Стосовно зміни Головнокомандувача Залужного

Цей текст є відгуком цивільної людини, яка майже нічого не знає про реальний стан речей, окрім того, що бачить і чує із загальнодоступних джерел інформації. В ньому я просто поділюся своїми думками, бо відчуваю, що так буде правильно.

Як і більшості з вас, мені було дуже мало відомо про генерала Сирського до сьогоднішнього дня. Мої знання про нього обмежувалися тим, що він командував ОСУВ "Хортиця" і закінчив московське військове командне училище, будучи родом з росії. Останній факт, враховуючи поточний стан речей, не має для мене жодного значення, і для вас також має бути неважливим. Якщо ви потрапили під вплив ворожого ІПСО або наших корисних ідіотів, які аргументують свою істерику тим, що Сирський – етнічний росіянин, то ось вам контраргумент, який нейтралізує ці вкиди – якби серед найвищого військового керівництва перебували ворожі засланці, то ця війна вже давним-давно була би нами програна і не тягнулася б два роки, завдаючи колосальних втрат противнику. Тож я впевнений, що Сирський однозначно український і працює лише на перемогу України.

Тези про те, що він "м'ясник" я коментувати ніяк не можу, бо мені про це геть нічого не відомо. Натомість відомо, що він командував обороною Києва та контрнаступом у Харківській області 2022 року. Гадаю, всі згодні, що ці операції були надзвичайно успішними. Також майте собі на увазі, що коли ви репостите заголовки іноземних видань з подібними формулюваннями (про м'ясника), то це автоматично робить з вас корисного ідіота, який сприяє ворогу: своїми емоційними нераціональними діями ви поширюєте страх і зневіру серед населення, а це саме те, чого прагне кацап.

Почитати, що таке корисний ідіот, – можна тут.

Розгони про те, що Зеленський усунув Залужного через потенційну конкуренцію на якихось потенційних виборах також не витримують жодної критики здоровим глуздом. Замінити головнокомандувача є дуже непопулярним рішенням, котре, впевнений, значно понизить рейтинг Президента і навпаки підвищить рейтинг Залужному, зробивши з нього жертву несправедливості, що завжди викликає народне співчуття. ОП йшов на цей крок свідомо, що наводить на думку про те, що це є рішенням в інтересах Держави, а не з особистих мотивів. А от суспільство, яке знову починає таборитися і розпалювати внутрішню гризню, аж ніяк не сприяє інтересам Держави. Дозволю собі нагадати, що суспільство складається з нас із вами.

Заслуги генерала Залужного неможливо переоцінити – це абсолютний і беззаперечний факт. Як і весь народ України, я безмежно йому вдячний за все, що він зробив для нас. Однак минулорічна невдала військова кампанія, конкретно контрнаступ, – це також факт, як би неприємно не було це визнавати. Звичайно, в цьому критично важливу роль відіграла недостатня підтримка західних партнерів, а також ще багато відомих та невідомих факторів. Але відповідальним за все це в кінцевому результаті є той, хто стоїть на чолі армії. Зміна генералів, котрі не впоралися із поставленими завданнями, завжди було поширеною практикою у всіх війнах в історії.

Є ще багато речей, які я не можу зрозуміти, серед яких незрозуміла реакція колишнього Головнокомандувача на заяви про конфлікт між ним та Президентом (себто, відсутність будь-якої реакції), стаття про те, що війна зайшла в глухий кут, котра змусила Зеленського виправдовуватися перед заходом, запит до глави Пентагону Ллойда Остіна на 17 млн. снарядів – кількості, якої просто не існує в світі тощо. Але я здаю собі справу, що розуміти мені все це не потрібно, бо то не моє завдання. Моє завдання – робити свою роботу, підтримувати Сили Оборони і довіряти найвищому командуванню. Як і ваше, до речі.

Власне кажучи, це і є єдиним висновком цієї публікації. Не піддавайтеся емоціями, застосовуйте критичне мислення та продовжуйте працювати на перемогу України. Пам'ятайте, хто є нашим єдиним справжнім ворогом.

СУ!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Юрій Пронюк
Юрій Пронюк@yuriiproniuk

Пишу код, статті та подкасти

453Прочитань
8Автори
16Читачі
На Друкарні з 16 грудня

Більше від автора

  • Як позбутися постійного почуття провини

    Сценарій нашої зневіри — це окупація, ліквідація державності, перекреслене майбутнє наших дітей і кінець України. Наші захисники ціною своїх життів не дають цьому сценарію відбутися. Ми, цивільні, не маємо права їх підвести...

    Теми цього довгочиту:

    Війна В Україні
  • Якось буде

    Я почув цю фразу від бабусі. То було давно, контексту не пам'ятаю, але мова йшла про щось потенційно недобре і невизначене. Бабуся зітхнула і сказала: "Якось та й буде". Це був перший момент, коли це гниле зернятко посіяли в моїй голові...

    Теми цього довгочиту:

    Думки

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається