Музика для слов’янського фентезі. Таку асоціацію пісні гурту Deloraine викликали у мене ще до того, як я дізнався скільки пісень вони наробили по мотивам всім відомого Відьмака 3. І в цьому пості я спробую поділитись вибіркою найцікавіших їх творів.
Роками вишукуючи різні незвичні і маловідомі скарби для своєї рок-скарбнички, я виробив особливий сентимент до різноманітного фолк-року. При цьому завжди помітним був певний дефіцит гуртів, що будують свою творчість на язичницько-слов’янських темах (слов’янський “паган фолк”). Тому чехи з гурту Deloraine привернули мою увагу одразу як тільки я на них натрапив. Так сказати, майже с першої нотки.
Станом на зараз, гурт за 7 років свого існування випустив 2 альбоми (між якими змінилась вокалістка, що як на мене пішло їм на користь). Але що дійсно звертає увагу, то це їх відео-продуктивність.
Наразі відео кліпи є приблизно на кожну другу їх пісню. І зазвичай не якісь мінімалістичні, аля лірик-відео, чи зйомок гурту на фоні найближчого лісу. Зазвичай це достатньо масштабні зйомки з залученням чималої кількості акторів, стилізованих декорацій, костюмів і тд. Атмосферність доводиться до максимума. Особливо коли мова йде про відео за останні пару років. Тобто це гурт який треба не просто чути, його варто бачити.
Творчість гурту можна розділити на 2 вітки: власну, де акцент робиться здебільшого на слов’янську культуру, обряди, міфологію, і на вітку Відьмака. Взагалі якщо подивитись ютуб гурту, то можна прийти до висновку, що це історія про те, як косплей вийшов з під контролю. Тому власне давайте приділимо увагу і цій їх стороні.
Наприклад найперше і найстаріше їх відео, це чеський кавер на відому пісню Присцилли з Відьмака 3:
Якщо не акцентувати увагу на надто молодому Геральті, відео виглядає ну дуже атмосферно і автентично. Припускаю, місцеві косплейери-реконструктори активно приклали руку до його створення, бо все зроблено з дуже помітною любов’ю до першоджерела.
А от наприклад, у випадку з кліпом до пісні про Йеніфер я без сміху про нього писати не можу. Пісня хороша. І видно що всі старались. І я не хочу їх жодним чином за неї критикувати, тим паче що це рання творчість. Але помітно що актори явно на цьому етапі ще брались з добровольців-косплейерів і в поєднанні з візуальними ефектами, з десь так 70х років, це виглядає дуже кумедно. Але за старання п’ятірка однозначно.
Хоча ця певна візуальна незграбність характерна для більшої частини відьмацької гілки. Все таки слов’янські обряди і фентезі з магією в хорошій якості це дещо різні бюджети. Особливо коли тобі треба зобразити персонажів яких знає практично кожен і які мають дуже своєрідну зовнішність. Тим не менш, такі старання реально варті пошани. Особливо коли знаходиться спосіб перетворити свої недоліки на переваги.
От наприклад їх відносно свіженький кавер на мелодію з гри.
Геральт і переконливість бійки знову… не переконують. Але тепер замість зайвого пафосу, на екрані розгортається комедія, і ця певна незграбність отримує навіть певний сенс.
Але найбільше з відьмацької гілки увагу заслуговує їх пісня про Нільфгард. Вона виконана в стилі музики “близького сходу”, щоб підкреслити культурну відмінність. І це гарний експеримент, який одночасно не експлуатує так сильно ігрове першоджерело, як інші відмачі пісні, але одночасно органічно його доповнює.
Якщо ж повертатись до слов’янської обрядово-культурнуї гілки, то вона отримала основний розвиток за останні кілька років, давши гурту його власну індивідуальність. В першу чергу хочеться виділити 4 пісні. “Lughnasad” і “Sabat”, які я додав на початку тексту, а також “Ostara” і “Ragnarok”. Дві останні варті трошки окремого коментаря.
Нюанс з “Ostara” в її двомовності. Коли я почув вставки російською я двічі перевірив чи не перекинув ютуб мене кудись деінде. Але ні, виявилось що ними розбавили пісню на чеській мові. І… це насправді вийшло непоганим художнім ходом. Чеська мова по мелодичності нагадує українську, а російська дійсно непогано підходить там де треба дати більш агресивне звучання (все таки в мові дійсно зашито днк нації). Але у випадку якщо для вас це табу, то ви попереджені :)
А у випадку з Рагнарьоком все простіше і складніше. Простіше бо нема культурних інтервенцій зі сходу. Складніше, бо вона вибивається з загальної творчості зміщенням на північ, в культуру Скандинавії. Тож це вже не зовсім слов’янський фолк. Але звучить все одно круто.
Гурт маючи дещо обмежену відомість явно відчуває себе доволі добре. Спільні виступи з відомими фолк гуртами, постійна участь в тематичних фестивалях, тури по шести країнам Європи (так, я почитав що вони пишуть про себе на оф-сайті). Вони знайшли свою нішу і, схоже, навіть обмеженої відомості в ній їм вистачає щоб впевнено існувати і розвиватись. Цьому явно сприяє те, що в європейських країнах добре розвинулась така собі екосистема різних фольклорних івентів і тематичні гурти мають вдосталь можливостей для участі.
Якщо порівнювати з українською сценою, то мабуть найближчими до них пригадуються Natural Spirit. Класний гурт, з цікавою творчістю, який я охоче рекомендую. Але, по класиці української рок і фолк сцени, у наших гуртів майже завжди важко з доступом до ресурсів і можливостей розкрутки (у нас настільки поп-центрична сцена, що навіть гурти з топу українського року можуть не знайти собі майданчик в обласному центрі, де їх готові були б прийняти. І це не алегорія, а реальна історія). Тому в Україні такі гурти існують скоріше всупереч обставинам, ніж завдяки їм. Що впливає на продуктивність і масштаб.
І мені дуже цікаво що б змогли створити наші гурти, якби у них був такий же доступ до майданчиків, різноманіття тематичних івентів, великих спільнот фанатів-косплейерів і тд.
Нажаль у нас такої екоситеми поки що нема. Але, її поява не виглядає чимось неймовірним. У нас є відповідні паростки і відповідний потенціал. І я дуже сподіваюсь, що коли закінчаться бойові дії і почнеться повноцінне відродження культурного життя, ми отримаємо куди більше уваги до власної історії і культури в усьому її різноманітті. І це стане прекрасним майданчиком, щоб і наші власні фолк-виконавці також могли продукувати настільки ж інтенсивно і масштабно свою власну творчість, базуючись на нашій культурі.
А поки що, у нас є цікавий приклад, як з власною культурою працюють в достатньо близькій до нас Чехії.
