Як ви ставитеся до поліції? Можливо ви їх ненавидите, можливо вважаєте героями. Так чи інакше, а сьогодні я розповім про гру яка любить виходити за рамки геймплею заради того, щоб зробити щось більше, ніж просто розповісти історію. Що ж, пластинка — на місці, жалюзі — відкриті, робочий день — розпочато.
Виклики, розслідування та інші менш офіційні заходи
Гравець вперше починаючи гру у більшості випадків буде думати що це типовий собі менеджмент симулятор, де ми просто відправляємо офіцерів на виклики та детективів на розслідування. Втім починається вона одразу з того як наш шериф йде у… Стриптиз-клуб. Вітаємо у This Is The Police, грі де з вас будуть знущатися будь-хто та як їм тільки заманеться. З самого старту нас занурюють у цей брудний колообіг подій всередині Фрібургу. З першого дня роботи нас ставлять перед ціллю — відпрацювати свої останні 180 днів на цій посаді шерифа без яких-небудь «проблем». Особисто ж для себе ми ставимо ціль — заробити 500 тисяч доларів. Чому? Дізнаєтеся ближче до кінця гри, якщо звісно до нього доживете :).
В департаменті працюють дві зміни(А та Б) які складаються як з копів, так і детективів. В середньому робочий день йде 7-10 хвилин. До нас надходять виклики з відповідними описами(через них легко зрозуміти чи це справжній виклик, чи хибний, наприклад можна спокійно забивати на повідомлення про те що люди бачили НЛО або ж армію демонів) на які потрібно відправляти копів, якщо впораються зі завданням(іноді треба буде обирати дії на місці злочину) — підвищать свою майстерність та будуть більше досвідчені(краще шанс на успіх у завданнях). Не вийде — в найкращому випадку просто втратять свій досвід, втім досить часто буде така ситуація що через такі провали будуть вмирати або офіцери, на життя яких абсолютно всім(окрім них) по барабану, або ж цивільні, смерть яких ой як не сподобається мерії та ваші стосунки погіршаться, але про це згадаю трохи пізніше. Детективи – їх на відміну від копів можна відправляти лише на особливі виклики, після прибуття на які у вас будуть зʼявлятися дошки розслідувань. В кінці кожного дня вам будуть надсилати кадри з місця злочину у кількості від 1 до 3. Втім враховуйте що досвід детектива впливає на те, наскільки точним буде цей кадр. Новачок намалює вам картину немов насправді банк пограбувала бабуся, поки досвідчений у всіх деталях звʼяже події та надасть реалістичні варіанти. Якщо у вас буде достатньо кадрів, то можна прочитати результати опитувань свідків та зробити звʼязок подій, якщо вийде — вітаю, у вас зʼявляться потенційні місця розташування злочинців. Ні? Шукайте далі кадри, тільки не розслабляйтесь, бо ці самі злочинці можуть через довгий час взяти та зникнути. На додачу до цього в нас є банди, де треба буде йти по ієрархії захоплюючи злочинця за злочинцем(іноді треба буде робити допити, використовуючи їх слабкості, щоб вони погодилися співпрацювати, у поганому випадку доведеться переходити до… “Неприємних” способів розвʼязати язик) перш ніж ви нарешті заарештуєте їх лідера та знищите банду(отримавши за це велику премію). За успішно закриті розслідування дається збільшення до досвіду всіх детективів що брали участь у ньому.
Памʼятаєте як я згадав репутацію та нашу ціль у 500к доларів? Вітаю, ви тільки що погодилися стати, цитую «шлюхою мафії». Що-що? Кажете що ви не згодні? Та кому цікава ваша думка, тримайте конверт та не ставте запитань. Всередині гри є кілька різних сторін — починаючи мерією з департаментом та закінчуючи мафією. Ви не надіслали офіцерів красити паркан біля мерії? Зменшуємо у вас бюджет або урізаємо вашу зарплату. Ставитесь до своїх людей як до лайна та не даєте вихідних? Очікуйте візит до прокуратури де доведеться відповідати за свою поведінку + очікуйте що ніхто не буде слухати ваші накази. Не погодилися закривати очі на справи мафії? Уууф, ну… Press F. Окрім цього будуть зʼявлятися трохи “неофіційні” виклики від різних людей де за гроші ми можемо відправити пахати наших людей, наприклад, миючи посуд, або ж щоб допомогти нашим знайомим з проблемами з законом. Від таких викликів слід очікувати будь-що — починаючи від того що всі копи будуть пʼяні, або ж взагалі звільняться/помруть, бо вам вистачило розуму відправити їх колотися дивними шприцами у підпільній лабораторії.
Витрачати гроші можна на що завгодно — від купівлі нових композицій, щоб включати їх на початку робочого дня до навіть підставних вбивств ваших поліцейських та детективів через мафію. Особисто я рекомендую платити нашому помічнику, щоб він відправляв у поліцейську академію наших копів, враховуючи наскільки це дешево та як легко може допомогти зі швидким розвитком досвіду поліцейських. На початку гри звісно будуть проблеми з грошима, втім вже досить скоро це перестане бути проблемою — на останній день гри в мене був майже мільйон доларів.
Газети, машина, композиції, макет міста
Це буде трохи маленький пункт, але досить важливий. Враховуючи обмежений бюджет гри розробники зробили максимальну ставку на атмосферу. Гра усюди наповнена маленькими деталями, завдяки яким і будується навколишня атмосфера. Наприклад частиною нашого «ранкового ритуалу» окрім звичної машини та вибору композиції на день є газети, які, на перший погляд, дають нам 0 інформації, втім… Досить нерідко можна побачити цікаві заголовки де обговорюють стан поліції, мерії та подій які будуть пізніше цього ж дня(на кшталт протестів). Так, у гри унікальний візуальний стиль та відмінний підхід до розповідання сюжету, втім без всіх цих деталей This Is The Police здавалася б просто… Порожньою. Гра робить акцент на тому наскільки нудними можуть бути робочі дні в поліції, і використовуючи всі ці деталі(як, наприклад постійні прибирання жалюзі в ранці та їх розгортання ввечері, після якого над нашим макетом вмикається лампа) робить цей ефект ще більшим.
Джаз та звуки сирени
У гри особливе ставлення до звукового наповнення. Мова не тільки про саунд-дизайн де ми постійно чуємо то сирени, то переговори по рації, ні. Коли майже весь геймплей це статичний макет міста то доводиться ой як викручуватися через звуки. Тож окрім звичних сирен та радіо додаються місцеві композиції. Їх можна буде купляти у спеціальному журналі за гроші які ми заробили легальним або не дуже легальним шляхом. Тут грає як джаз з блюзом, так і навіть класична музика з легким роком. Кожний робочий день у грі буде починатися з того як ми приїхавши до свого робочого місця обираємо одну з композицій на вибір перш ніж вставити її у плеєр(які будуть змінюватися протягом гри, починаючи пластинками та закінчуючи дисками).
Між двох вогнів
Зазвичай в ігри грають або через якісний сюжет, або ж геймплей(хоча є і такі ігри де обидва пункти зроблені на висоті). This Is The Police робить трохи інакше, бо наші рутинні будні в департаменті теж є частиною історії, яка тут… Скажімо так, жорстока. Weapon Studio зробили все що тільки можливо заради того, щоб гравець на своїй же шкурі відчув все те, через що проходить Джек Бойд. Без слів, просто за принципом «показуй, не розказуй». Наш шериф ніколи не говорить що все погано, але ми прекрасно розуміємо наскільки навколишня ситуація лайно і ми взагалі не маємо гадки як з цим розбиратися. Всі ж знають як в іграх заведено розповідати історію та робити якісь перерви, щоб гравець все усвідомив? Тут такого немає. Є твоя робота, яку ти ПОВИНЕН виконувати, і начхати всім які там в тебе проблеми. Є твоя репутація між одразу кількома сторонами та всім начхати на тебе поки ти та хоч випадково перейдеш комусь дорогу. І на додачу до цього йде одразу кілька сюжетних подій повʼязаних як з особисто Джеком, так і ситуацією в місті в цілому. І ніхто не питає чи все ви зрозуміли, бо ваш обовʼязок — виконувати свою роботу та бути гарним цуценям. І протягом всіх 3 актів ваше положення буде становитися тільки гірше та гірше та втім… Люди Фрібурга поважають нас. Називають найкращим шерифом за всю історію міста, та… Вірять у нас? Ми навіть ніколи не бачимо всі ті обличчя людей що шанують нас, але вони все одно дякують нам? Ми взагалі не свята людина та прекрасно розуміємо наскільки жахливі речі робимо, втім… Вони вірять у вас. І ця віра єдина річ що здатна провести вас до титрів гри, яким би лайновим не був шлях до них та скільки б разів вас «ввічливо просили» залишити свою посаду та руйнували ваше життя.
“Я, як бачиш, так і не став Боббі Флешем, можливо ти зміг?”
This Is The Police на скриншотах гри вдає з себе звичайнісінький менеджмент симулятор де від нас треба просто виконувати свою роботу. Але трохи погравши ми починаємо розуміти що нам хоче донести гра. Ми не супергерой, тому люди й прощають нам наші помилки, бо розуміють що ми лише людина. Людина у яку всі вірять, якою б вона не була та через скільки страждань не пройшла.
Оцінка: 8,3/10 Дещо більше ніж просто атмосферний симулятор поліції. Але чи хочете ви дійсно знати що саме, знаючи що вас чекає далі?
