В досліджені викладені докази про використання Фонду національного добробуту (надалі - ФНД) для закриття дефіциту бюджету РФ, який був спричинений значними видаткими на фінансування війни. Також окремої уваги заслуговують прогнози щодо подальшого стану Фонду.
Попередні висновки по дослідженню наступні:
ФНД росії - це інструмент, який еволюціонував від стабілізаційного механізму до інструменту фінансування геополітичних амбіцій.
У 2008–2009 роках ФНД використовувався для стабілізації російського фондового ринку, а з 2022 року фактично став інструментом фінансування війни. Витрати ФНД на війну суперечать його офіційній меті - соціальній стабільності. Наголошення на цьому в інформаційному просторі може посилити напругу в суспільстві, особливо серед пенсіонерів.
ФНД використовується для фінансування бюджетного дефіциту, викликаного санкціями та військовими витратами. Також де-факто фінансує банківську систему РФ і є “кредитором останньої інстанції”, що робить його заручником державної політики (що підтверджується зміною структури валютних інвестицій).
ФНД має тенденцію до скорочення ліквідних активів. До лютого 2025 року загальні активи ФНД знизилися до $135,5 млрд, причому лише 28,5% з них залишаються ліквідними. Це відповідає 1,6% від прогнозованого ВВП країни. Якщо спиратися на дані минулих років, то оптимальний запас до ВВП - від 5 до 8%.
ФНД залежить від енергетичних доходів, отже вразливий до санкцій, зниження цін на нафту та зменшення експорту ресурсів. Відповідно до аналізу Bloomberg Economics, якщо ціни на нафту впадуть нижче 50 доларів за барель, ліквідні активи можуть вичерпатися всього за рік-два.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році ліквідні активи ФНД скоротилися на 56% (з 100,4млрд до 56,5 млрд). За поточних темпів витрат (близько 25 мільярдів доларів на рік під час війни) та без значного зростання доходів від нафти й газу, ліквідна частина ФНБ може бути вичерпана до кінця 2025 – початку 2026 року. Загальний обсяг фонду, включаючи неліквідні активи, також зменшується, але повільніше.
Історична складова
Фонд національного добробуту (ФНД) - це фінансовий резерв країни, який формується для підтримки стабільності економіки під час криз та забезпечення інфраструктурних проектів держави необхідними фінансовими ресурсами, а також є важливою частиною системи пенсійного забезпечення росіян. Входить до складу федерального бюджету росії. ФНД був створений 1 лютого 2008 року в результаті поділу Стабілізаційного фонду рф на два окремих інвестиційні фонди: Резервний фонд і Фонд національного добробуту. За даними Інституту суверенних фондів (SWFI), ФНД росії посідає 20-е місце у рейтингу найбільших суверенних фондів світу.
Основні цілі створення ФНД:
Підтримка стабільності пенсійної системи шляхом покриття дефіциту її бюджету.
Співфінансування пенсій, коли держава подвоювала суму добровільних внесків до Пенсійного фонду росії. З 2015 року участь у програмі припинена.
Покриття дефіциту федерального бюджету.
Історично ФНД наповнювався за рахунок наддоходів від податків після продажу нафти, газу та продуктів їх переробки, коли ціни на них перевищували встановлений рівень, а також за рахунок інвестиційних доходів (вкладення в цінні папери, банківські депозити, золото та іноземну валюту). Якщо фактична ціна вища – наддоходи конвертуються в іноземну валюту та надходять до ФНД. Якщо ціна нижча – недотримані доходи компенсуються за рахунок коштів ФНД.
Система функціонування
Управлінням Фондом національного добробуту займається низка державних структур. Міністерство фінансів та Центробанк є основними учасниками та регуляторами ФНБ. Мінфін забезпечує безпеку коштів та доходи фонду, займається розробкою інвестиційної стратегії, публікацією звітів і моніторингом фінансових цілей. Центробанк обирає фінансові інструменти для інвестування та забезпечує макроекономічну стабільність. Уряд РФ визначає пріоритетні напрямки та програми. Федеральне збори затверджує бюджет і правила управління Фондом. Фінансова комісія координує діяльність і формує стратегії використання коштів. Рада директорів управляє ФНБ і приймає рішення щодо інвестицій. Експертні органи взаємодіють для покращення роботи фонду та пропонують стратегії управління.
Фонд інвестує в різноманітні активи, включаючи акції, корпоративні облігації та інші інструменти з вищим рівнем ризику та потенційної дохідності. На відміну від Резервного фонду, який раніше інвестував у низькодохідні цінні папери за кордоном, ФНБ орієнтується на більш ризиковані, але вигідні вкладання, такі як частки в російських компаніях та інфраструктурні проекти. Це робить фонд вразливим у разі економічних шоків. Наприклад, вартість таких інвестицій зросла на 2 трлн рублів, але вони не можуть бути швидко реалізовані. Також, у жовтні 2008 року ФНБ отримав дозвіл інвестувати в акції на російському фондовому ринку для підтримки фінансових ринків, що зробило його своєрідним "кредитором останньої інстанції" для банків. Хоча він і став більш ризикованим, нових інструментів рф не шукає. На фоні заяв Трампа про створення криптовалютного резерву, заступник міністра фінансів Володимир Количев заявив, що Мінфін рф не планує змінювати поточну нормативну структуру вкладів ФНД, і, зокрема, додавати в неї криптоактиви
“Вони занадто волатильні, а поки рівень накопичень у ФНБ не дозволяє думати про ризиковані інвестиції”.
Основні тенденції використання та зміни під час війни
2008–2009: Використання коштів для стабілізації економіки під час глобальної фінансової кризи.
2014–2015: Скорочення через санкції, падіння цін на нафту та підтримку бюджету.
2022–2025: Значне зменшення ліквідної частини через війну в Україні, санкції (зокрема, заморожування валютних активів), а також інвестування в неліквідні активи (наприклад, інфраструктурні проекти та акції російських компаній).
ФНБ включає дві складові — ліквідні активи (валютні кошти та золото) і кошти, інвестовані в різні фінансові інструменти. Золотовалютні резерви рф завжди зберігалися в високоліквідних міжнародних активах, таких як валюта, золото, цінні папери.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році фонд активно використовується для покриття бюджетного дефіциту. За даними Bloomberg, ліквідні активи фонду скоротилися на 56% з січня 2022 року по грудень 2023 року, впавши з 8,9 трлн рублів до 5 трлн рублів, що еквівалентно зниженню з 100,4 млрд доларів до 56,5 млрд доларів. Більша частина коштів була витрачена на військові потреби. Незважаючи на зростання доходів від експорту нафти та газу, які перевищили прогнози уряду, Мінфін був змушений витратити 1,3 трлн рублів з ФНБ для покриття дефіциту бюджету. Кошти спрямовувалися на реалізацію великих інфраструктурних проектів, вартість яких значно зросла. Такі дії пов'язані зі збільшенням військових витрат і санкціями, які обмежили доступ до міжнародних резервів. Це значно обмежує можливості фонду для міжнародних інвестицій і доступу до глобальних фінансових ринків, що ускладнює його залежність від внутрішніх ресурсів.
До березня 2025 року обсяг доступних активів ФНБ досяг 3,39 трлн руб. (або $38,7 млрд.). Це відповідає 1,6% від прогнозованого ВВП країни на вказаний рік і вважається найнижчою відміткою із середини 2019-го. Станом на лютий 2025 року, за даними Trading Economics, загальний обсяг активів ФНБ склав близько 135,5 мільярдів доларів США, що на 19,8 мільярдів доларів США менше, ніж у 2024 році. Це зниження пов’язане з продовженням використання фонду для покриття бюджетного дефіциту та впливом санкцій, які обмежили доступ до міжнародних ринків. Ліквідні активи фонду, такі як іноземна валюта та золото, оцінюються приблизно в 55 мільярдів доларів США на лютий 2025 року, що становить близько 40,5% від загального обсягу.
Це вказує на значне скорочення ліквідних активів, особливо з січня 2022 року, коли вони становили близько 100,4 мільярдів доларів США, до грудня 2023 року, коли вони впали до 56,5 мільярдів доларів США. У 2023 році Росія продала ліквідні активи на суму 2,9 трлн рублів (близько 32 млрд доларів) у грудні для покриття запланованого бюджетного дефіциту, що підкреслює тиск на фонд.
До недавнього часу в структуру ФНБ входили валюти США, єврозони, Великобританії, Китаю та Японії, цінні папери російських і іноземних емітентів, гроші на рахунках у ВЕБ, ВТБ та Газпромбанку.
Раніше ФНБ утримував активи в доларах США, євро, фунтах стерлінгів, ієнах, китайських юанях та золоті. Літком 2021 року росія почала продавати всі долари США та частину фунтів стерлінгів, що вказує на те, що до цього моменту долари відігравали значну роль у портфелі. З 2021 року відбулися зміни: з 20 травня 2021 року повністю виключена валюта США. Частка фунта стерлінгів стала не вище 5% (була 10%), частка євро збільшена з 35 до 40%, частка китайського юаня збільшена з 15 до 30%; з 1 червня 2021 року включено золото з часткою 20%.
Після 2022 року, з початком війни в Україні та введенням санкцій, структура ліквідних активів ФНБ змінилася ще раз. Долари США більше не згадуються в звітах, що відображає їх продаж у 2021 році. Цікаво, що у звітах за травень 2023 року згадувалися 9,233 млрд євро, 288,3 млрд китайських юанів, 520,9 тонн золота та 232,8 млн рублів. Однак у більш пізніх звітах, таких як лютий 2024 року, євро не згадуються, що може вказувати на їх продаж або перерозподіл. Ця зміна відображає геополітичні зсуви, включаючи санкції, які обмежили доступ до західних валют.
Зміни обсягу коштів в ФНД
За повідомленням The insider, вклади ФНБ в російські компанії продемонстрували значний ріст, збільшившись на 44% за останні три роки.
Золотовалютні резерви в першу чергу слугують гарантом стабільності російської економіки перед іноземними кредиторами або для підтримання стабільності валютного курсу.
У 2023 році вартість часток фонду в облігаціях, випущених для фінансування таких проектів, збільшилася на 50%, а з початку 2022 року — в чотири рази.
ФНБ перебуває під санкціями з боку США, Канади, Австралії та країн Європейського Союзу, що було оголошено в 2022 році через війну в Україні. Ці санкції забороняють транзакції з фондом і фактично заморожують будь-які його активи, що знаходяться в США або під контролем американських осіб.
Звертаємо увагу на збільшення інвестиційної частки ФНД в юані, оскільки це має зрозумілі причини та надає наступні переваги рф:
Уникнення санкційних ризиків. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році західні країни заморозили близько $300 млрд російських золотовалютних резервів, номінованих у євро та доларах. Це змусило росію шукати альтернативи, щоб захистити активи ФНД від конфіскації. Юань, як валюта країни, що не підтримує санкції, став “безпечнішим” варіантом.
Дедоларізація економіки. Як вже раніше зазначалось, росія намагається зменшити залежність від долара та євро, щоб послабити вплив західних фінансових інструментів. Перехід на юані - частина довгострокової стратегії створення “санкційностійкої” фінансової системи.
Зміцнення співпраці з Китаєм. Китай - ключовий економічний партнер Росії після ізоляції від Заходу. Збільшення частки сприяє розрахункам у національних валютах у торгівлі (наприклад, за постачання нафти, газу). Підсилює політичний альянс москви та Пекіна.
Спроби стабілізувати рубль. Частка юаня в російському валютному ринку зросла з 1% до 33% за 2022–2023 роки. Купівля юанів дозволяє ЦБ рф впливати на курс рубля, уникаючи прямих операцій з доларом чи євро, які стали токсичними.
Обмежений вибір “безпечних” активів. Після блокування західних цінних паперів росія не може інвестувати в євробонди чи акції компаній ЄС/США. Юаневі активи (наприклад, китайські держоблігації) — одна з небагатьох доступних альтернатив.
Прогнози по стану Фонду
Щодо використання у найближчі роки
На найближчий час дефіцит бюджету буде фінансуватися з ФНБ «живими грошима» (ліквідними активами). А от коли вони будуть вичерпані, гроші доведеться шукати. Правда, цей сценарій реалізується, якщо у уряду РФ «не буде грошей» (в першу чергу — валютної виручки від експорту). Ну, а «будуть гроші» чи «грошей не буде» — тут вже вирішують не уряд РФ, а покупці російських ресурсів. Тут варто згадати бажання Москви підписати угоду зі США про рідкоземельні мінерали.
ФНД продовжить використовуватися як джерело покриття військових витрат і соціальних зобов’язань. За даними Bloomberg, навіть при ціні нафти 60 – 70 за барель, ліквідні активи фонду скорочуватимуться на 10–15 млрд щорічно. За позитивним для нас сценарієм, до 2026–2027 років ліквідні резерви можуть впасти до критичного рівня (менше $30 млрд), що змусить РФ збільшувати внутрішній борг або різко скорочувати соціальні програми. Крім того, Центробанк рф буде використовувати валютні резерви ФНД для стабілізації курсу рубля.
Щодо змін в структурі інвестицій
Частка китайської валюти в резервах ФНД збільшиться до 40–50% до 2026 року, оскільки санкції ЄС/США блокуватимуть доступ до євро/доларів, а Китай залишатиметься ключовим торговим партнером.
рф збереже частку золота на рівні 20–25%, але його ліквідність буде обмежена через санкції.У разі критичного падіння цін на нафту рф може спробувати продавати золото через посередників (наприклад, ОАЕ, Індію, Африку), але це буде супроводжуватися великими знижками.
ФНД збільшить інвестиції у внутрішні проєкти (наприклад, Північний морський шлях, заводи з СПГ) для обходу санкцій. Такі інвестиції матимуть низьку прибутковість і довгі терміни окупності.
Щодо зовнішніх факторів впливу
Якщо ціна на нафту впаде нижче 50 за барель, рф буде змушена витрачати 3–5 млрд/місяць з ФНД на підтримку бюджету. Ліквідні резерви фонду вичерпаються до 2027 року. Якщо США/ЄС запровадять вторинні санкції проти китайських структур, що працюють з РФ, доступ ФНД до юаня буде ускладнений. Це призведе до: падіння курсу рубля, переорієнтації на бартер у торгівлі з Китаєм (нафта/газ ↔ товари).
Щодо довгострокових трендів (2025–2030)
Скорочення ФНД. Навіть за оптимістичного сценарію (ціна нафти $70+/барель) фонд не зможе відновити докризові обсяги через: виснаження родовищ нафти/газу, зростання собівартості видобутку через санкції на технології.
Перехід до “ресурсної економіки 2.0”. рф спробує інвестувати у: виробництво аміаку/водню для експорту в Азію. Розвиток військово-промислового комплексу як основи економіки.
Висновок
З огляду на поточні тенденції, Фонд національного добробуту РФ опинився в уразливому становищі перед обличчям фінансових викликів, які диктуються як зовнішніми (санкції, ціни на нафту, зміни світової кон’юнктури), так і внутрішніми (зростаючий військовий бюджет, дедалі вужчі можливості підтримки соціальних зобов’язань) факторами. У середньостроковій перспективі (до 2026–2027 років) найбільші ризики для фонду пов’язані з поступовим вичерпанням ліквідних резервів, що може призвести до необхідності підвищувати внутрішній борг чи скорочувати соціальні видатки. Водночас спроби рф убезпечити фонд від санкцій через переорієнтацію на юань та золото мають обмежений потенціал: висока концентрація юаневих активів робить фінансову систему РФ залежною від політичних відносин із Китаєм, а золото в умовах санкцій може бути продане лише зі значними знижками.
Падіння цін на нафту нижче 50 доларів за барель або розширення санкцій, зокрема вторинних проти китайських компаній, загрожують прискорити витрати ФНД і ще більше ускладнити його поповнення. У довгостроковій перспективі (2025–2030 роки) ключовою проблемою стане брак доступних джерел швидкого нарощення фонду через виснаження нафтогазових родовищ та технологічну ізоляцію. Ймовірні інвестиції в альтернативні сектори (аміак, водень, ВПК) є тривалими й малоприбутковими, що навряд чи дозволить ФНД повернутися до докризових обсягів. Таким чином, ФНД поступово переходить із рольового статусу «подушки безпеки» до «останнього інструмента» для латання дедалі складніших фінансових і геополітичних проблем РФ.
