Платформи: PlayStation 4, Xbox One, Windows
Прайс: $3-10
Жанр: Action RPG
Час: 2o-30 годин на одне проходження
Оцінка: 7/10
Після Bound by Flame в 2014 Spiders вирішили нарешті зробити нормальну гру і вже в 2016 викатили The Technomancer. Кіберпанкову олдскульну РПГ про пригоди на Марсі.
Чи вдалося їм нарешті зробити щось гідне уваги? Чи це знов недороблена гра, що могла б бути гарною, але виявилась обісрамсом? Встановлюємо складність на максимум, заряджаємося електрохарчуванням та починаємо досліджувати світ гри!
Сюжет та світ
Колись давно люди з Землі прилетіли на Марс та почали тут обживатися. Але все виявилось досить паскудно, зв’язок з Землею був втрачений, а летіти назад нема на чому. Тож колоністи обживали Марс, розмножувались, але через брак людей, технологій та матеріалів поступово, з кожним поколінням, деградували.
А ще з водою з часом виникли величезні проблеми і її почали контролювати великі корпорації, які завдяки воді отримали велику владу. А що можуть робити великі і могутні корпорації? Звісно ж воювати одна з одною! Ну і ще від марсіанської радіації люди перетворюються на бридких мутантів, що теж не дуже приємно.
Коротше картина не райдужна і жити на Марсі досить невесело. Або ти стаєш бандюганом чи йдеш в армійку, або станеш повією чи жебраком (чи ще гірше - мутантом) та будеш гнити в канаві чи працювати на брудній роботі.
Ми в цьому світі челік-техномант. В нас є рідкісна здібність генерувати та контролювати електрику і завдяки цій здібності нас взяли в елітний армійський розділ техномантів.
Гра починається з того, що ми проходимо ініціацію щоб стати справжнім техномантом та отримати нове звання. І в ході ініціації виявляється, що техномантія – це не унікальний дар, а генетична мутація. А мутантів на Марсі не люблять, тож ми повинні зберігати цей секрет як і всі інші техноманти, а ще повинні знайти шлях назад на Землю.
Тож починаємо виконувати завдання командира, а по ходу діла шукати реліквії перших поселенців щоб знайти спосіб попасти назад на Землю. А в ході розвитку сюжету розкриваємо багато таємниць, даємо пездюлів злодіям та допомогаємо всім навколо за експу та гроші.
Діалоги
Діалогів в грі багато! Це вже справжня РПГ де велику частину гри ми будемо пиздіти з іншими персонажами. Є купа варіантів діалогів з яких ми можемо дізнатись більше про світ. Є діалоги між членами нашої команди.
Всі постійно щось розповідають та слухати і читати всі ці маси тексту досить цікаво. Навіть коли бігаємо по локаціях наші тіммейти щось коментують та розповідають свої думки про той чи інший квест, який ми виконуємо. В цілому можна побачити прям ВЕЛИЧЕЗНИЙ стрибок в якості наративу у порівнянні з Bound by Flame. І так, тут більше нема крінжових еджі діалогів як в Bound by Flame.
Графон і саунд
Графон технічно нормальний, хоча і не ААА, але візуально… ДУЖЕ ТЕМНО І СІРО БЛЯТЬ!!!!! Ні, я розумію, що на Марсі немає райдуги та прикольних веселеньких кольорів. Але все одно довелося навалити яскравості та контрастності на телевізорі, щоб можна було комфортно грати.
Ще один МІНУС – на PlayStation гра залочена на 30 fps. Навіть на PS5, і першу годину довелося звикати до низького фреймрейту і грати після 60 fps було досить неприємно. Поступово звикаєш, але все одно НЕ ДУЖЕ.
Шо до саунду – теж саме. Добре підходить під атмосферу, але мелодії настільки дженерік і не запам’ятовуються, що через тиждень я взагалі не пам’ятаю жодного треку. Навіть трек в головному місті не пам’ятаю, хоча бігати по ньому довелося десь 5-7 годин за всю гру.
Геймплей
Основа геймплею – це квести, розмови та біганина туда-сюди. Це в першу чергу РПГ, а вже потім Екшн, тож якщо ви шукаєте веселе мочілово – ця гра не для вас.
Експлорінг
Експлорінг в The Technomancer – це постійна біганина по локаціям в пошуках квестів та при їх виконанні. Напочатку нам здається: «ВАУ! Яка величезна стартова локація! Декілька великих зон в місті, таємничі тонелі, 2 великих квартали, напевно тут повно секретів!».
Але секретів нема НІ-ХУ-Я. На локаціях ДОФІГА скриньок та контейнерів з лутом. Але в 99% випадків в них ми будемо знаходити 3 копійчини, хілки та реси для крафту. Цікаво що в скринях, для відкриття яких потрібен 3 лвл зламу замків? РЕСУРСИ І ХІЛКИ І 3 КОПІЙКИ!
Так, гра зовсім не винагороджує гравця за лутінг. Майже всюди на нас чекає хлам. «Ну може хоч ресурси цінні?», спитаєте ви. НІ! В ОСНОВНОМУ ЦЕ ТРЕШ-РЕСУРСИ! І всі ресурси можна купити в бариг.
Тож досліджувати тут майже нічого. Лише квести-діалоги-квести-діалоги. Та інколи потреба хитро обійти локацію щоб не вриватися напряму, а пройти її набагато легше.
А що до біганини – це ледве не найбільша проблема гри. В нас нема фасттревелу ВЗАГАЛІ. А наш герой бігає не дуже швидко. А мапи досить великі. І часто доведеться витрачати 5 хвилин тупо щоб пробігти з кінця однієї локації до іншої по квесту. І все це заради того, щоб нас послали бігти ще 5 хв на інший кінець локації. Напочатку це не дратує, але наприкінці гри вже від цього втомлюєшся.
Квести
Основні квести досить цікаві та поступово розкривають нам сюжет. Ми поступово йдемо до своєї мети та знаходимо нових друзів та ворогів на цьому шляху. При цьому не обійшлося без ляпів та сюжетних дірок то там то сям. Не те щоб вони критичні, але деякі персонажі розкриті слабко, головний злодій поданий не дуже гарно і було б краще, якби він з’являвся в грі частіше. Але в цілому все досить добряче. Кінцівка гри мені сподобалася, але, нажаль, наші рішення на неї не впливають. Нам просто дають вибір з декількох вариків наприкінці гри.
Також є багацько цікавих сайдів, що не просто дають нам гроші чи експу, а краще розкривають світ навколо. До того ж, в грі є система фракцій і репутації і більшість сайдів може покращити нашу репутацію в одній з фракцій чи погіршити в іншій.
Плюс: репутація у різних фракцій буде грати роль в основному сюжеті!
Мінус: можна взагалі не паритися і тупо вирішити проблеми основного сюжету без будь-якої репутації.
Також в The Technomancer нам додали різні опції в квестах, щоб вирішити все не МОЯ ЛУПЦЮВАТИ ТВОЯ ПО БАЛДІ І ПЕРЕМАГАТИ (але так теж можна), а потриндіти і обійтись без бійки. Можна убазікати негідників за допомогою харизми, чи швиденько скрафтити потрібну штуку завдяки вкачаному крафту. Нажаль, в 90% випадків нам потрібна саме харизма, завдяки якій можна уникнути багатьох бійок, не платити грошей, чи отримати якусь інфу.
До того ж, наші напарники також мают свої унікальні сайди. Ці квести не тільки розкривають нам їх історію, але ще й покращують нашу репутацію у напарника. Якщо достатньо прокачати репутацію то отримаємо дуже корисний бонус до таланту, коли напарник в нашій паті. А ще деяких напарниці та напарника можна заромансити (та отримати крінжовеньку катсценку)…
Прокачка та еквіп
В ході гри за бійки і за квести отримуємо експу, підвищуємо левел та прокачуємо:
1. Бойові скіли. В нас є цілих 4 гілки: техномантія, ніж та пістолет, щит та палиця і посох. 4 стиля бійки, кожен по своєму гарний. Майже всі скіли корисні та дають нам якісь бафи і роблять бійки легшими.
2. Атрібути. Сила, спритність, сила волі та конституція. Це по суті просто флетові бонуси до наших параметрів а ще від їх прокачки залежить, який еквіп ми зможемо використовувати.
3. Таланти. Харизма для діалогів та підсилення напарників, крафтінг для крафтингу і т.д. Дають корисні бонуси та відкривають нові можливості.
Тож система вже більше схода на повноцінну класичну РПГ. В нас є варіативність та купа корисних скілів. Але деякі таланти та атрібути корисніші. Наприклад, стелс це просто сміх, а харизма – дуже корисна на протязі всієї гри. До того ж, в ході гри ми зможемо отримати +1 до таланту від напарників та ще +1 зі шмоту, тож якщо вкачати всі таланти на 1, можна використовувати майже все.
Що до еквіпу – з ним досить тугенько. В грі досить багато різної броні, але більшість з неї однакова за характеристиками. Те ж саме і зі зброєю: для кожного виду зброї реально є 3-4 тіри сили, тож міняти її ми будемо досить рідко. Але це означає, що крафт став корисним! Через те, що ми довго використовуємо кожну зброю, є сенс накрафтити на неї апгрейди.
Бійки
Ах, бійки-бійки... Бойова система НОРМАЛЬНА, не більше, не менше. Вона не дратує, вона не крива і не несправедлива. Але, вона достатньо проста та не дуже глибока. В основному будемо використовувати 2-3 скіли і атаки і перекочуватись туди-сюди або блокувати ворогів. Стелс все ще паскудний і зовсім непотрібний.
Після звикання до бойової системи всі бійки досить легкі. Головне – вчасно доджити атаки ворогів і все буде ок. Напарники в бою досить тупі та майже не вирішують. В основному – тупо танкують ворогів поки ми знищуємо все живе.
Що до самих ворогів – вони теж не дуже різноманітні. Є купа ворогів-людей що використовують все теж, що і ми. Деякі сильніші і дуже броньовані, деякі використовують техномантію, а деякі пуляють в нас з вогнепальної зброї. Монстрів можна ж перерахувати на пальцях і вони всі не дуже цікаві в плані тактики. А босі в грі дууууууже мало.
В цілому гра не дуже орієнтована на екшн, і це скоріш «побічний» геймплейний елемент, ніж основа гри.
Складність
Мій вибір був грати за «мага»-техноманта на всі скілпоїнти та додатково вкачувати пістолета. Іііііі… На останній складності це було дуже ізі. На початку гри було трошки важко, але чим далі прокачуємося, тим легше стає грати. Перекати взагалі імбові і якщо не ловити ґав – ніхто до тебе навіть не доторкнеться.
Наприкінці гри бійки тривали 10-20 секунд, а магія з пістолетом просто знищувала все живе. Досить складним був лише останній бос, але крім нього гра досить легенька. Можливо фулл-мілі білд був би трошки складнішим, але теж не сильно.
Баги
Багів в грі майже немає, мені за всю гру зустрівся лише 1 класичний баг спайдерів: застрягання ворогів.
Вердикт
Доволі добряча олдскульна РПГ, але не ідеальна. Екшн-складова досить слабенька, дуже багато дратуючої біганини, сюжет теж трохи не докрутили, деякі геймплейні елементи також потребують покращень. Але це вже повноцінна і добряча (не КРУТА, а саме ДОБРЯЧА) гра від спайдерів, в яку можна пограти, пройти та отримати задоволення від експірієнсу. Тож любителям олдскульних РПГ сподобається!
