тіла та вирази обличчя впливають на взаємодію із іншими людьми. Деякі з цих відкриттів можуть здивувати, а також вони нададуть корисні інструменти для поліпшення як особистих, так і професійних відносин.
Для більшості людей комунікація полягає в усній чи письмовій розмові, однак спілкуватися можна не лише словами, але й без них. Науковцями встановлено, що в процесі взаємодії людей 60-80% комунікацій здійснюється за рахунок невербальних засобів спілкування і лише від 20 до 40% інформації передається за допомогою вербальних. Жести та вирази обличчя є потужними сигналами, які відкривають наші справжні почуття, навіть коли наші слова намагаються їх приховати.
Мова тіла дійсно залишається досі повністю не розгаданою, а отже актуальною темою. Зокрема, нас цікавить «мова» інших людей. Коли звабливе підморгування, зніяковілий сміх чи просте рукостискання стає неабияким приводом для обговорень. Навіть зародилася відповідна індустрія. Такі меді, як The Washington Post та Politico, беруть інтерв'ю у експертів і просять їх проаналізувати мову тіла учасників дебатів і дипломатичних зустрічей світових лідерів. Політики використовують різні невербальні засоби для підсилення свого іміджу та передачі повідомлень. Наприклад, їхні вирази обличчя під час виступів можуть вражати суворістю, довірою або співчуттям, залежно від того, який ефект вони хочуть досягти. Після дебатів Байдена і Трампа, в британській газеті The Independent опублікували матеріал,що поведінка Байдена, який дивився на свою трибуну під час виступу Трампа, «могло бути витлумачено як підпорядкування атаці» або ж ознака самоконтролю. Один з характерних жестів для політиків — притискати великий палець до зігнутого вказівного, наводячи переконливий аргумент. Фактично це видозмінений жест «окей», і він переважно поширений у Сполучених Штатах.
Навичка з контролю та зчитування «мови тіла» стала важливим інструментом для багатьох спеціалістів різних галузей. Перше враження про людину формується лише за кілька секунд спілкування. Річ у тім, що людський мозок створює, так би мовити, свою думку про співрозмовника з перших секунд. Існують спецтренінги для розвитку навичок контролю над тілом. Та найбільше людей цікавлять прояви сили, успіху та впевненості. Вивченням прояву гордості займалася дослідниця Джессіка Трейсі. Вона зазначає, що люди з нормальним від народження зором та люди зі вродженою сліпотою однаково використовують жести. Наприклад, коли вони перетинають фінішну пряму на змаганнях, незалежно від того, чи бачили вони колись, як хто-небуть так робив, вони роблять цей жест. Руки догори, як символ перемоги, трохи задерте підборіддя.
А от чоловіки та жінки різняться у способах вираження та сприйняття невербальних сигналів. Дослідники вказують, що жінки можуть бути більш емоційно виразними у своїй мові тіла, частіше використовуююи жести, які підсилюють співпереживання та зацікавленість у розмові. У той час як чоловіки можуть бути більш скутими у вираженні своїх емоцій. У цьому чітко прослідковується дія стереотипу «приховувати справжні почуття – по-чоловічому». Навіть форми реалізації однакових жестів різняться: говорячи неправду, людина може потирати повіко, але чоловіки роблять це енергійно, а жінки – дуже делікатно, проводячи пальцем під оком. Різниця в жестикуляції настільки виразна, що навіть на основі жестів можна легко визначити про кого йде мова просто за текстовим описом, такі формулювання досить часто використовуються в творах художньої літератури. Наприклад, деякі жести, такі як «стукнути кулаком по столу», «почухати потилицю» або «потирати руки від задоволення чи передчуття» характеризують чоловіків. З іншого боку, жести, такі як «тупнути ногою», «сплеснути долонями» або «закотити чи опустити очі» частіше асоціюються з жінками.
Цікаво, що чоловіки та жінки не лише використовують різні невербальні засоби спілкування, але і розуміння цих жестів також різниться. Часто хибне тлумачення повідомлень може стати причиною непорозумінь та проблем комунікації в парі. Важливо пам'ятати, що кожна людина унікальна, треба вміти бачити інші точки зору, бути терплячим та залучати знання з емоційного інтелекту по максимуму.
Мовчання, на жаль, іноді недооцінюється в спілкуванні. Але воно є одним з найпотужніших інструментівкомунікації, здатним висловити більше, ніж тисячі слів. Невербальна комунікація допомагає нам розкривати справжні почуття, які ми не завжди виражаємо словами. Вона дозволяє нам легше розуміти один одного та встановлювати глибокі зв'язки з іншими людьми.
