Австралійський колектив Thornhill розчарований своїм другим альбомом «Heroine». Це був період пандемії. Учасники групи не могли бачитись одне з одним. Кожен писав щось своє, ніхто від роботи не відлучався й вийшло так, що вони перестарались.
Хлопці дуже багато часу вклали у створення візуалу для альбому. Втім захопившись ілюстрацією концепції дуже легко забути власне про музику. А це те, заради чого слухачі в першу чергу звертають увагу на музикантів.
«Гадаю, з «Heroine» ми переборщили. Ми приділили занадто багато уваги вбранню, атмосфері й кліпам, намагаючись передати неочевидно дуже глибинну історію. Тож дещо обмеживши себе для альбому «BODIES» ми знайшли золоту середину. Так ми змогли створити певний образ, передати своєрідний настрій і при цьому зосередитись на піснях і насолоджуватись музикою», — сказав гітарист Ітан МакКенн в інтерв'ю з Wall of Sound.
«BODIES» знаменує собою еволюцію нашого звучання. [Альбом] «Heroine» мав ретельно розроблену й тісно сплетену концепцію, яка іноді затьмарювала саму енергію музики, лишаючи деяких слухачів в стороні. З «Bodies» ми обрали іншу стратегію — він вражає наче блискавка, фіксуючи ту енергію, якою Thornhill живе зараз. Альбом живе спонтанністю і свободою, відкидаючи усталені рамки концепції на користь абсолютної, непідробної автентичності. Тут не мовиться про ретельно продуману оповідь. Ми радше відкрито ділимось внутрішніми почуттями. «BODIES» — це своєрідна дошка настрою (moodboard), колекція почуттів і настроїв, навмисне залишені відкритими для інтерпретації. Часом альбом має оптимістичну і майже святкову енергію, подібну до вечірки. Але він також зберігає всю емоційність і напругу, з якими асоціюється Thornhill», — розповів вокаліст Джейкоб Чарльтон перед виходом їхнього третього альбому.
З «BODIES» колектив вирішив повністю довіритись внутрішнім відчуттям і зосередитись на тому, де вони є зараз, а не де були раніше. Щоб, знаєте, не порівнювати цю роботу з минулою невдачею.
«Кажуть, альбоми — це знімок певного періоду твого життя. Ми саме так до цього й поставились. Не все ідеально, бо й ми самі зараз далекі від ідеалу. Але маємо, що маємо. Ми просто творили, поки відчували натхнення. Не замислюючись. Ми не повертались назад, а натомість думали: «це круто» і рухались далі», — розповів гітарист Ітан МакКенн в інтерв'ю з Rock Sound.
Вокаліст додав: «Як на мене, ми правильно підійшли до створення «BODIES». Ми були готові створити звук, який не дуже й то хотілось створювати, доки ми це не зробили. Процес полягав не в тому, що «ми вже робили це раніше, тож не будемо повторюватись», а радше «ми ось думаємо зробити так, але чи можемо ми зробити щось краще за те, що чуємо».
«Ми зустрічали інші гурти й очікували, що вони будуть схожі на нас, — продовжує Джейкоб. — Тобто як група найкращих друзів, які не уявляють, як можна писати музику інакше. Але як виявилось це зовсім не типовий випадок. Ми в цьому випадку диваки, які хочуть усе робити разом і не розлучатись навіть під час туру. Саме завдяки цьому ми стали ще ближчими… І хоч альбом — це знімок з твого життя, ця платівка — знімок усіх нас чотирьох».
Отже, «BODIES» — концептуальний альбом. І хоч би як у Джейкоба не випитували про що він, вокаліст сам не впевнений у точному значенні своїх слів.
«Я закинув тексти з альбому в ChatGPT і отримав відповідь, що я божевільний. Отож робіть з цього що забажаєте. Я й сам до кінця не знаю, що тут відбувається», — каже Джейкоб в інтерв'ю з Rock Sound.
Він додав: «Мені б не хотілось своїм баченням чи досвідом заважати іншим людям сприймати ці пісні по-своєму. Бо коли ти випускаєш альбом, він перестає бути твоїм. І, гадаю, так і має бути. Якщо я відчуваю щось особливе в пісні, яка мені сподобалась, а потім хтось нав’язує мені її інше значення — я б сприймав її інакше. І не впевнений, що мені б це сподобалось».
В інтерв'ю з Kerrang! вокаліст розповів, що йому до вподоби неоднозначність у текстах, прецінь якщо говорити надто прямолінійно, все ніби крутиться лише навколо нього.
«Мені таке не до душі, оскільки ми все-таки гурт. Мені подобається створювати певний настрій або атмосферу. Але терпіти не можу коли тексти підносять на блюдечку. Ненавиджу, коли все очевидно. Хіба що ти Лілі Аллен — тоді ще може бути. А загалом, я не люблю коли це суперреалістичне лайно про повсякденні речі. Круто, коли люди підходять і кажуть про що та чи інша пісня і як вона вплинула на них», — зазначив Джейкоб.
З виходом пісень колектив давав деякі коментарі щодо пісень, але там все досить розпливчасто.
«Obsession» зосереджується на нарцистичному внутрішньому монолозі, в якому наполягають отримати бажане. Виливаючи брехню й благання на тлі страждань колишньої коханої, ця людина задовольняє власні бажання ціною свого «життя», — сказав колектив для THEPRP.
«Текст пісні [«nerv»] відображає боротьбу між жагою близькості й необхідністю самозбереження. Це підкреслює наскільки інтимність може бути водночас привабливою і небезпечною. Така напруга демонструє складність любові, ілюструючи, як краса і загроза сплітаються в емоційно напруженому танці», — розповів Джейкоб для Backseat Mafia.
«Silver Swarm» — це глибоке занурення в емоційний лабіринт, створений під впливом надмірних почуттів і токсичної маніпуляції. Трек яскраво передає досвід перебування в пастці напружених, деструктивних стосунків, в яких людина одночасно невідворотно тягнеться до маніпулятора і відчайдушно намагається уникнути його впливу. Це алюзія на нав’язливі думки й емоції, що поглинають і затьмарюють відчуття власного «я» протагоніста. Динамічні зміни тональності та інтенсивності пісні відображають хаотичність таких стосунків, себто коливання між страхом, розгубленістю і прозрінням. Це моторошне зображення внутрішнього конфлікту, що виникає, коли кохання, контроль і токсичність переплітаються, змушуючи слухача зіткнутись зі складністю перебування в чомусь водночас шкідливому і привабливому», — сказав Джейкоб для THEPRP.
«TONGUES» досліджує напругу між протилежними силами: бажанням і спротивом, підкоренням і непокорою. Багато в чому вона відображає наше власне ставлення до важкої музики, боротьбу між тим, щоб повністю зануритись в неї або чинити опір її впливу. Атмосфера пісні нагадує постійну битву, що коливається між агресією та стриманістю. Рядки на кшталт «turning your tongue in two» і «fingernails down the walls» підсилюють цей конфлікт, провокуючи боротьбу між бажанням віддатися чи вирватись на свободу», — поділився колектив для Rock Sound.
Про «under the knife» Джейкоб сказав: «Я хотів передати прихований страх бути непоміченим або забутим. Силует, що вислизає крізь пальці, символізує швидкоплинні моменти, які можна спробувати схопити, але неможливо втримати. У самій атмосфері інструменталу досліджується кохання й жага. Ці два почуття поєднуються в щось більш трагічне, але, сподіваємось, близьке кожному. Між підкоренням («underneath your knife») і опором («I don’t wanna know yet») існує тонкий баланс, що створює м'яку напругу, яка рухається разом із динамікою пісні».
І ось ця розмитість чи то пак неоднозначність простежується не лише в текстах, а й у назві і обкладинці альбому.
Тіло — це щось індивідуальне. Воно належить тільки вам. Спільним воно буває в танці чи під час мошпіту коли люди стикаються одне з одним на концертах. Саме в цьому гурт шукав натхнення для пісень.
«У нас було багато ідей, але саме «BODIES» змусило нас вигукнути «О», попри те, що це була найпростіша назва. Те ж саме можна сказати і про обкладинку. Ми копали все глибше й глибше, але врешті-решт повернулись до початкової ідеї. Ми просто довірились інстинктам. Це й втілює суть альбому», — каже Джейкоб в інтерв'ю з Rock Sound.
Власне й обкладинка, створена художником Коннором Д’югерстом, просто не піддається опису. Ця суміш сірих і холодних блакитних відтінків оточує якийсь об'єкт, який зображений крупним планом. Воно ніби нагадує чи то мікроскопічні клітини, чи то анатомію комахи. Така безладність і невпізнаваність підсилюють ідею привабливості недосконалості, яка стала рушійною силою усього творчого процесу.
«Цього разу ми навмисно більше довірились іншим творчим людям. Не все має бути ідеальним, адже кожен бачитиме в цьому щось своє. Ніхто не сприйматиме це так само як ми. Набагато приємніше і захопливіше дослухатись до думок інших», — підкреслив Джейкоб в інтерв'ю з Rock Sound.
