Специфіка постфольклору
Особливості сучасного міського фольклору: соціокультурний поліцентризм, функціональна маргінальність, орієнтація на літературні взірці та їх фольклоризація, висування на перший план позаобрядових та розважальних форм.
Типологічні риси постфольклору.
Зміна традиційних функцій у результаті зміни форми комунікації.
Стратифікація постфольклорних явищ.
Постфольклор та інтернет.
Особливості сучасного міського фольклору: соціокультурний поліцентризм, функціональна маргінальність, орієнтація на літературні взірці та їхня фольклоризація, висування на перший план позаобрядових та розважальних форм.
Cучасний міський фольклор є багатогранним явищем, що відображає складну соціокультурну динаміку урбаністичного середовища. Його характерні риси включають:
Соціокультурний поліцентризм: Міський фольклор формується під впливом різноманітних соціальних, етнічних та професійних груп, що співіснують у місті. Це призводить до створення багатошарової культурної мозаїки, де переплітаються традиції різних спільнот.
Функціональна маргінальність: Багато форм міського фольклору виникають на периферії офіційної культури, часто в середовищах, що не мають прямого доступу до домінуючих культурних ресурсів. Це сприяє розвитку унікальних фольклорних проявів, які відображають досвід та світогляд маргіналізованих груп.
Орієнтація на літературні взірці та їх фольклоризація: Міський фольклор активно запозичує сюжети, образи та мотиви з літератури, адаптуючи їх до усної традиції. Цей процес, відомий як фольклоризм, включає трансформацію літературних творів у фольклорні форми, що поширюються серед міського населення.
Переважання позаобрядових та розважальних форм: На відміну від сільського фольклору, міський фольклор менш пов'язаний з обрядовістю. У ньому домінують розважальні жанри, такі як анекдоти, міські легенди, пісні-романси та інші форми, що служать для відпочинку та соціальної взаємодії.
2.Типологічні риси постфольклору.
Постфольклор — це етап розвитку фольклорної традиції в умовах урбанізації та масової комунікації. Його типологічні риси включають:
Медіатизація: Постфольклорні твори поширюються через засоби масової інформації, зокрема інтернет, що забезпечує їх швидке та широке розповсюдження.
Авторство: На відміну від традиційного фольклору, постфольклорні твори часто мають відомих авторів, хоча можуть зазнавати змін і адаптацій у процесі поширення.
Інтерактивність: Сучасні технології дозволяють аудиторії активно взаємодіяти з постфольклорними творами, вносячи власні зміни та адаптації.
Глобалізація: Постфольклор відображає вплив глобальних культурних процесів, поєднуючи елементи різних культур та традицій.
Комерціалізація: Багато постфольклорних творів створюються або адаптуються з комерційною метою, що впливає на їх зміст та форму.
Тематична різноманітність: Постфольклор охоплює широкий спектр тем, відображаючи сучасні соціальні, політичні та культурні реалії.
Мультимедійність: Постфольклорні твори часто поєднують текст, зображення, звук та відео, створюючи комплексні мультимедійні продукти.
3.Зміна традиційних функцій у результаті зміни форми комунікації.
Зміна форм комунікації, зокрема перехід від усної до цифрової та медіа-комунікації, суттєво вплинула на традиційні функції фольклору. Основні трансформації включають:
Медіатизація: Фольклорні твори поширюються через засоби масової інформації, особливо інтернет, що забезпечує їх швидке та широке розповсюдження. Це призводить до змін у способах передачі та сприйняття фольклорних матеріалів.
Зміна авторства: У традиційному фольклорі твори були анонімними та колективними. Сучасні технології дозволяють авторам створювати та поширювати власні твори, зберігаючи при цьому можливість для їх модифікації та адаптації іншими користувачами.
Інтерактивність та варіативність: Цифрові платформи надають можливість аудиторії активно взаємодіяти з фольклорними творами, вносячи власні зміни та адаптації, що збагачує варіативність фольклору.
Глобалізація та локалізація: Інтернет сприяє поширенню фольклорних елементів між різними культурами, що призводить до їх глобалізації. Водночас, локальні спільноти використовують цифрові платформи для збереження та популяризації власних традицій.
Комерціалізація: Деякі фольклорні елементи адаптуються з комерційною метою, що впливає на їх зміст та форму, перетворюючи їх на продукти масової культури.
Мультимедійність: Сучасні фольклорні твори часто поєднують текст, зображення, звук та відео, створюючи комплексні мультимедійні продукти, що відображають сучасні технологічні можливості.
4.Стратифікація постфольклорних явищ.
Постфольклорні явища, що виникають у сучасному суспільстві під впливом урбанізації та цифрових технологій, характеризуються складною стратифікацією, яка відображає різноманітність соціальних, культурних та комунікативних шарів. Основні аспекти цієї стратифікації включають:
Соціальна стратифікація: Постфольклорні явища відображають досвід різних соціальних груп, включаючи молодь, субкультури, професійні спільноти та інші. Кожна з цих груп вносить свої елементи до постфольклору, створюючи багатошарову структуру.
Культурна стратифікація: Постфольклор поєднує елементи традиційної культури з сучасними впливами, такими як масова культура, медіа та глобалізаційні процеси. Це призводить до співіснування та взаємодії різних культурних пластів у межах постфольклорних явищ.
Комунікативна стратифікація: Завдяки розвитку цифрових технологій, постфольклор поширюється через різні платформи, такі як соціальні мережі, форуми, блоги та інші онлайн-ресурси. Це створює нові канали комунікації та впливає на форми і зміст постфольклорних творів.
Жанрова стратифікація: Постфольклор охоплює широкий спектр жанрів, від мемів та інтернет-жартів до міських легенд і сучасних казок. Кожен жанр має свої особливості та аудиторію, що додає складності загальній структурі постфольклору.
Функціональна стратифікація: Постфольклорні явища виконують різні функції, такі як розважальна, комунікативна, ідентифікаційна та інші. Залежно від контексту, певні елементи постфольклору можуть набувати різних значень та виконувати різні ролі в суспільстві.
5.Постфольклор та інтернет.
Постфольклор, як сучасний етап розвитку фольклорної традиції, тісно пов'язаний з інтернетом, який виступає платформою для його творення, поширення та трансформації. Основні аспекти взаємодії постфольклору та інтернету включають:
Формування нових жанрів: Інтернет сприяв появі нових форм постфольклору, таких як меми, флешмоби, вірусні відео та інші цифрові артефакти, що відображають колективну творчість користувачів мережі.
Швидкість поширення: Завдяки інтернету, постфольклорні твори можуть миттєво розповсюджуватися серед великої аудиторії, що сприяє їх популяризації та модифікації в різних культурних контекстах.
Анонімність та колективність: Інтернет забезпечує анонімність авторів, що сприяє колективному створенню та редагуванню постфольклорних творів, подібно до традиційного фольклору.
Вплив на ціннісні орієнтири: Постфольклор в інтернеті відображає та формує ціннісні орієнтири суспільства, впливаючи на суспільні настрої та культурні тенденції.
Глобалізація та локалізація: Інтернет дозволяє постфольклорним явищам одночасно набувати глобального поширення та адаптуватися до локальних культурних особливостей, створюючи унікальні гібридні форми.
