біля озера

Вона сиділа біля озера

З книгою у руках

Я підійшов тихо, відчуваючи незрозумілий страх,

Він переповнював мене,

Лився через усі можливі ріки,

Але я поборов, не знаю сам коли

Просто  підійшов і сказав їй «привіт»

Відчув легке потепління у серці та на ладонях

Але відповідь. Де моя відповідь?

Я озирнувся навколо

Не було нікого.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Марія Мармура
Марія Мармура@minimurka

Марійка з міста-герой Охтирка

48Прочитань
2Автори
5Читачі
На Друкарні з 15 липня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Яндере

    Двері на замок, ключі в карман.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • До біса! У Неї з’явилось ім’я!..

    Вона прокинулась о 5… Прийняла душ: змила нічну втому та безсоння холодною, майже льодяною водою – так Їй сказали робити щоранку, щоб жити «для себе». І проблема була в тому, що Вона навіть не пам’ятала, хто саме примусив Її це робити.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Яндере

    Двері на замок, ключі в карман.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • До біса! У Неї з’явилось ім’я!..

    Вона прокинулась о 5… Прийняла душ: змила нічну втому та безсоння холодною, майже льодяною водою – так Їй сказали робити щоранку, щоб жити «для себе». І проблема була в тому, що Вона навіть не пам’ятала, хто саме примусив Її це робити.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми