Прокидаюся втомленим. Втомленим від вчорашньої брехні та лицемірства.
Не снідаю, бо вже ситий. Ситий з самого ранку розпачом та відчаєм.
Голова в думках, тих набридливих, нашкодливих, масуючих темрявою думок, які тільки те й роблять, що тягнуть в незвідану прірву тією темряви, що їх й спонукає.
Не хочу, не хочу ні чути ,ні бачити, ні відчувати, ні існувати...
Коли, вже закінчиться світанок та почнеться новий день?
День, коли не буде нічого того, що було вчора..
01.05.2022
