Схеми шахрайства в інтернеті: найпоширеніші види і як їх розпізнати
Шахрайських операцій з картками в Україні стає менше, але кожна окрема афера обходиться дорожче. За даними Національного банку, у 2025 році кількість незаконних операцій з платіжними картками зменшилася на 5% — до 256 тис., а сума збитків від них зросла на 24% — до 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції в інтернеті сягнула 6 043 грн.
Ключовий висновок регулятора: 90% усіх збитків спричинила соціальна інженерія — ситуації, коли людина сама передає зловмисникам реквізити картки, коди з SMS чи доступ до інтернет-банкінгу. Більшість схем зламує не банківські системи, а довіру. Нижче — основні види шахрайства в інтернеті, приклади того, як вони працюють, і ознаки, за якими їх можна розпізнати.
Головне
90% збитків від карткового шахрайства в Україні спричинила соціальна інженерія, а не технічні зломи.
Найдорожчий вид онлайн-шахрайства — інвестиційний: лише у США за 2025 рік на ньому втратили понад 8,6 млрд доларів.
Більшість схем мають спільні ознаки: поспіх, неочікувана вигода чи загроза і прохання перейти за посиланням або назвати код.
Реквізити картки, CVV-код і одноразові паролі не можна передавати нікому — ні «банку», ні «покупцю», ні «службі доставки».
Якщо гроші вже списано, рахунок іде на хвилини: спершу — блокування картки в банку, потім — заява до кіберполіції.
Як працюють шахрайські схеми
Попри різноманіття сценаріїв, більшість онлайн-афер тримаються на тих самих психологічних важелях. Зловмисник створює поспіх («рахунок заблокують за 10 хвилин»), пропонує неочікувану вигоду (виплату, виграш, дохід без зусиль), лякає втратою (грошей, акаунта, близької людини) або спирається на авторитет — видає себе за банк, поліцію, державну установу, відомий бренд чи знайому людину. Часто ці важелі поєднуються.
Мета майже завжди одна з трьох: змусити людину переказати гроші, отримати реквізити картки й коди підтвердження або заволодіти акаунтами — банківським, у месенджері, в мобільного оператора. Тому найнадійніший фільтр простий: будь-яке повідомлення, яке вимагає діяти швидко і веде до оплати, введення даних картки чи коду, варто вважати підозрілим, доки не доведено протилежне.
1. «Виплати» та «компенсації» від держави й міжнародних організацій
Серед найпоширеніших сценаріїв соціальної інженерії НБУ називає повідомлення та дзвінки про нібито соціальну допомогу від державних чи міжнародних організацій. Людина переходить за посиланням на сайт, що імітує державний сервіс або банк, вводить дані картки — і шахраї списують з неї гроші.
Типові ознаки: розсилка в месенджері чи соцмережі від невідомого контакту, вимога «підтвердити картку» або ввести CVV-код, адреса сайту, що відрізняється від офіційної одним-двома символами, а також «комісія» чи «мито» за отримання виплати. Справжні державні програми оформлюються через офіційні застосунки й сайти, а не через чат-боти з розсилок. Як перевірити підозріле посилання, пояснено в матеріалі про перевірку сайтів на фішинг.
2. Дзвінки від «служби безпеки банку»
Зловмисники представляються працівниками служби безпеки банку, Національного банку чи інших установ і повідомляють про «підозрілу операцію» або «блокування рахунку». Мета, за даними НБУ, — отримати реквізити картки й одноразові паролі з SMS або переконати людину самостійно провести операцію, нібито щоб уникнути блокування.
Банк, який помітив підозрілу операцію, не просить назвати CVV-код, PIN чи код із SMS і не пропонує переказати кошти на «безпечний рахунок». Найбезпечніша реакція — завершити розмову й самостійно зателефонувати на номер зі звороту картки або з офіційного застосунку банку. Як розпізнати такі дзвінки, детально описано в матеріалі про телефонне шахрайство.
3. Купівля і продаж в інтернеті
Тут шахраї працюють з обох боків угоди. Покупців ошукують фейкові інтернет-магазини та оголошення з цінами, помітно нижчими за ринкові, і вимогою повної передоплати. Продавців — «покупці», які пропонують перейти в месенджер і надсилають посилання нібито для «отримання оплати» чи «оформлення доставки». Таке посилання веде на фішингову сторінку, що імітує маркетплейс, службу доставки чи банк, і просить ввести повні дані картки.
Щоб отримати переказ, достатньо номера картки — ні CVV-код, ні термін її дії, ні коди з SMS продавцю не потрібні. Безпечніше проводити угоди всередині платформи і не переходити в месенджер на прохання співрозмовника. Поради для покупців і продавців зібрано в матеріалі про шахрайство під час продажу в інтернеті.
4. Фальшиве бронювання житла та квитків
Шахраї створюють копії сайтів бронювання, публікують оголошення про оренду житла, якого не існує, або надсилають від імені готелю повідомлення з вимогою «повторно підтвердити картку» протягом кількох годин. Найнебезпечніший варіант — коли такий запит надходить через внутрішній чат справжньої платформи і тому виглядає легітимно.
Сигнал тривоги — будь-яка вимога оплатити поза платформою або ввести дані картки за посиланням із повідомлення. Як працюють ці схеми і що робити, якщо гроші вже списано, — у матеріалі про шахрайство на Booking.com.
Читайте такожЩо таке шахрайство на Booking.com і як його розпізнати
5. «Легкий заробіток»: оплачувані завдання і дропи
Пропозиції підробітку в месенджерах і соцмережах — ставити лайки, писати відгуки, «тестувати» магазини — НБУ відносить до найпоширеніших схем. Вони розгортаються поступово: спершу людина справді отримує невелику оплату за прості завдання, згодом її переконують зробити «покупку» чи переказ, щоб отримати більший дохід, — після чого організатори зникають.
Інший різновид «легкого заробітку» — пропозиція «здати в оренду» банківську картку чи рахунок або прийняти й переслати гроші за відсоток. Таких людей називають дропами: через їхні рахунки шахраї проводять кошти, викрадені в інших жертв. Дроп ризикує не лише втратити доступ до власних рахунків, а й стати фігурантом кримінального провадження.
Держава посилює відповідальність за такі дії. 15 вересня 2026 року Верховна Рада прийняла за основу президентський законопроєкт № 16013 про захист громадян від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками. Документ передбачає криміналізацію передачі та обігу так званих дроп-рахунків. Станом на початок жовтня законопроєкт готується до другого читання.
6. Інвестиційне шахрайство і криптовалюта
Це найдорожчий вид онлайн-шахрайства. За звітом Центру скарг на інтернет-злочини ФБР (IC3), у 2025 році американці втратили на інвестиційних аферах понад 8,6 млрд доларів — понад 40% усіх зареєстрованих збитків від кіберзлочинності. Більшість цих втрат повʼязана з криптовалютою.
Сценарій типовий: знайомство в соцмережі, застосунку для знайомств чи через SMS, перехід у месенджер, запрошення до «інвестиційного клубу» з «досвідченими трейдерами». Жертва бачить на фальшивій платформі стрімке зростання «прибутку» і вкладає дедалі більше, а під час спроби вивести гроші від неї вимагають сплатити «податки» чи «комісії». Дедалі частіше такі проєкти рекламують за допомогою згенерованих ШІ відео зі знаменитостями та керівниками компаній.
Окрема пастка чекає на тих, хто вже постраждав: «юристи» чи «агенції», які обіцяють повернути втрачені кошти за передоплату. У тому ж звіті ФБР зафіксовано понад 10,5 тис. скарг на такі схеми із заявленими збитками в 1,4 млрд доларів (разом із попередніми втратами постраждалих). Гарантований високий дохід без ризику — найнадійніша ознака шахрайства; так само підозріла будь-яка послуга з повернення грошей, що вимагає оплати наперед.
7. Романтичне шахрайство
Шахрай знайомиться на сайті знайомств чи в соцмережі, тижнями підтримує листування і вибудовує емоційний звʼязок. Коли довіра сформована, зʼявляється «проблема»: термінова операція, затриманий на митниці подарунок, квиток, щоб нарешті зустрітися, — або «вигідна інвестиція», в яку пропонують вкластися разом. За даними ФБР, у 2025 році американці втратили на аферах, побудованих на довірі й романтичних стосунках, понад 929 млн доларів.
Ознаки: співрозмовник уникає відеодзвінків або постійно їх переносить, фото профілю схожі на професійні знімки, розмова швидко переходить у месенджер, а спілкування рано чи пізно зводиться до грошей. Як перевірити профіль і що робити, якщо підозри вже є, — у матеріалі про шахраїв у застосунках для знайомств.
Читайте такожЯк вберегтися від онлайн-шахраїв у застосунках для знайомств
8. «Позич до вечора»: зламаний акаунт знайомого
Повідомлення від друга чи родича з проханням терміново позичити гроші або «проголосувати» за посиланням часто надходить зі зламаного акаунта. Посилання на «голосування» нерідко веде на фішингову сторінку, яка викрадає вже акаунт отримувача, — і ланцюжок продовжується.
Перевірити просто: звʼязатися з людиною в інший спосіб, наприклад зателефонувати, і поставити запитання, відповідь на яке знає лише вона. Схеми з повідомленнями розібрано в матеріалі про шахраїв у соцмережах, а найпоширеніші афери у Facebook — в окремому огляді.
9. Голоси й відео, згенеровані штучним інтелектом
Клонування голосу і діпфейки роблять старі схеми переконливішими. Найвідоміший сценарій — дзвінок «родича», який потрапив у біду і терміново просить гроші. Для підробки голосу шахраям часто вистачає записів із публічних відео в соцмережах.
У звіті ФБР за 2025 рік ШІ присвячено окремий розділ: понад 22 тис. скарг з ознаками використання штучного інтелекту і майже 893 млн доларів збитків. Захист — домовитися з близькими про кодове слово для екстрених ситуацій і завжди передзвонювати на відомий номер. Детальніше — у матеріалі про шахрайство з клонуванням голосу.
10. Перевипуск SIM-карти та eSIM
Фінансовий номер телефону — ключ до банківських застосунків. За даними НБУ, шахраї виманюють коди доступу до застосунку мобільного оператора і оформлюють eSIM замість SIM-карти жертви. Отримавши номер, вони можуть увійти в інтернет-банкінг, вивести гроші або оформити онлайн-кредит.
Регулятор також фіксує випадки з українцями, які виїхали за кордон: якщо фінансовий номер довго не використовувався, оператор може передати його іншому абоненту, а новий власник номера отримує шлях до чужого банкінгу. НБУ радить ідентифікуватися в оператора, не використовувати неперсоніфіковану SIM-карту як фінансовий номер і підключити додаткові послуги захисту SIM-карти. Тим, хто довго перебуває за кордоном, варто вчасно змінити фінансовий номер у банку.
11. Фальшива техпідтримка
Спливне вікно з «попередженням про вірус», лист про «підозрілий вхід» чи дзвінок від «підтримки» відомої компанії мають одну мету — змусити встановити програму віддаленого доступу або передати дані для входу. Після цього зловмисник отримує контроль над компʼютером і банкінгом. У звіті ФБР шахрайство з фальшивою техпідтримкою посіло третє місце за сумою збитків — понад 2,1 млрд доларів.
Справжні служби підтримки не телефонують без запиту і не просять встановити AnyDesk чи подібні програми. Як розпізнати такі схеми — у матеріалі про шахрайство з техпідтримкою.
12. Фальшиві збори та «виграші»
Шахраї використовують і співчуття, і азарт. Перше — збори на лікування, на потреби військових чи постраждалих від обстрілів від імені неіснуючих волонтерів або з викраденими фото справжніх фондів. Друге — повідомлення про виграш у розіграші, участі в якому людина не памʼятає, з вимогою оплатити «доставку» чи «податок» на приз.
Перед донатом варто перевірити, чи оголошено збір на офіційних сторінках фонду або волонтера і чи збігаються реквізити. Справжній розіграш не вимагає оплати за отримання призу. Як відрізнити благодійну аферу від справжнього збору — у матеріалі про псевдоволонтерів.
Як розпізнати шахрайство: спільні ознаки всіх схем
Терміновість: «рахунок заблокують», «пропозиція діє годину», «гроші потрібні негайно».
Неочікуваний контакт: розмову ініціювала не людина, а співрозмовник, який уже знає її імʼя чи деталі замовлення.
Запит на дані, які нікому не потрібні: CVV-код, PIN, код із SMS, логін і пароль від банкінгу.
Спроба перевести розмову з платформи в месенджер або на сторонній сайт.
Вигода, що виглядає надто добре: ціна значно нижча за ринкову, дохід без ризику, виграш без участі.
Оплата наперед: комісія за виплату, податок на приз, внесок за повернення коштів.
Прохання нікому не розповідати — ні банку, ні близьким, ні поліції.
Помітивши хоча б одну з цих ознак, варто зупинитися й перевірити інформацію через офіційний канал: застосунок банку, номер зі звороту картки, офіційний сайт компанії.
Що робити, якщо шахраї вже отримали гроші або дані
Негайно заблокувати картку й доступ до інтернет-банкінгу через застосунок або службу підтримки банку. НБУ радить робити це одразу після розголошення реквізитів чи кодів або отримання SMS про операцію, якої не було.
Змінити паролі від пошти, месенджерів і банківських застосунків та увімкнути двофакторну автентифікацію. Якщо зламано акаунт у месенджері чи соцмережі — попередити знайомих.
Звернутися до кіберполіції через онлайн-форму або за номером 102. Зберегти докази: скриншоти листування, номери телефонів, посилання, квитанції.
Якщо шахрайство повʼязане з номером телефону — звернутися до мобільного оператора і перевірити, чи не перевипущено SIM-карту.
Ігнорувати пропозиції «повернути гроші» за оплату наперед: це наступний етап шахрайства.
Шахрайські схеми постійно змінюють обгортку — від «виплат» до діпфейків, — але механіка лишається незмінною: поспіх, довіра і прохання передати гроші чи дані. Звичка зупинитися й перевірити інформацію через офіційний канал захищає від більшості з них.
Ця стаття Схеми шахрайства в інтернеті: найпоширеніші види і як їх розпізнати раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин
