Спочатку було слово, і слово буде потому.
Буде слово після всього – після життя, після смерті.
Після війн, вогнищ інквізицій, нового потопу,
Коли зорі із неба, Місяць і Сонце будуть стерті.
Коли впадуть мідні брами і стіни новітніх імперій,
Коли вичахне в світі остання квітка,
Прийде знову Людина на руїни, розкриє двері –
І словом у тьму крижану впустить літо.
* * *
слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово слово
