не примітна кавʼярня, напроти твого дому
скільки поцілунків вона бачила? скільки сварок? чи може просто секретних розмов? скільки цигар там вже скурили молоді джентельмени, що чекають своїх дам? як часто там змінюють персонал? та з покон віків його не міняв ніхто там.
чим вона така особлива?
відповідь даси тільки ти. ти сам.
чому являєшся мені у сні?
вона потрібна була тільки собі.
Вона сиділа біля озера
16-го серпня 2014 року свій земний шлях завершив Всеволод Нестайко. Пройшло десять років і зараз ми про нього згадуємо. Не те щоб він був забутим, викинутим на узбіччя історії персоналією чи подібним. Аж ніяк – ще за життя Всеволод Зіновійович став класиком літератури.
Це щоденник тих, хто мовчки тримає себе між кавою і тривогою, світлом екранів і темрявою маршруток. Поети в підземці, партизани офісів, тіні на сторіс. Але навіть серед цієї втоми — іноді проблискує посмішка, світліша за світанок.
Власне, це так. Інколи складається враження, що українців по-справжньому хвилює єдине питання: мова. Сайт, який ви зараз читаєте, лише підтверджує цю закономірність, хоч це й банально, тупо й нецікаво. Але так є. Чому?
16-го серпня 2014 року свій земний шлях завершив Всеволод Нестайко. Пройшло десять років і зараз ми про нього згадуємо. Не те щоб він був забутим, викинутим на узбіччя історії персоналією чи подібним. Аж ніяк – ще за життя Всеволод Зіновійович став класиком літератури.
Це щоденник тих, хто мовчки тримає себе між кавою і тривогою, світлом екранів і темрявою маршруток. Поети в підземці, партизани офісів, тіні на сторіс. Але навіть серед цієї втоми — іноді проблискує посмішка, світліша за світанок.
Власне, це так. Інколи складається враження, що українців по-справжньому хвилює єдине питання: мова. Сайт, який ви зараз читаєте, лише підтверджує цю закономірність, хоч це й банально, тупо й нецікаво. Але так є. Чому?
