Резюме
То, що ж отримали сторони?
США не залишить ЄС та Україну – раптово, принаймні поки. Насправді, європейці вже готуються до поступового зменшення військової присутності американських військ на континенті. Скоріш за все це буде означати, що в майбутньому значну частину операцій на півночі Африки, а також логістику на Ближньому Сході будуть забезпечувати європейці яким передадуть ключі від американських баз в Європі.
США підтвердили свій доступ до європейського ринку та отримали податок з європейців (насправді, з власних споживачів) і обіцянки накупити безліч американської зброї та газу з нафтою разом з інвестиціями.
Кібербулінг
Історія американських погроз виглядає досить однобоко – з початку своєї каденції Трамп, одразу, почав звинувачувати ЄС в грабунку і в тому, що Союз наживається на американцях. Першою ж реальною жертвою стало виробництво металу та алюмінію, які потрапили під великий удар, невибіркової дії, оскільки постраждали всі експортери до США. Далі мита були введені на автомобілі та їх частини, разом з іншими країнами і лише пізніше Трамп пригрозив ввести мита на весь експорт в розмірі 10%. ЄС тим часом зволікав, в його логіці конфронтація не принесе бажаного результату тому треба дати Трампу можливість викласти всі свої мита на стіл. На початку липня Трамп надіслав фон дер Ляєн листа в якому пригрозив ввести проти її “"країни” мита в розмірі 30%.
Кінець липня. Угода
Наближаючись до крайнього оголошеного Трампом дедлайну щодо відтермінування мит сторони все ж таки досягли згоди. Конкретної угоди так і не було опубліковано все, що ми отримали це заяву президента Єврокомісії та пізніше інформаційну довідку від Білого дому щодо домовленостей. В наступні дні Єврокомісія та Білий дім спробували дещо пояснити домовленості. Брак інформації та розуміння породив безліч спекуляцій та інсайдів від різного рівня політиків та чиновників як і чому були досягнуті саме такі умови.
Про що ж домовилися? (з заяви Урсули фон дер Ляєн та подальших розʼяснень Єврокомісії)
Єдина максимальна ставка мита в розмірі 15% для переважної більшості експорту з ЄС (включаючи автомобілі, напівпровідники та фармацевтичні препарати), що включає митну ставку США для країн з режимом найбільшого сприяння (MFN), яка раніше нараховувалася згори до додаткових митних ставок, запроваджених США (за винятком випадків, коли мито США для країн з режимом найбільшого сприяння перевищує 15%, у цьому випадку застосовується лише мито для країн з режимом найбільшого сприяння без додаткових мит). Таким чином мита на автомобілі будуть знижені з нинішніх 27,5% до 15%, одночасно надаючи можливість автовиробникам ЄС розширити свій експорт із США. Це підвищить їхній глобальний статус і зміцнить ланцюжок створення вартості, оскільки численні європейські МСП підтримують виробничу діяльність у США, додав Єврокомісар з питань торгівлі Шевковіч, який власне і вів перемовини з американською стороною.
Нульові тарифи на низку стратегічних товарів (літаки та комплектуючі до них, певні хімічні речовини, певні генеричні ліки, обладнання для виробництва напівпровідників, певні сільськогосподарські товари (в тому числі вино та інші алкогольні напої), природні ресурси та критично важливі сировинні матеріали).
Квотування імпорту європейської сталі та алюмінію до США (для обсягів, що будуть перевищувати розмір квоти будуть діяти мита в розмірі 50%). Забезпечення справедливої глобальної конкуренції та боротьба з глобальним надлишком виробничих потужностей, яка також руйнує і сталеливарну промисловість ЄС. Маріуш Шевковіч розʼяснив, що передбачено чіткі перспективи спільних дій у рамках “металевого альянсу – ефективно створюючи спільний захисний бар'єр навколо наших відповідних економік за допомогою митних квот на історичному рівні з преференційним режимом”. Це все буде супроводжуватися спільним підходом до вирішення проблеми надлишкових потужностей в економіках-джерелах.
Закупівля Європою американських енергоносіїв (СПГ, нафта та ядерне паливо). Єврокомісія подає це як ще один крок до відмови від російського палива. ЄС має намір закуповувати скраплений природний газ, нафту та продукти ядерної енергетики з США на суму близько 700 млрд євро протягом наступних трьох років.
Трохи цифр про, що йде мова – у 2025 році 55 % поставок СПГ до ЄС надходили саме з США. США також є найбільшим постачальником нафти до ЄС (17% від усього імпорту ЄС у 2024 році) та ключовим постачальником ядерного палива та паливних послуг, експорт яких до ЄС у 2024 році становитиме близько 700 млн євро. Сумарно обсяг імпорту енергоносіїв зі США складає приблизно 100 млрд євро.
Загальна потужність імпорту СПГ до ЄС зараз становить близько 250 млрд кубометрів на рік, що більш ніж удвічі перевищує поточний річний імпорт СПГ. Зокрема, у період з 2022 по 2024 рік у ЄС було введено в експлуатацію рекордні 12 нових терміналів СПГ та 6 розширено, що додало 70 млрд кубометрів імпортної потужності. Для порівняння, в останні роки ЄС імпортував із США близько 50 млрд кубометрів СПГ на рік.
У 2024 році ЄС все ще імпортував з Росії викопного палива на суму близько 23 млрд євро, його заміна на американське паливо є першим елементом збільшення закупівлі зі США. Очевидно, що вартість американських енергоносіїв вища тому ця сума буде більшою. Також до цього розрахунку Єврокомісія додає ключові інвестиції, послуги та експорт енергетичних технологій США до ЄС, зокрема в ядерному секторі для традиційних та малих модульних реакторів (SMR), де американські компанії вже приймають участь.
Американські чіпи для ШІ допоможуть забезпечити енергією європейські гігафабрики ШІ та допоможуть США зберегти свою технологічну перевагу. ЄС має намір закупити чіпів на суму 40 млрд євро.
Сприяння та полегшення взаємних інвестицій по обидва боки Атлантики. Компанії ЄС висловили зацікавленість в інвестуванні щонайменше 550 млрд євро у різні сектори США до 2029 року, що ще більше збільшить і без того значні 2,4 трлн євро існуючих інвестицій.
Лібералізація певних видів торгівлі, що становлять взаємний інтерес для США та ЄС. Імпортери та споживачі ЄС щорічно заощаджуватимуть близько 5 млрд євро на митах, при цьому основні чутливі галузі промисловості та сільського господарства ЄС залишатимуться захищеними. Це стосується скасування Європою залишкових низьких мит на промислові товари з США. Кращого доступу до ринку ЄС для обмежених обсягів рибної продукції з США (минтай, тихоокеанський лосось і креветки), які є вигідним для переробної промисловості ЄС. Та кращого доступ до ринку для певних нечутливих сільськогосподарських експортних товарів із США на суму 7,5 млрд євро (соєва олія, насіння для посіву, томатний кетчуп, какао та печиво).
Скорочення нетарифних бар'єрів. Зокрема, шляхом співпраці в галузі стандартів для автомобілів та санітарних і фітосанітарних заходів, а також шляхом сприяння взаємному визнанню оцінок відповідності в додаткових промислових секторах.
Посилення співпраці в галузі економічної безпеки. ЄС і США посилять стійкість ланцюгів постачання та вирішуватимуть питання неринкових політик і практик. Вони також продовжуватимуть співпрацювати в галузі перевірки інвестицій та контролю за експортом.
На кінець єврокомісар Шевковіч висловив сподівання, що крім “значних взаємних вигод, угода стане кроком до укладення ширшої торговельної та інвестиційної угоди між ЄС і США в майбутньому, а також сприятиме спільним зусиллям у вирішенні нагальних глобальних проблем, таких як вкрай необхідна реформа СОТ”.
Політична угода, досягнута між президентом фон дер Ляєн і президентом Трампом, відповідає основним економічним інтересам ЄС у сфері стабільних і передбачуваних торговельних та інвестиційних відносин між ЄС і США. Водночас вона повністю поважає регуляторний суверенітет ЄС і захищає чутливі галузі сільського господарства ЄС, такі як виробництво яловичини або птиці.
Той хто укладає угоди
Хоча в публікаціях Єврокомісії не прописана жодна назва цієї угоди адміністрація Трампа називає її – Угодою про співпрацю у сфері взаємної, справедливої та збалансованої торгівлі.
Оскільки інформація Білого дому цікавіша спробуємо її подати в більш прямому вигляді без переказів, це необхідно читати в оригінальному форматі, майже як Платона.
Ця угода знаменує собою радикальну модернізацію трансатлантичного альянсу і забезпечить американцям безпрецедентний рівень доступу до ринку Європейського Союзу.
Напевно, мова про креветки та кетчуп.
Ця колосальна угода дозволить американським фермерам, рибалкам і виробникам збільшити експорт США, розширити можливості для бізнесу та сприяти зменшенню дефіциту торгівлі товарами з Європейським Союзом. ЄС скасує значні мита, включаючи скасування всіх мит ЄС на промислові товари США, що експортуються до ЄС, що створить величезні можливості для товарів, вироблених та вирощених в Америці, конкурувати та перемагати в Європі. Цей новий доступ до ринку стимулюватиме зростання американської економіки, сприяючи експорту, розширенню виробництва та дозволяючи американським підприємствам будь-якого розміру охопити мільйони нових клієнтів по той бік Атлантики.
Звісно, якщо відкинути всі тези про те, що цією угодою США нарешті повернула своє і навіть посилить гегемонію в певних секторах (енергетика) Угода містить декілька пунктів які не були прописані в релізах Єврокомісії:
Бар'єри для цифрової торгівлі: США та ЄС мають намір усунути невиправдані бар'єри для цифрової торгівлі. ЄС підтверджує, що не буде запроваджувати або зберігати плати за користування мережею. Крім того, США та ЄС збережуть нульові митні збори на електронні перекази.
Військове обладнання: ЄС погодився придбати значну кількість військового обладнання США.
Також, що стосується пункту про Скорочення нетарифних барʼєрів Білий дім більш обнадійливо пише про те, що “ЄС буде працювати над вирішенням низки питань, що турбують США, пов'язаних з різними вимогами ЄС, які є обтяжливими для американських експортерів, особливо малих і середніх підприємств, зокрема шляхом усунення бюрократичних перешкод, з якими стикаються американські експортери під час ведення бізнесу в ЄС. Це стосується і усунення нетарифних бар'єрів, що впливають на торгівлю продовольчими та сільськогосподарськими продуктами, зокрема шляхом спрощення вимог до санітарних сертифікатів для свинини та молочних продуктів США”. Навряд ЄС запропонує США преференційні умови та особливі правила відмінні від внутрішніх.
Інші американські президенти намагалися укласти значну торговельну угоду з Європейським Союзом, але зазнали невдачі. Ця остання угода ще раз доводить, що сміливе лідерство, економічна сила та непохитна рішучість дають результати, яких не зміг би досягти жоден інший лідер.
Сьогоднішнє оголошення відкриває історичний доступ до ринку другої за величиною економіки світу, відновлюючи міцні позитивні довгострокові відносини між Сполученими Штатами та їхнім ключовим союзником — Європейським Союзом.
І звісно Білий дім не міг не зробити окремої публікації для захопливих і благоволійних відгуків американської преси та громадськості щодо угоди – ЩО ВОНИ КАЖУТЬ: Історична торговельна угода між США та ЄС — ще одна велика перемога для американців (залишаємо для вас).
Подальше підвищення взаємних митних ставок
31 липня Білий дім опублікував виконавчий наказ Трампа щодо введення додаткових мит, тих самих які він оголосив на день звільнення 2 квітня цього року. Цей наказ додає трохи ясності щодо домовленостей з ЄС, однак, не все так просто. Давайте прочитаємо абзац цього наказу щодо ЄС:
(c) Як передбачено в Додатку I до цього наказу, додаткова адвалорна ставка мита, що застосовується до будь-якого товару Європейського Союзу, визначається за поточною адвалорною (або еквівалентною адвалорній) ставкою мита за товаром у колонці 1 (Загальна) HTSUS («Ставка мита в колонці 1»). Для товарів Європейського Союзу, ставка мита за колонкою 1 яких становить менше 15%, сума ставки мита за колонкою 1 та додаткової адвалорної ставки мита відповідно до цього наказу становить 15%. Для товарів Європейського Союзу, ставка мита за колонкою 1 яких становить як мінімум 15%, додаткова адвалорна ставка мита відповідно до цього наказу становить нуль.
Якщо простою мовою – на більшість товарів, що імпортуються до США встановлені ті чи інші мита, наприклад на дитячі іграшки встановлено звичайне мито в розмірі 4%, що є менше 15% тож додаткова ставка мита буде складати 15 - 4 = 11%, і в підсумку отримаємо ті ж самі 15%, для британців така ставка буде складати 14% тому, що на всі їх товари Трамп ввів додаткове мито в розмірі 10%. Для тих товарів базова ставка мита на які становить більше 15% додаткове мито не накладається (наприклад базове мито на чоловічий верхній одяг з бавовни складає 16%).
Однак, це лише частина історії. Саму угоду поки не опубліковано і тому говорити про те, що питання вирішене зарано.
Європейський гамбіт
Не має сенсу коментувати і розбирати безліч публікацій та новин в яких говориться про підкорення та приниження Європи. Такі новини не мають сенсу якщо подивитися на цю ситуацію з іншого ракурсу – питання стоїть не в тому хто виграє більше, а хто програє менше. Експорт товарів та послуг важлива складова європейської економіки і меншою мірою американської (частка експорту до ВВП для США складає 7% та 14% для ЄС, імпорту – 12 та 13% відповідно), це означає, що США ризикує втратити менше від можливої торгової війни ніж ЄС. Хоча звісно США імпортує більше товарів з ЄС чим навпаки, тож американські споживачі заплатять більше. Тому в даній ситуації ЄС мінімізує удар по своїх експортерах і не підставляє власних споживачів.
Важливо додати, що торгівля між ЄС та США є лише частиною глобальної торгівлі цих двох партнерів, які обрали кардинально різні підходи до її ведення. ЄС як другий світовий експортер, після Китаю, став на шлях розширення вільної торгівлі згідно правил, тоді як США – нетто-імпортер, перейшов до політики жорсткого протекціонізму. Китай тим часом публічно заявляє про свою прихильність до вільної торгівлі, але на практиці робить мало щоб підтвердити свої слова діями – серйозно обмежує доступ до внутрішнього ринку, надмірно субсидує власних виробників. Обмежуючи свій ринок для ЄС та майже закриваючи для Китаю (на сьогодні додаткове мито на більшість китайських товарів складає 30%) США перенаправить значні потоки товарів цих партнерів. Це поставить ЄС під ще один удар – китайський. Тому ЄС знову стає перед дилемою – вводити мита на китайські товари і очікувати мит у відповідь чи спробувати знайти компроміс. Цього разу під ударом опиняться як і вже ослаблі європейські експортери так і споживачі.
Повертаючися до самої угоди ми можемо сказати, що ЄС мінімізував свої втрати, крім мит в розмірі 15%, які в певних випадках є лише підвищенням до 15% вже існуючих мит, а також непростої ситуації для сталеливарної промисловості (під питанням фармацевтика і деякі інші сектори, однак поки не зрозуміло, що на них чекає) жодних значних поступок Трамп не отримав.
Так, представники Єврокомісії вже заявили, що ЄС не може гарантувати жодних інвестицій оскільки це рішення виключно приватних компаній, але цифра в 550 млрд євро “базується на детальних обговореннях з різними бізнес-асоціаціями та компаніями з метою з'ясування їхніх інвестиційних намірів”, про це пише Politico. Тобто такі інвестиції вже були заплановані. Закупівля на 700 млрд євро енергоносіїв виглядає фантастичною і набагато більшою за європейські потреби. А щодо доступу американських товарів до ринку ЄС – Трамп отримав мінімальні пропозиції, що навряд чи відчує американський фермер чи промисловець. Військові закупівлі? Країни ЄС члени НАТО вже погодилися збільшити свої оборонні видатки до 5%, очевидно, що частина коштів буде витрачена на закупівлю американської зброї тому що іншої банально немає.
ЄС відтермінував війну.
