Тема 16

Специфіка постфольклору 

  1. Особливості сучасного міського фольклору: соціокультурний поліцентризм, функціональна маргінальність, орієнтація на літературні взірці та їх фольклоризація, висування на перший план позаобрядових та розважальних форм. 

  2. Типологічні риси постфольклору. 

  3. Зміна традиційних функцій у результаті зміни форми комунікації. 

  4. Стратифікація постфольклорних явищ. 

  5. Постфольклор та інтернет. 

  6. Особливості сучасного міського фольклору: соціокультурний поліцентризм, функціональна маргінальність, орієнтація на літературні взірці та їхня фольклоризація, висування на перший план позаобрядових та розважальних форм. 

Cучасний міський фольклор є багатогранним явищем, що відображає складну соціокультурну динаміку урбаністичного середовища. Його характерні риси включають:

  1. Соціокультурний поліцентризм: Міський фольклор формується під впливом різноманітних соціальних, етнічних та професійних груп, що співіснують у місті. Це призводить до створення багатошарової культурної мозаїки, де переплітаються традиції різних спільнот.

  2. Функціональна маргінальність: Багато форм міського фольклору виникають на периферії офіційної культури, часто в середовищах, що не мають прямого доступу до домінуючих культурних ресурсів. Це сприяє розвитку унікальних фольклорних проявів, які відображають досвід та світогляд маргіналізованих груп.

  3. Орієнтація на літературні взірці та їх фольклоризація: Міський фольклор активно запозичує сюжети, образи та мотиви з літератури, адаптуючи їх до усної традиції. Цей процес, відомий як фольклоризм, включає трансформацію літературних творів у фольклорні форми, що поширюються серед міського населення.

  4. Переважання позаобрядових та розважальних форм: На відміну від сільського фольклору, міський фольклор менш пов'язаний з обрядовістю. У ньому домінують розважальні жанри, такі як анекдоти, міські легенди, пісні-романси та інші форми, що служать для відпочинку та соціальної взаємодії.

2.Типологічні риси постфольклору. 

Постфольклор — це етап розвитку фольклорної традиції в умовах урбанізації та масової комунікації. Його типологічні риси включають:

  1. Медіатизація: Постфольклорні твори поширюються через засоби масової інформації, зокрема інтернет, що забезпечує їх швидке та широке розповсюдження.

  2. Авторство: На відміну від традиційного фольклору, постфольклорні твори часто мають відомих авторів, хоча можуть зазнавати змін і адаптацій у процесі поширення.

  3. Інтерактивність: Сучасні технології дозволяють аудиторії активно взаємодіяти з постфольклорними творами, вносячи власні зміни та адаптації.

  4. Глобалізація: Постфольклор відображає вплив глобальних культурних процесів, поєднуючи елементи різних культур та традицій.

  5. Комерціалізація: Багато постфольклорних творів створюються або адаптуються з комерційною метою, що впливає на їх зміст та форму.

  6. Тематична різноманітність: Постфольклор охоплює широкий спектр тем, відображаючи сучасні соціальні, політичні та культурні реалії.

  7. Мультимедійність: Постфольклорні твори часто поєднують текст, зображення, звук та відео, створюючи комплексні мультимедійні продукти.

3.Зміна традиційних функцій у результаті зміни форми комунікації. 

Зміна форм комунікації, зокрема перехід від усної до цифрової та медіа-комунікації, суттєво вплинула на традиційні функції фольклору. Основні трансформації включають:

  1. Медіатизація: Фольклорні твори поширюються через засоби масової інформації, особливо інтернет, що забезпечує їх швидке та широке розповсюдження. Це призводить до змін у способах передачі та сприйняття фольклорних матеріалів.

  2. Зміна авторства: У традиційному фольклорі твори були анонімними та колективними. Сучасні технології дозволяють авторам створювати та поширювати власні твори, зберігаючи при цьому можливість для їх модифікації та адаптації іншими користувачами.

  3. Інтерактивність та варіативність: Цифрові платформи надають можливість аудиторії активно взаємодіяти з фольклорними творами, вносячи власні зміни та адаптації, що збагачує варіативність фольклору.

  4. Глобалізація та локалізація: Інтернет сприяє поширенню фольклорних елементів між різними культурами, що призводить до їх глобалізації. Водночас, локальні спільноти використовують цифрові платформи для збереження та популяризації власних традицій.

  5. Комерціалізація: Деякі фольклорні елементи адаптуються з комерційною метою, що впливає на їх зміст та форму, перетворюючи їх на продукти масової культури.

  6. Мультимедійність: Сучасні фольклорні твори часто поєднують текст, зображення, звук та відео, створюючи комплексні мультимедійні продукти, що відображають сучасні технологічні можливості.

4.Стратифікація постфольклорних явищ. 

Постфольклорні явища, що виникають у сучасному суспільстві під впливом урбанізації та цифрових технологій, характеризуються складною стратифікацією, яка відображає різноманітність соціальних, культурних та комунікативних шарів. Основні аспекти цієї стратифікації включають:

  1. Соціальна стратифікація: Постфольклорні явища відображають досвід різних соціальних груп, включаючи молодь, субкультури, професійні спільноти та інші. Кожна з цих груп вносить свої елементи до постфольклору, створюючи багатошарову структуру.

  2. Культурна стратифікація: Постфольклор поєднує елементи традиційної культури з сучасними впливами, такими як масова культура, медіа та глобалізаційні процеси. Це призводить до співіснування та взаємодії різних культурних пластів у межах постфольклорних явищ.

  3. Комунікативна стратифікація: Завдяки розвитку цифрових технологій, постфольклор поширюється через різні платформи, такі як соціальні мережі, форуми, блоги та інші онлайн-ресурси. Це створює нові канали комунікації та впливає на форми і зміст постфольклорних творів.

  4. Жанрова стратифікація: Постфольклор охоплює широкий спектр жанрів, від мемів та інтернет-жартів до міських легенд і сучасних казок. Кожен жанр має свої особливості та аудиторію, що додає складності загальній структурі постфольклору.

  5. Функціональна стратифікація: Постфольклорні явища виконують різні функції, такі як розважальна, комунікативна, ідентифікаційна та інші. Залежно від контексту, певні елементи постфольклору можуть набувати різних значень та виконувати різні ролі в суспільстві.

5.Постфольклор та інтернет. 

Постфольклор, як сучасний етап розвитку фольклорної традиції, тісно пов'язаний з інтернетом, який виступає платформою для його творення, поширення та трансформації. Основні аспекти взаємодії постфольклору та інтернету включають:

  1. Формування нових жанрів: Інтернет сприяв появі нових форм постфольклору, таких як меми, флешмоби, вірусні відео та інші цифрові артефакти, що відображають колективну творчість користувачів мережі.

  2. Швидкість поширення: Завдяки інтернету, постфольклорні твори можуть миттєво розповсюджуватися серед великої аудиторії, що сприяє їх популяризації та модифікації в різних культурних контекстах.

  3. Анонімність та колективність: Інтернет забезпечує анонімність авторів, що сприяє колективному створенню та редагуванню постфольклорних творів, подібно до традиційного фольклору.

  4. Вплив на ціннісні орієнтири: Постфольклор в інтернеті відображає та формує ціннісні орієнтири суспільства, впливаючи на суспільні настрої та культурні тенденції.

  5. Глобалізація та локалізація: Інтернет дозволяє постфольклорним явищам одночасно набувати глобального поширення та адаптуватися до локальних культурних особливостей, створюючи унікальні гібридні форми.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Zno_nmt
Zno_nmt@A5yYJPV5ByVF_ZV

309Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 24 вересня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Сіньовити

    Сіньовити (серб. сеновити — укр. тінистий, від сѣнь) — назва дерев-святинь у південних слов’ян. За свідченнями Вука Караджича, існувало повір’я, що людину, яка зрубала таке дерево, у покарання настигне хвороба або навіть смерть.

    Теми цього довгочиту:

    Міфологія
  • Народні колискові пісні

    До вашої уваги переклад з російської авторського тексту, а також транслітерація народної мови з ярижки, викладених у статті “Народні колискові пісні” з Харківського збірника, 2-го випуску 1888-го року.

    Теми цього довгочиту:

    Фольклор

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Сіньовити

    Сіньовити (серб. сеновити — укр. тінистий, від сѣнь) — назва дерев-святинь у південних слов’ян. За свідченнями Вука Караджича, існувало повір’я, що людину, яка зрубала таке дерево, у покарання настигне хвороба або навіть смерть.

    Теми цього довгочиту:

    Міфологія
  • Народні колискові пісні

    До вашої уваги переклад з російської авторського тексту, а також транслітерація народної мови з ярижки, викладених у статті “Народні колискові пісні” з Харківського збірника, 2-го випуску 1888-го року.

    Теми цього довгочиту:

    Фольклор