Виробництво, Студія та «Франція замість Англії»
Студія:
Це була спільна франко-британська продукція. Головним інвестором виступила французька компанія Renn Productions на чолі з продюсером Клодом Беррі. Дистрибуцією в США займалася студія Columbia Pictures.
Контекст (Вигнання):
Це був перший фільм Романа Поланскі після його втечі зі США у 1978 році (через справу про розбещення неповнолітньої).
Логістичний виклик: Оскільки Велика Британія мала угоду про екстрадицію зі США, Поланскі не міг знімати в Англії, де відбуваються події роману Томаса Гарді.
Рішення: Продюсер Клод Беррі виділив величезні кошти, щоб відтворити вікторіанську Англію (графство Дорсет) на півночі Франції (Нормандія та Бретань). Були побудовані цілі села, завезені англійські вівці та змінені дорожні знаки.
Бюджет:
Виробничий бюджет склав $12 мільйонів.
У перерахунку на 2026 рік (з урахуванням інфляції): це приблизно $50–55 мільйонів.
Для європейського авторського кіно це був астрономічний бюджет. Фільм став найдорожчим проектом в історії французького кіно на той момент.
Очікування:
Очікування були обережними. Студія Columbia розуміла, що 3-годинна історична драма з повільним темпом — це важкий продукт для масового глядача. Але вони робили ставку на скандальну славу Поланскі та візуальну досконалість стрічки.
Касові збори та «Престижний хіт»
Реальні цифри (Домашній прокат - США):
Фільм став великим успіхом у ніші "арт-мейнстріму". Він зібрав у США $20,1 мільйона.
У перерахунку на сьогодні: це близько $85–90 мільйонів.
Для іноземного фільму (хоч і англійською мовою) тривалістю 170 хвилин це був чудовий результат.
Міжнародний прокат:
У Франції фільм став блокбастером, продавши понад 2 мільйони квитків. У Німеччині та інших країнах Європи він також збирав повні зали. Хоча точні глобальні цифри 1979 року важко консолідувати, фільм приніс значний прибуток інвесторам.
Фінансовий вердикт:
Фільм став дуже прибутковим.
Він окупив свій великий бюджет і приніс престиж продюсеру Клоду Беррі, який згодом стане "хрещеним батьком" французького кіно.
Дата релізу та Конкуренція
Дата релізу: 31 жовтня 1979 року (Франція), 12 грудня 1980 року (США, широкий прокат).
Стратегія:
У США фільм випустили із запізненням майже на рік, щоб потрапити в оскарівський сезон 1980/1981. Це була стратегія "платформного релізу": довгий прокат у небагатьох кінотеатрах, щоб створити репутацію шедевра.
Конкуренція (США, 1980):
Фільм змагався з найсильнішими драмами епохи:
«Скажений бик»: Шедевр Скорсезе
«Дочка шахтаря»: Народна любов
«Звичайні люди»: Режисерський дебют Роберта Редфорда.
«Людина-слон»: Драма Девіда Лінча.
«Тесс» не загубилася серед цих гігантів, знайшовши свою інтелігентну аудиторію.
Маркетингова стратегія
Присвята Шерон Тейт:
Фільм починається з титру: "To Sharon" (Для Шерон).
Це була не просто присвята, а частина історії створення. Шерон Тейт (вбита дружина Поланскі) дала йому книгу Томаса Гарді перед своєю смертю, сказавши, що це ідеальний матеріал для нього. Маркетинг використовував цей трагічний факт, щоб додати фільму емоційної глибини.
Настасія Кінскі:
Постери фокусувалися на обличчі молодої Настасії Кінскі. Її неземна краса і "невинність" стали головним візуальним брендом фільму.
Слоган: "She was born into a world where they didn't want her, a world that couldn't understand her" (Вона народилася у світі, де її не хотіли, у світі, який не міг її зрозуміти).
Головні особи та Народження Зірки
1. Настасія Кінскі (Тесс Дарбейфілд)
Прорив: 17-річна німецька актриса стала світовою сенсацією.
Підготовка: Поланскі відправив її в Лондон на кілька місяців вивчати англійську мову і діалект Дорсета, а також працювати на фермі (доїти корів), щоб вона виглядала в кадрі органічно.
Результат: Ця роль зробила її іконою. Вона отримала «Золотий глобус» як "Нова зірка року".
2. Роман Поланскі (Режисер)
Він довів, що може знімати шедеври навіть у вигнанні. Його перфекціонізм був легендарним: він міг чекати годинами, поки хмара на небі займе потрібне положення.
3. Джеффрі Ансворт і Гіслен Клоке (Оператори)
Фільм знімали два великі оператори. Ансворт («2001: Космічна одіссея») помер від серцевого нападу прямо під час зйомок (у третій тиждень). Його замінив французький майстер Гіслен Клоке. Вони разом отримали Оскар (посмертно для Ансворта).
Оскар: Тріумф Краси
Фільм отримав визнання Академії, що було дивно, враховуючи юридичний статус режисера (Поланскі не міг приїхати на церемонію).
Перемоги (3 Оскари):
Найкраща операторська робота.
Найкраща робота художника-постановника (П'єр Гуффруа).
Найкращий дизайн костюмів (Ентоні Пауелл).
Номінації (Всього 6):
Включно з «Найкращий фільм» (програв «Звичайним людям») та «Найкращий режисер».
Це підтвердило статус «Тесс» як одного з найкрасивіших фільмів в історії кіно. Візуальний ряд нагадував ожилі полотна імпресіоністів та прерафаелітів.
Цікаві факти та Логістика
Географічна ілюзія:
Поланскі знайшов у Нормандії місцевість, яка ідеально нагадувала Англію. Але французька архітектура відрізнялася.Декоратори мусили перефарбувати будинки, змінити дахи і навіть посадити англійські види рослин.
Цей трюк був настільки вдалим, що багато британських критиків не повірили, що фільм знято у Франції.
Полуниця:
Знаменита сцена, де Алек (Алек МакКовен) годує Тесс полуницею, стала символом еротичної напруги без оголення. Поланскі знімав її безліч разів, щоб досягти ідеального ритму.
Тесс (Tess) 1979 - кадр із полуницею Довге життя на ТБ:
Фільм став стандартом "якісного кіно" на телебаченні. Його часто показували на європейських та американських каналах у прайм-тайм, що приносило стабільні роялті. У 2012 році вийшла відреставрована 4K-версія, яка знову пройшла по кінотеатрах світу.
«Тесс» — це перемога європейської ко-продукції над обставинами. Продюсер Клод Беррі ризикнув величезними грошима ($12 млн) на режисера-втікача і складну літературну тему, а отримав світовий хіт, три «Оскари» і статус класики. Це фільм, який довів, що краса кадру — це конвертована валюта.
