У вирішальний момент вони відображають дилему того, як упоратися з популізмом.
У небезпечному світі стара, комфортна Європа опинилась у тривожному становищі. В Україні вирує найкривавіша війна на континенті з 1945 року, а Росія становить загрозу для кіберпростору з боку країн Балтії. Якщо Дональд Трамп повернеться до Білого дому він може підірвати НАТО, основу європейської безпеки. Економіка континенту вразлива до потрясінь, викликаних промисловою політикою та протекціонізмом в інших країнах. Популісти-євроскептики лідирують у опитуваннях громадської думки.
Щоб протистояти цим небезпекам, Європі потрібне, як мінімум, послідовне керівництво на рівні ЄС. Також необхідно не допускати екстремістів до влади. Успіх цієї ініціативи частково залежить від вибору трьох жінок: Урсули фон дер Ляйєн, президента Європейської комісії, Джорджії Мелоні, прем'єр-міністра Італії та Марін Ле Пен, провідної французької популістки.
Почнемо з пані фон дер Ляйєн, яка очолює виконавчий орган ЄС з 2019 року та балотується на другий термін. Вона заслуговує на це. Вона добре впоралася з роботою: організувала рішучу колективну відповідь ЄС на агресію Володимира Путіна і допомогла поглибити європейську інтеграцію у вирішальний момент, наприклад, просуваючи новаторську програму з випуску загального боргу. Будучи розсудливою німецькою консерваторкою, вона також поставила Європейську комісію в центр ухвалення рішень у період, коли франко-німецькі відносини були напруженими. Враховуючи ці загрози, потреба в сильному, єдиному керівництві ніколи не була такою гострою.
Щоб перемогти і бути обраною на другий термін, спочатку їй потрібна підтримка 27 національних лідерів ЄС. Потім вона має отримати більшість у Європейському парламенті, який проведе вибори 6-9 червня, у яких мають право голосувати понад 350 мільйонів громадян. Теоретично вона користуватиметься підтримкою консервативних, ліберальних та соціалістичних угруповань, що становлять політичний істеблішмент. Але через те, що політика стала такою роздробленою, ці три групи разом прогнозують здобути лише незначну кількість місць, і деякі з їхніх депутатів можуть порушити партійну дисципліну. Пані фон дер Ляйен ледве пройшла своє перше голосування у 2019 році. Цього разу перемога не гарантована.
Це підводить нас до пані Мелоні, прем'єр-міністра Італії з 2022 року та лідера вкрай правої партії «Брати Італії», яка пройшла шлях від повстанської сили до управління країною. Очікується, що вона досягне успіху на виборах до ЄС. За її підтримки пані фон дер Ляйєн може мати більше шансів отримати парламентську більшість на другий термін на вищій посаді в ЄС.
"Я дуже добре співпрацюю з Джорджією Мелоні", - сказала вона 23 травня.
Ці слова, а також ідея будь-якого пакту за участю «Братів» викликали обурення лібералів та діячів істеблішменту, у тому числі представників правлячої Соціал-демократичної партії у Німеччині та партії Еммануеля Макрона у Франції. Для них пані Мелоні перебуває поза межами пристойності. Вона товаришує з Віктором Орбаном, авторитарним лідером Угорщини та іншими сумнівними особистостями. Вона підтверджує достовірність расистських теорій змови, як-от «велика заміна». Вона порівняла ЄС із Радянським Союзом. Коротше кажучи, вона якраз із тих вкрай правих фігур, яких необхідно виключити із процесу прийняття рішень, важає хтось.
У пані Мелоні безперечно є багато небажаних для політика якостей. Проте виключати співпрацю з нею в принципі було б короткозоро. Її послужний список не відповідає характеристиці політичного підбурювача. Вона об'єднала зусилля з пані фон дер Ляйєн з таких питань, як нелегальна імміграція; обидві жінки здійснили спільні візити до країн Північної Африки, укладаючи угоди з автократами, щоб зупинити цей потік. Вона була прихильницею України, на відміну від деяких своїх побратимів із правих популістів. Її партія веде культурні війни вдома, але у питаннях безпеки та економіки вона керує Італією як прагматик. Її не слід виключати з політичного мейнстріму.
Більше того, укладання з нею угоди може мати додаткову перевагу: розкол правих популістів на більш помірковані та екстремістські елементи. Саме тут на допомогу приходить пані Ле Пен. Очікується, що її партія «Національне об'єднання» також досягне успіху на європейських виборах. Пані Ле Пен спробувала заявити про себе як про масову фігуру, але не дайте себе обдурити. Вона — баламут з давньою історією ксенофобії та підлизування до Росії. Вона хоче створити мегагрупу націоналістів, яка б могла сильно повернути Європу вправо. Для цього вона хоче об'єднатися з пані Мелоні.
Набагато краще натомість заманити пані Мелоні в центр. Це завадило б планам пані Ле Пен і розкололо б ультраправих. «Альтернатива для Німеччини» вже частково розвалилася після того, як її провідний європейський кандидат, схоже, не став серйозно ставитись до злочинів нацистів. Позбавлення повноважень пані Ле Пен може також зменшити її привабливість у Франції, де її партія лідирує у опитуваннях перед національними виборами у 2027 році. Перспектива приходу до влади Ле Пен лякає.
Після результатів європейських виборів торг може затягнутися на місяці та стане перевіркою навичок пані фон дер Ляйєн. Ставки високі. Один шлях може забезпечити стабільне лідерство на рівні ЄС і показати, як помірковані можуть розумно боротися з правими популістами. Питання більше не в тому, чи можна стримати популістів. Це те, як реагувати на їхнє зростання. Пані Мелоні тримає свої карти близько до грудей. Але було б дивно, якби хтось, кого явно більше цікавить влада, ніж позерство, подався б на задвірки Європи.
Потрійна біда
Альтернативний шлях може виявитися катастрофічним. Європейська політика стала настільки фрагментованою, що цілком можливо, що ні пані фон дер Ляйєн, ні якийсь інший кандидат на пост президента комісії не зможе знайти парламентської більшості. Це спровокує конституційну кризу в невідповідний момент, оскільки Україна перебуває в бойовій готовності і на горизонті маячить можливе президентство Трампа. Більше того, якщо пані Мелоні не побачить жодної вигоди від співпраці з центром, у неї може виникнути спокуса працювати з пані Ле Пен. Якщо вони зроблять неправильний вибір, європейські центристи можуть дестабілізувати ЄС і допомогти створити те, чого давно боялися: об'єднаний панконтинентальний вкрай правий рух. Щоб цього уникнути, варто було б розібратися з пані Мелоні.
Джерело — The Economist
Друзі, допоможіть нам забезпечити подальшу роботу каналу!
Ваша підтримка надзвичайно важлива для нас. Будемо вдячні за ваші ДОНАТИ, які допоможуть нам розвиватися та надавати вам ще більше цікавого контенту.
Дякуємо за вашу підтримку!
