Сіньовити

Оригінально публікація на WordPress від 01.07.2022.

Сіньовити (серб. сеновити — укр. тінистий, від сѣнь) — назва дерев-святинь у південних слов’ян. За свідченнями Вука Караджича, існувало повір’я, що людину, яка зрубала таке дерево, у покарання настигне хвороба або навіть смерть.

Шанування дерев було загальнослов’янським явищем у язичницьку добу. Священними могли бути дуб, липа, клен, явір, в’яз та ясен. Вважалося, що дуб, дерево Перуна, притягує блискавки. Натомість липу, якій приписували цілющі властивості, вони начебто оминали. З ялівцем, а у східних слов’ян — березою, був пов’язаний культ померлих. Волоський горіх був деревом потойбіччя та відьомства. Також існували вірування про граб та тис.

Під такими деревами здійснювались релігійні ритуали. Зокрема, за свідченням візантійського імператора Костянтина Багрянородного, руси в Х столітті, перетинаючи Дніпрові пороги, виходили на острів святого Георгія (Хортицю) та приносили там у жертву живих птахів під якимось великим дубом. Навколо дерева вони встромляли в землю стріли та викладали хліб або м’ясо. Ці дії могли бути обрядом жертви зброї Перунові або ворожінням на результат військового походу, подібним до полабського ворожіння на списах.

У сербському фольклорі зберіглись рештки анімізму, пов’язані з деревами. Зокрема вірування про священні дерева — сіньовити, — які є прихистком для демонічних істот (наприклад, вештиць, віл). Зазвичай це якесь прикметне дерево: криве, роздвоєне, розташоване біля води тощо. Вважають, що людина, яка випадково засне під сіньовитом, захворіє, а хворий, який умисно переночує там, навпаки одужає.


Джерела:

  • Ґейштор Александр. Слов’янська міфологія / Пер. з польськ. — К. : ТОВ «Видавництво „Кліо“», 2014. — С. 210-212. — ISBN 978-617-7023-22-6.

  • В. Б. Колосова. Флора фольклора: сербская этноботаника // Традиционная культура : научный альманах. — 2014. — № 2. — С. 177-181.

  • Йокич Ясмина. Страх перед святыней — культ святых деревьев в сербской традиционной культуре // Традиционная культура : научный альманах. — 2013. — № 4. — С. 135-143.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
М. М. Безрук
М. М. Безрук@UeArtemis

Аматор мовознавства

6KПрочитань
8Автори
37Читачі
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Кохайтеся, чорнобриві, та не з…

    Серед творів Грабовського існує одна поема, котру, як на мене, літературознавці несправедливо обділяють увагою. Йдеться про “Текінку” (себто туркменку).

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Ранній Сапковський

    Чи знали ви, що Сапковський писав оповідання і до "Відьмка"?

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Росіяни вдарили по дитячому майданчику у Харкові

    Cьогодні, 8 травня 2024, росіяни вдарили по спортивному майданчику біля школи, куди ходила дочка мого товариша. Троє дітей поранено, двоє у тяжкому стані. Серед них і друг доньки мого товариша. Прохання за змоги допомогти гривнею сім'ї постраждалого: картка 5168752082558423.

    Теми цього довгочиту:

    Волонтерство

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається