У 2021 році новий міст між Гречанами та Олешином оцінювали приблизно у 10–25 мільйонів гривень. За два роки його кошторис виріс до понад 100 мільйонів. У 2023-му держава дала перший транш, підрядник отримав 31,2 мільйона, а вже за кілька місяців роботи зупинилися. Моста немає досі. Розбираємо, хто його замовив, хто отримав гроші, що фактично зробили та чому після входження Олешина до Хмельницької громади місто опинилося фактично осторонь власного інфраструктурного проєкту.
Спочатку це був саме міський проєкт
Почати варто з важливого факту, який поступово загубився в публічній історії цього будівництва.
Олешин — це частина Хмельницької міської територіальної громади.
Ще наприкінці 2020 року почалася процедура реорганізації Олешинської сільської ради шляхом приєднання до Хмельницької міської ради. ХМР стала правонаступником майна, прав та обов'язків сільради. У лютому 2021 року міська рада затвердила передавальний акт Олешина.
Тому історія мосту спочатку розвивалася саме як міський інфраструктурний проєкт.
У грудні 2021 року заступник міського голови Василь Новачок прямо говорив Суспільному, що старий міст не перебуває на балансі ані Хмельницького, ані колишнього Олешина. Але після об'єднання громад це, на його думку, вже не мало принципового значення.
Він сформулював позицію так: після створення об'єднаної громади «вже не стоїть питання, чий це міст», і облаштовувати його має міська громада. Саме тому Хмельницький замовив проєкт. У бюджеті 2022 року на його розробку передбачили 400 тисяч гривень. Орієнтовну вартість самого будівництва Новачок тоді оцінював приблизно у 10 мільйонів гривень.
Ця заява важлива сьогодні. Вона показує, що міст спочатку не сприймався міською владою як «чужий» обласний об'єкт.
Від 10 мільйонів до понад 100
Подальша історія вартості проєкту — одна з найбільш цікавих.
У грудні 2021 року публічно звучить цифра близько 10 мільйонів гривень.
Згодом, за матеріалами розслідування видання «Є», на ранньому етапі будівництво оцінювали вже приблизно у 25 мільйонів гривень, а місто розраховувало отримати 23,8 мільйона гривень державної субвенції.
Але вже влітку 2023 року цифри стали зовсім іншими.
У червні 2023-го тодішній керівник ДУ «Служба місцевих доріг Хмельниччини» Владислав Фалюш повідомив Суспільному: загальна вартість проєкту — приблизно 113 мільйонів гривень. Із них близько 32 мільйонів планували профінансувати у 2023 році, ще 81 мільйон — наступного року.
У підсумку договір на будівництво уклали приблизно на 105,77 мільйона гривень. Первинний строк завершення робіт — до 31 жовтня 2024 року.
Проєктанта знайшли з четвертої спроби
Розробку проєкту отримало ТОВ «Поділля Проект Груп».
Як встановили журналісти «Є», підрядника знайшли лише після четвертого оголошення закупівлі. Компанія запропонувала 150 тисяч гривень. Інший учасник — ТОВ «Юкрейніан Брідж Компані» — пропонував на тисячу гривень менше, однак його пропозицію відхилили через недоліки в оформленні документів.
Спочатку проєкт планували завершити до квітня 2022 року. Потім строк перенесли до травня 2023-го.
І тут з'являється ще одна деталь.
25 травня 2023 року проєкт уже пройшов експертизу. У тому ж травні в Prozorro з'являються закупівлі інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань. Тобто інформацію про роботи, дані яких зазвичай використовуються під час проєктування, оприлюднили тоді, коли сам проєкт уже наближався до завершення.
22 червня: місто передає проєкт області
Наступний переломний момент — 22 червня 2023 року.
За день до того міський голова Олександр Симчишин скликав позачергову сесію ХМР. Одним із питань було делегування повноважень замовника будівництва мосту державній установі «Служба місцевих доріг Хмельниччини».
Рішення №1 ухвалили.
ХМР передала Службі місцевих доріг функцію замовника і проєктно-кошторисну документацію для організації торгів та виконання робіт.
Саме з цього моменту безпосереднім замовником будівництва стала вже не міськрада.
І саме цим ХМР сьогодні може пояснювати, чому договори, оплати й акти виконаних робіт перебувають у Служби місцевих доріг.
Але в тому самому рішенні є ще два пункти, які часто залишаються поза увагою.
Відповідальність за виконання рішення ХМР поклала на Василя Новачка та управління комунальної інфраструктури.
Контроль — на постійну депутатську комісію з питань ЖКГ, приватизації та використання майна територіальної громади.
Тобто місто делегувало функцію замовника, але власним рішенням не записало, що повністю втрачає контроль над реалізацією проєкту.
Чому місто взагалі передало будівництво
Відповідь прозвучала публічно ще тоді.
Олександр Симчишин у червні 2023 року заявив: міст потрібний, однак за кошти міського бюджету його будувати не планують. Функцію замовника передають іншій структурі, а гроші мають надходити з державного та інших джерел.
Фалюш пояснював, що проєкт має фінансуватися коштом державної субвенції та місцевого бюджету відповідно до дорожньої програми.
У 2023 році ця модель спрацювала.
У наступні роки — перестала.
Тендер менш ніж через тиждень
Після рішення ХМР події розвиваються дуже швидко.
22 червня місто передає функцію замовника.
Уже 28 червня 2023 року Служба місцевих доріг оголошує закупівлю будівництва.
Переможцем стає АТ «Ю АР ДІ Українські дороги».
Причому компанія була єдиним учасником тендеру.
Отже, фактичної конкуренції між кількома будівельними компаніями за контракт більш ніж на 100 мільйонів гривень не відбулося.
Для аналізу ефективності використання публічних грошей це важлива обставина.
Восени 2023 року будівництво справді йшло
У листопаді 2023 року Суспільне знімало роботи безпосередньо на об'єкті.
Представник підрядника пояснював, що місцевість має нестабільні торф'яні та глинисті ґрунти, тому проєкт передбачає стабілізацію основи сумішами та георешіткою.
Фалюш тоді заявляв, що підрядник працює відповідно до календарного графіка і має виконати весь запланований на 2023 рік обсяг.
На той момент план фінансування складався з 32 мільйонів гривень у 2023 році і 81 мільйон у 2024-му.
Міст мав бути довжиною 24 метри, з двома автомобільними смугами по 3,5 метра, тротуарами, велодоріжками та освітленням. Ввести його в експлуатацію тоді планували вже влітку 2024 року.
Цього не сталося.
31,2 мільйона — і зупинка
За даними Spending, які проаналізували журналісти «Є», «Ю АР ДІ» отримала за цей об'єкт 31,2 мільйона гривень трьома транзакціями.
31,2 мільйона — це приблизно 29,5% від контрактної вартості 105,77 мільйона. Служба місцевих доріг згодом оцінювала готовність будівництва приблизно у 30%.
Що кажуть, що було зроблено за 31 мільйон
Служба місцевих доріг повідомила журналістам, що за отримані кошти виконали підготовчі та земляні роботи, облаштували технологічний майданчик, демонтували старі конструкції та дорожній одяг, влаштували основу зі щебенево-піщаної суміші й геотекстиль, палі берегових опор, монолітний ростверк та залізобетонну водопропускну трубу з оголовком.
Це пояснює, чому значна частина витрачених коштів може бути мало помітною візуально: у мостобудуванні великі гроші справді можуть іти в ґрунт, фундаменти, палі, основи та інші приховані конструкції.
Питання тимчасового мосту
За кошторисом та календарним графіком будівництва передбачався тимчасовий міст із бетонних конструкцій. Однак після зупинки робіт такого мосту на місці не було. Люди продовжували користуватися дерев'яною переправою.
Експерт Національного транспортного університету Олександр Давиденко, якому журналісти «Є» передали для аналізу доступні кошториси та матеріали, звертав увагу і на обсяги підготовчих робіт, і на кількість паль, і на саме рішення щодо тимчасового мосту. Водночас він прямо наголошував: без актів виконаних і прихованих робіт остаточні висновки робити не можна.
Технічний нагляд за 1,3 мільйона
Окремий контракт Служба місцевих доріг уклала на технічний нагляд.
Його загальна вартість становила приблизно 1,3 мільйона гривень.
За даними Spending, у грудні 2023 року інженеру технічного нагляду Олександру Перістому заплатили майже 193 тисячі гривень двома платежами — 94,5 та 98,5 тисячі.
Саме технічний нагляд має перевіряти фактично виконані будівельні роботи та їх відповідність проєкту перед прийманням.
Тому журнали технічного нагляду, дати виїздів на об'єкт і підписані Перістим акти можуть бути не менш важливими, ніж документи самого підрядника.
Кримінальне провадження було. Але його закрили
29 листопада 2023 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо декількох дорожніх об'єктів, серед яких був і міст у Гречанах.
За даними судових матеріалів, слідство перевіряло, зокрема, версію щодо роботи технічного нагляду та дистанційного підписання документів.
30 вересня 2024 року це кримінальне провадження було закрите через відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.
Документи вилучили — і вони зникли з публічного доступу
Під час слідства правоохоронці вилучили в Служби місцевих доріг проєкт і акти виконаних робіт.
Коли у 2025 році журналісти попросили надати ці документи, Служба повідомила, що вони перебувають у слідчих.
Але поліція одночасно підтвердила: провадження закрили ще у вересні 2024 року.
Тодішній керівник Служби Дмитро Авраменко пояснював, що установа періодично зверталася до поліції, але про закриття справи нібито не знала.
Державна структура залишається замовником контракту більш ніж на 100 мільйонів гривень, роботи зупинені, гроші виплачені, але ключових оригіналів документів, які підтверджують обсяги виконаного, у неї тривалий час фактично немає.
Чому роботи зупинилися
За офіційними поясненнями, причина проста: держава перестала фінансувати цей напрям.
Ще у 2023 році проєкт був побудований навколо державної субвенції.
У 2024 році держбюджет уже не передбачав коштів на відповідну субвенцію для фінансування будівництва, реконструкції та ремонтів місцевих і комунальних доріг Хмельницької області.
У 2025 році ситуація повторилася. Це прямо зафіксовано у звіті Хмельницької ОВА.
У держбюджеті на 2026 рік такої субвенції також не передбачили. Через це Служба місцевих доріг у першому кварталі 2026-го взагалі не здійснювала відповідних капітальних закупівель.
Договір продовжили до кінця 2026 року
Попри відсутність фінансування, контракт формально не зник.
У листопаді 2025 року виконувач обов'язків керівника Служби місцевих доріг Дмитро Авраменко повідомив, що договір із підрядником продовжили до грудня 2026 року, щоб мати можливість повністю завершити роботи у разі появи коштів.
Станом на вересень 2026 року державного джерела фінансування, на яке розраховували при запуску будівництва, немає.
Після трагедії з'явилася ще одна тимчасова переправа
У жовтні 2025 року в Південному Бузі неподалік переправи знайшли тіло 38-річної жінки. Поліція відкрила провадження з приміткою «нещасний випадок».
Після цього поряд із дерев'яною кладкою встановили новий металевий тимчасовий місток.
Авраменко підтверджував, що ця конструкція теж є тимчасовою — до відновлення капітального будівництва.
Сьогодні можна достовірно сказати, що міст починався як проєкт Хмельницької громади; ХМР замовила його проєктування; після цього передала функцію замовника Службі місцевих доріг; договір на 105,77 мільйона отримала «Ю АР ДІ» як єдиний учасник закупівлі; підряднику виплатили 31,2 мільйона; роботи зупинилися після першого етапу через припинення державного фінансування; а у 2024, 2025 і 2026 роках відповідної державної субвенції не було.
Так само встановлено, що ключові акти виконаних робіт тривалий час не були доступні журналістам через їх вилучення в межах уже закритого кримінального провадження.
Поки Хмельницький, область і держава можуть пояснювати, хто саме не є замовником або хто саме не отримав фінансування, мешканці Олешина отримали найпростіший результат цієї управлінської конструкції:
31 мільйон уже витрачено. Капітального мосту досі немає.
