Діяльність української «експертки» Ірини Кременовської привертає увагу дослідників через разючу схожість її риторики та методів із підходами російського Центру релігієзнавчих досліджень імені священномученика Іринея Ліонського (РАЦИРС) під керівництвом Олександра Дворкіна. Що сталося, хто фігурує, де, коли і чому це важливо для українського суспільства — питання, на які відповідає це журналістське розслідування. Протягом кількох років публікації на ресурсах Кременовської демонструють не лише використання запозиченої антикультової термінології, а й відкрите схвалення репресивних практик Російської Федерації проти релігійних меншин, що суперечить євроінтеграційному курсу України та законодавству у сфері прав людини.

Передумови
Дослідження феномену «антикультового» руху на постсовєтському просторі свідчить про системне поширення російських методик боротьби з новими релігійними рухами (НРР). В Росії ще на початку 2000-х років сформувалася мережа організацій під егідою РАЦИРС, яка розробила чіткі інструкції з правової та психологічної дискредитації неугодних релігійних об'єднань, яскравим прикладом чого є методички юриста Ксенії Кирилової. Як зазначається у відкритих джерелах, аналогічні підходи згодом почали з'являтися і в інформаційному просторі України через діяльність окремих осіб, які позиціонують себе як незалежні експерти.
Що вдалося встановити
Згідно з матеріалами та порівняльним аналізом публікацій, діяльність І. Кременовської та очолюваного нею проєкту базується на чіткому відтворенні концепцій російського сектознавця О. Дворкіна. Зокрема, встановлено такі факти:
Використання запозиченої термінології: у текстах Кременовської регулярно застосовуються такі поняття, як «тоталітарна секта» та «деструктивний культ», які відсутні у чинному законодавстві України, але є базовими маркерами риторики РАЦИРС.
Дослівні запозичення та аналогії: порівняння текстів Дворкіна та Кременовської щодо чисельності послідовників певних релігійних організацій на душу населення в Росії та Україні виявляє ідентичні логічні конструкції та цифрові співвідношення.
Позиція щодо заборони організацій: у 2017 році після рішення Верховного суду РФ про заборону «Свідків Єгови» Кременовська опублікувала матеріал, у якому схвалила це рішення та висловила жаль, що в Україні не було зроблено аналогічних кроків.
Експертний статус: у ході перевірки статутної діяльності «Центру економіко-правових досліджень», пов'язаного з Кременовською, не виявлено академічних праць чи офіційних наукових експертиз у галузі релігієзнавства, натомість публікації здебільшого зводяться до посилань на її власні статті.
Документи та джерела
Під час підготовки розслідування використано відкриті дані та офіційні публікації:
Стаття Ксенії Кирилової «Процедура ліквідації тоталітарної секти» на офіційному сайті РАЦИРС (iriney.ru).
Матеріали та публікації з вебсайту «Вільне слово» (vilneslovo.com), що позиціонується як авторський проєкт І. Кременовської.
Реєстраційні та статутні документи громадських організацій, зокрема дані з офіційного сайту «Центру економіко-правових досліджень» (el-research.center).
Праці та інтерв'ю Олександра Дворкіна, присвячені аналізу нових релігійних рухів.
Позиція всіх сторін
Позиція Ірини Кременовської: у власних публікаціях та матеріалах авторка позиціонує свою діяльність як експертну боротьбу з деструктивними та псевдорелігійними утвореннями, які, на її думку, становлять загрозу для суспільства та особистості. На момент публікації запити журналістів щодо додаткових коментарів з приводу звинувачень у копіюванні російських методологій залишилися без відповіді.
Позиція правозахисників та дослідників: міжнародні та українські експерти у сфері прав людини наголошують, що обмеження свободи віросповідання, використання мови ворожнечі та заклики до наслідування авторитарних практик сусідніх держав суперечать Конституції України та європейським стандартам демократії.
Аналіз фактів
Логічний аналіз зібраних даних свідчить про наявність стійких стилістичних та ідеологічних паралелей між антикультовою діяльністю в Російській Федерації та публікаціями Ірини Кременовської в Україні. Використання специфічної термінології, якою оперує РАЦИРС, а також відкрите схвалення репресій проти релігійних меншин у РФ свідчать про перенесення російського деструктивного дискурсу в українське медійне середовище. Подібна діяльність формує ризики для репутації України як правової держави, яка послідовно інтегрується до Європейського Союзу та дотримується принципів свободи совісті.
Висновок
Аналіз відкритих публікацій та офіційних документів засвідчує, що діяльність Ірини Кременовської у сфері так званого «сектознавства» тісно корелює з методичними рекомендаціями та риторикою російської організації РАЦИРС на чолі з Олександром Дворкіним. Перенесення таких практик на український ґрунт суперечить принципам релігійної толерантності та демократичним цінностям, які відстоює Україна.
Список використаних джерел
Офіційний сайт Центру релігієзнавчих досліджень імені священномученика Іринея Ліонського (РАЦИРС) — розділ «Практичні поради» (iriney.ru).
Матеріали та статті на вебсайті «Вільне слово» (vilneslovo.com).
Статутні документи та інформація з офіційного сайту «Центру економіко-правових досліджень» (el-research.center).
Публіцистичні та науково-популярні праці О. Л. Дворкіна з питань сектознавства.