ЦЕ НЕ ГРА. ПОВТОРЮЮ. НЕ ГРА! ТУТ НЕМАЄ ГРИ! Так, чудово, люди пішли, і... Хто все ще читає це? А дідько, все одно розповідати... Ви ж розумієте, що я буду вас змушувати НЕ грати в цю гру, м? ТА ВАШУ Ж МА...
Трохи передісторії. Оригінальна прототип-версія гри 15 року (вона безкоштовна в Steam, зветься Jam edition) вже однією тільки ідеєю чіпляла гравців, тож не дивно, що за 5 років фінальна версія Wrong dimension домоглася права на життя і посіла місце в одному ряду зі Stanley Parable і Please, don't touch anything. Якщо вам потрібна умовна демка для розуміння того, що собою являє There is no game, Jam версія зі своїм дрібним сюжетом за 20 хвилин це чудово демонструє.
Геймплей, музика та інша нісенітниця. У нас тут комедія, Point & Click пригода, і простенька музика. Остання тут до біса гарна в конкретні моменти, в іншому вона просто підтримує кумедний тон гри. Геймплей - це всі варіації того, що ви уявляєте, коли вам кажуть черговий жарт про те, як у Point & Click іграх потрібно було додуматися до ненормальної ідеї розв'язання чергової головоломки. Який тут приклад? Спробуйте запустити TING - увесь перший розділ це ваші спроби запустити гру, через те, що диктор 24/7 закриватиме кнопку запуску, паралельно читаючи рекомендації торкнутися вам трави, добре, що вам дадуть змогу затикати йому рота й улаштовувати вакханалію, розбираючи все меню й заголовок для розв'язання своїх проблем.
Фінали. У нас тут дві кінцівки, [СПОЙЛЕРИ] запустити гру і дізнатися, що дехто виявився живим, паралельно згасаючи від того, як інші диктори та Герой кричать у паніці, або ж врятувати людство, "видаливши" її, після чого, нам зателефонує російський диктор, який почне кричати, що "Вороже око" все ще живе. Я під час першого проходження вибрав перший варіант, але тут же побіг дивитися другий, раджу вам чисто заради інтересу подивитися на обидва варіанти, бо обидва хороші. [КІНЕЦЬ СПОЙЛЕРІВ].
Підсумок(?): Гра (тобто НЕ ГРА) - проходняк, який не вартий вашого часу, тут абсолютно нічого цікавого. Оцінка: 8, це НЕгра року, можете йти запускати нову колду. Усім бай-бай, до зустрічі.
Несподіваний поворот. А тепер буду чесний - я взагалі не очікував такого повороту подій. There Is No Game на початку і наприкінці представляють абсолютно різні емоції. Починаючи від жарту про те, що тут немає гри, закінчуючи горем, що тут і справді НЕМАЄ ГРИ, упродовж усього сюжету з'являтимуться натяки на цю, здавалося б, нешкідливу деталь. Так що як мінімум заради цього повороту варто зіграти в цю незвичайну гру. Однак я щойно згадав події передфіналу, після яких мало того що з'являється несподіване камео, так ще й нам ще більше підривають мозок історією ВСІЄЇ гри. В оригінальній Jam версії для повноцінності не вистачало лише однієї деталі, і Wrong Dimension мало того що знайшла її, так ще й примудрилася розширити гру на всі боки. Стартуючи геймплеєм і закінчуючи новими персонажами з вимірами. Ніхто не очікує від безбашенної комедії якогось сюжету, та все ж він тут є. І я щасливий, що натрапив на таку незвичну гру, так, гру, тому що врешті-решт після всіх цих пригод і палиць у колеса ви простягнете руку допомоги Діктору, і ви обоє будете щасливі. (Ну як сказати, там же раптова поява в титрах є...)
Оцінка: 9/10.
БОНУС. Я підібрав дві улюблені пісні з гри, стартуючи чудовою піснею ДжіДжі і закінчуючи репом діджея Гри, щоб усі переконалися в тому, що це явно не гра, а щось більше.
