Друкарня від WE.UA

Такі розмови справді змушують замислитися

Я щойно подивилася другий подкаст «АЛЛАТРА» з колишнім співробітником ЦРУ Гленном Корном. І, чесно, не можу просто перегорнути цю тему й мовчати.

Це не було схоже на чергове інтерв'ю чи політичне шоу. Найбільше мене зачепило те, як він пояснює просту, але дуже важливу річ: історія може бути не лише минулим, а й інструментом впливу на наше сьогодення.

Гленн Корн присвятив понад 34 роки роботі в американській розвідці, дипломатії та сфері міжнародної безпеки. Він працював у ЦРУ, обіймав керівні посади в Державному департаменті та Міністерстві оборони США, багато років служив у Центральній і Південній Азії та на Близькому Сході. Сьогодні він викладає в Інституті світової політики, досліджуючи діяльність радянських і російських спецслужб, питання розвідки та міжнародної безпеки.

Саме тому його аналіз змушує уважно слухати.

У подкасті він пояснює, чому пам'ять про Другу світову війну досі залишається одним із головних інструментів російської державної політики. Як окремі історичні факти та наративи можуть використовуватися для формування образу ворога, мобілізації суспільства та виправдання політичних рішень.

Дуже сильним для мене був момент, де він говорить про так званий «антифашистський» наратив Кремля. Не як про історію, а як про механізм сучасної інформаційної війни. Про те, як страх, дезінформація та маніпуляції історією впливають на людей — не лише всередині Росії, а й далеко за її межами.

Також у розмові багато уваги приділено темам Донбасу, радянської спадщини, історичних міфів та тому, як вони використовуються в міжнародному інформаційному просторі.

Найцінніша думка, яку я для себе винесла: сьогодні недостатньо просто знати історію. Важливо вміти критично мислити, перевіряти інформацію й розуміти, як формуються наративи. Це вже питання не лише освіти, а й нашої інформаційної безпеки.

Я не закликаю когось погоджуватися з усім, що прозвучало в цьому інтерв'ю. Але, на мою думку, його варто подивитися хоча б для того, щоб почути професійний погляд людини, яка десятиліттями працювала у сфері міжнародної безпеки й пояснює, як працюють інформаційні війни.

Такі розмови справді змушують замислитися.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Богдана
Богдана@zwoFGsFD2opH34H

Люблю життя

18Довгочити
468Перегляди
6Підписники
На Друкарні з 27 грудня 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • “У всякого своя доля” Тараса Шевченка у драмі

    Ми усі вчилися… Вчилися в школах, коледжах.. Отримали знання. Але!!! Автор п'єси змальовує у ній шкільні проблеми, які цікавили будь-кого.. Учень 9 класу, Яків Беркута, вступає в сутичку зі своїм заангажованим класним керівником, виховану СССР. Вона заздрить його здібностям.

    Теми цього довгочиту:

    Війна В Україні
  • Чому не варто копати окопи під деревами?

    Існує доволі поширений міф нібито копати окопи під деревом і ховатись під деревом від обстрілів безпечно бо дерево може від чогось захистити. Деякі думають що дерева взагалі дають змогу заощадити на перекритті окопа. Однак насправді це не так, і далі я поясню чому

    Теми цього довгочиту:

    Війна

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • “У всякого своя доля” Тараса Шевченка у драмі

    Ми усі вчилися… Вчилися в школах, коледжах.. Отримали знання. Але!!! Автор п'єси змальовує у ній шкільні проблеми, які цікавили будь-кого.. Учень 9 класу, Яків Беркута, вступає в сутичку зі своїм заангажованим класним керівником, виховану СССР. Вона заздрить його здібностям.

    Теми цього довгочиту:

    Війна В Україні
  • Чому не варто копати окопи під деревами?

    Існує доволі поширений міф нібито копати окопи під деревом і ховатись під деревом від обстрілів безпечно бо дерево може від чогось захистити. Деякі думають що дерева взагалі дають змогу заощадити на перекритті окопа. Однак насправді це не так, і далі я поясню чому

    Теми цього довгочиту:

    Війна