Перше у своєму роді дослідження довело, що сонячні електростанції в космосі є життєздатним варіантом виробництва відновлюваної енергії, що відкриває шлях до потенційного комерційного застосування цієї технології. Експеримент був проведений групою вчених з Університету Суррея та Університету Суонсі у Великобританії.
Зокрема, дослідники спостерігали за роботою сонячних панелей, встановлених на супутнику, протягом шести років і 30 000 орбіт. Примітно, що вони виявили, що дійсно можливо виробляти недорогі та легкі сонячні панелі, які можуть генерувати енергію в космосі.
"Ми дуже раді, що місія, розрахована на один рік, все ще працює після шести років, — сказав професор Крейг Андервуд, почесний професор інженерії космічних апаратів у Космічному центрі Суррея при Університеті Суррея. "Ці детальні дані показують, що панелі витримали радіацію, а їхня тонкоплівкова структура не погіршилася в суворих теплових і вакуумних умовах космосу".
Для дослідження вчені з Університету Суонсі розробили новий тип технології сонячних батарей з використанням телуриду кадмію. Вони стверджують, що порівняно з наявними альтернативами, ці панелі можуть покривати більші площі, вони легші, потужніші та відносно дешеві у виробництві.
Тим часом Університет Суррея розробив прилади, які вимірювали їхню роботу на орбіті. Сам супутник був спроєктований і побудований в Суррейському космічному центрі у співпраці з інженерами-практикантами з Алжирського космічного агентства (ASAL).
Зібрані дані не показали розшарування комірок (тип руйнування матеріалу) або погіршення якості, але з часом вихідна потужність комірок знизилася. Проте, дослідники вважають, що вони довели "базову надійність" технології для використання в космосі.
"Ця технологія надмалих сонячних елементів може призвести до розгортання в космосі великих, недорогих сонячних електростанцій, які повертатимуть чисту енергію на Землю — і тепер ми маємо перші докази того, що ця технологія надійно працює на орбіті", - зазначив професор Андервуд.
Ідея використання сонячної енергії з космосу та її бездротової передачі на Землю набуває все більшої популярності в останні кілька років у відповідь на нагальну кліматичну кризу. Сонячне світло в середньому в 10 разів інтенсивніше у верхніх шарах атмосфери, ніж внизу, і використання його енергії з космосу було б більш ефективним порівняно з погодними умовами та переривчастими сонячними рішеннями на землі.
Хоча технологічні виклики все ще залишаються, багато країн світу прагнуть до так званої космічної сонячної енергетики (SBSP), а Європейське космічне агентство працює над власним проєктом під назвою "Соляріс".
На цьому тлі нове дослідження знаменує собою поворотний момент у розвитку SBSP. Воно опубліковане в журналі Astra Astronautica.
