Ранком баба Параскева встає по темноті, та аж так, що ще й зорі досвітньої не видно. Кришить поживу птахам, лісовим та польовим, на всі чотири сторони світу, що відходять від хати. Розчісує гриву своєму вовкові. Кидає сухих дров у піч, щоби на ній змії вигрівали своїх змієнят.
До західноєвропейського фолку у мене особливе відношення. Це музика надзвичайно багата на цікаві пісні, мелодії, а іноді і історії. І особливо виділяються німці купою фолк-гуртів на будь який смак: від легенького ірландського фолку, до епічного вікінгського фолк-металу.
Я написав дещо божевільне, чи може геніальне? Не знаю, але краще шаленство у голові, аніж порожнеча.. Я не знаю де публікуватися. Не знайшов активного середовища взаємодії автора з читачами, а мене цікавить саме зворотне спілкування.
Музика для слов’янського фентезі. Таку асоціацію пісні гурту Deloraine викликали у мене ще до того, як я дізнався скільки пісень вони наробили по мотивам всім відомого Відьмака 3. І в цьому пості я спробую поділитись вибіркою найцікавіших їх творів.
Пісня з унікальною історією. Пісня що має більш ніж 50 версій на різних мовах. Пісня яку хибно проголосили гімном ІРА і Люфтваффе. Або просто “пісня про сидр”. Пропоную познайомитись з цим шедевром фолк музики, найкращими його версіями і віхами його історії.
З Днем Незалежності, Україно! До даного свята я вирішив зробити читачам невеличкий подарунок - переклад своєї червневої статті англійською на Reddit про взаємозв'язок українського фольклору та деяких моментів у Warhammer 40000
До вашої уваги переклад з російської авторського тексту, а також транслітерація народної мови з ярижки, викладених у статті “Народні колискові пісні” з Харківського збірника, 2-го випуску 1888-го року.
До вашої уваги переклад з російської тексту укладача, а також транслітерація народної мови з ярижки, викладених у статті “Народні уявлення й вірування, стосовні до зовнішнього світу” Харківського збірника, 2-го випуску 1888-го року.
Вогонь — давній символ життя і джерело енергії. Це могутня природна стихія, яка має силу, що може надавати життя, але також здатна завдавати величезної руйнівної сили.
Як напевно ви знаєте, слов’янські русалки не мають хвостів і жодного стосунку до моря, позаяк є духами річок.
Сіньовити (серб. сеновити — укр. тінистий, від сѣнь) — назва дерев-святинь у південних слов’ян. За свідченнями Вука Караджича, існувало повір’я, що людину, яка зрубала таке дерево, у покарання настигне хвороба або навіть смерть.
Так і живемо: олів’є, горілка, жадоба, відлюдкуватість, злість.
Кумедно. Загадка походження імені «шубіна» давно розкрита, але в україномовній літературі, тому росіяни й російськомовні манкурти без роду й племені досі фантазують про випалювання метану і шубу.
Із розділу "Метаморфози" з книжки "Світогляд українського народу. Ескіз української міфології" Івана Нечуя-Левицького.
У сучасній Україні прийнято вважати, що персонаж Дід Мороз є цілковито чужий і накинутий українській культурі більшовиками. Насправді це не зовсім так.
Вирлоок — персонаж слов’янської міфології. Вирлоока змальовують як високу однооку істоту з головою, вкритою шерстю, плечима у піваршина і костуром. У казках він виступає вбивцею-руйнівником, який нищить усе, що трапляється на шляху.
Нещодавно купив собі репринтне видання «Світогляду українського народу» Нечуя-Левицького. Світогляд українського народу.
Існує опінія, що Кощій Безсмертний це суто великоросійський персонаж. Однак ось, що пише про нього Михайло Петрович Драгоманов…
Росіяни традиційно ставлять під сумнів фольклорне походження Вія з однойменної повісті українського російськомовного класика. Одначе ось, що пише академік Гейштор у розділі «Стрибог» своєї «Слов’янської міфології»…
