Історія,яку я не змогла осягнути за перший раз і повернулась до неї через рік більш підготовлена та готова до цієї розмови. Книга,яку я буду перечитувати ще багато разів, і щоразу буде для себе нове відкриття по сюжету.
Що очікувати: це не легенький роман,який можна прочитати за 2 вечора і відкласти незалишивши з нею частинку себе. Її варто смакувати, обо'язково записувати деталі, адже все в цій історії має цінність та вагу для сюжету та і впринципі для читача, щоб розібратися хто є хто. Варто бути готовим до того, що її захочеться покинути читати на половині ( бо ніфіга не зрозуміло) але варто себе пересилити трішки і проковтнете ті 30% книги які залишаться. Це своєрідна ваша пожертва книзі,яка перевіряє вас,чи дійсно варті ви читати далі.
Що ж по сюжету? Багато хто писав у відгуках, що книга не має сюжету і взагалі ні про що. Так історія заплутана, має багато коротких історій,розвиток яких ви будете дізнаватися протягом книги, іноді це буде максимально неочікувано і попередня розмова обірветься посередині,але це все частина існування історії Долі та Часу. Плинність історії ретельно продумано та зважено по розвитку. Уважність важлива не лише в книзі,а й для читача. Герої: вони детально описані, мають свої недоліки та страхи( як звичайні люди). Вони ростуть і приймають важливі рішення для себе,для Долі та Часу і чудово виконують роль для якої вони пішли в цю подорож.
Враження: десь з половини книги,було дуже важко читати, багато деталей, купа коротких історій,які мають давати світло на попередні історії,але мене трішки заплутали. І ось коли я дочитала десь до 70% книги,почався клубочок розплутуватися, викриватися нові деталі, які показувати, що не всі "антагоністи" такими є, вони мають свою історію та причину чому вона так вчиняє. Маю думку, що антагоністка своїми переслідуваннями Закарі пришвидшила події та стала причиною чому Гавань закрилась,але ці роздуми будуть на 2 раз. Окремо дивно було побачити любовний інтерест в головних героїв (доречі тут є не яскраво виражена ЛГБТ тематика) Половину книги вони просто взаємодіяли без виражених відкритих емоцій, а тут бац і ви читаєте як Закарі йде в Беззоряне море рятувати коханого. Чому? Де я пропустила початок їх взаємодії? Для мене це загадка. Взагалом головна історія книги була завершена і мала щасливий кінець( яким це шляхом відбувалось - то вже інше питання)
Моя оцінка книзі: 5/5 цілком заслужено. Я обожнюю такі книги,над якими потрібно подумати, коли виникає бажання кинути книгу в стіну від повороту сюжету. І ця історія повністю підпадає під мій смак і це бажання. Наполегливо рекомендую читати цю історію, смакувати її поступово і вкінці сидіти хвилин 10 дивлячись в стіну від завершення книги.
