Я б назвала цю книгу звичайною. Вона не викликала в мене надмірних емоцій: ні смутку, ні радості, ні того самого бажання тупотіти ногами на ліжку від незручності поведінки героїв чи якоїсь особливо цікавих сцен.
Перед нами історія кохання між авторкою та зіркою кіно та театру, трішки переплетена в часі, до ритму якої потрібно звикнути, але це проходить через сторінок 100 і вже не так помітно.
Під час читання я весь час ставила собі одне головне питання: чи вірю я в їхнє кохання? - Однозначно ні. Для мене в цій історії розвиток почуттів практично відсутній, як і не було оцього дивовижного "кохання з першого погляду". Ми знаємо лише щиру закоханість героїні радше в образ світової зірки, ніж у саму людину. Почуття героя теж розкриваються переважно вже через десять років, і саме це не давало мені спокою до завершення історії.
Що мені сподобалося найбільше? Я дуже захоплена різними вирізками із блогу від інших репортерів/читачів. Я беззаперечно обожнюю,як автора описала в інтерв'ю історію про камінг-аут. Це було неймовірно і прекрасно,чутливо і виглядало по особливому. Особливе місце я відвела блог головної героїні про її шлюб. Саме в таких моментах я побачила стиль авторки та виникло бажання прочитати ще щось.
Тим не менш, я відчула переживання героїні і сумніви щодо своєї кар'єри — я з тобою,люба,я тебе розумію. Я розумію її бажання популярності та неприйняття наслідків цієї популярності. Але все ж я вважаю, що вона свідомо писала про деякі події в своєму інтерв'ю. Вона знала,що це викличе фурор в пресі та серед фанатів. І те,що вона не справилась з цими наслідками та морально страждала від них не знімає з неї відповідальності за власні вчинки.
Загалом мені дуже сподобалося, як пише авторка, але що саме вона пише — не до кінця відгукнулося.
Читати чи ні вирішувати вам
