чому являєшся мені у сні?
а sms не напишеш ні вдень, ні вночі.
чому шукаю твоє лице серед сотні незнайомих облич?
але тебе там немає,
ніби крізь землю проваливсь
ні там, ні там тільки й являєшся мені у сні
з букетом, осяяним рожевим світлом та ще сотнею інших ніжних кольорів.
зранку прокинусь не згадаю твоє ім’я,
Хоча.. кого я обманюю знаю про тебе все, але тим не більш не знаю тебе…ч
вона потрібна була тільки собі.
не примітна кавʼярня, напроти твого дому
Вона сиділа біля озера
Наші риси, інколи складно читати, коли мимоволі минаємо мрії дитячі, - недопустимі увагою та знаками, але згадка живе, коли сльза піде на аркуш забутого листа.
Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій
Наші риси, інколи складно читати, коли мимоволі минаємо мрії дитячі, - недопустимі увагою та знаками, але згадка живе, коли сльза піде на аркуш забутого листа.
Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій
