Друкарня від WE.UA

Тихе море

Я думала, що вже все добре,

Коли дивилася на тихе море,

Що синьою і теплою водою,

Грало моєю душею-струною.

.

Та налетіли страшні хмари,

Чорні немов злосні чари.

Вони несли свої жорсткі закони,

Й зривали з квітів пишнії бутони.

.

Вони казали мені пам'ятати,

Про незмогу мою розквітати.

Хотіли щоб я боялась тепла й турботи

І миттю забула про вільні широти.

.

Та хвилі високі, неначе дракони,

Розвіяли хмари й мої перепони.

Забилося серце у грудях моїх,

Душа згадала гомеричний сміх.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Вічний Вечір𓅪
Вічний Вечір𓅪@aeternum_vesperum we.ua/aeternum_vesperum

намагаюся вести блог)

2Довгочити
4Прочитання
0Підписники
На Друкарні з 4 березня

Більше від автора

  • Німе прощання

    Захід сонця намалює

    Теми цього довгочиту:

    Вірш

Це також може зацікавити:

  • Пустіль

    дивлюсь я очима на світвелий - малийчужі ці два оцін і ч о г о не бачатьніцінь мого у сім світі нема.Йой, Ні! Помилився!Тіні та думи! мої ж?cej samyj, ale latynkoju:

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Новорічна ніч

    Чи комусь тут була б цікава поезія?

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Пустіль

    дивлюсь я очима на світвелий - малийчужі ці два оцін і ч о г о не бачатьніцінь мого у сім світі нема.Йой, Ні! Помилився!Тіні та думи! мої ж?cej samyj, ale latynkoju:

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Новорічна ніч

    Чи комусь тут була б цікава поезія?

    Теми цього довгочиту:

    Поезія