
Відставка прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, що сталася цього місяця внаслідок його приголомшливої поразки на виборах, викликала шквал коментарів. Більшість з них стосувалася наслідків для ультраправого популізму в Європі. Інші ж зосередилися на можливому впливі на політику США, з огляду на тісні зв'язки руху «MAGA» президента Дональда Трампа з партією «Фідес» Орбана, а також політичні контакти віцепрезидента Джей Ді Венса.
Водночас значно менше уваги приділяється геополітичним і безпековим наслідкам цієї події. Йдеться про можливі зміни в НАТО, вплив на майбутнє України та загальний баланс відносин між США та Європейським Союзом.
Орбан вперше став прем’єром у 2010 році, і спочатку сприймався як харизматичний і прагматичний політик, який підтримує співпрацю із Заходом. Однак з часом його позиція змінилася. Хоча Угорщина брала участь у місіях НАТО, зокрема в Афганістані, Орбан дедалі критичніше ставився до операцій Альянсу.
Найгірше те, що він дедалі більше зближувався з Росією Володимира Путіна, що призвело до суперечливих енергетичних угод з Москвою та підтримки низки положень Росії, які суперечили цілям НАТО. Це призвело до того, що Орбан часто розглядався як один із найближчих політичних партнерів Володимира Путіна в Європі.
Через те, що в НАТО рішення ухвалюються лише за згодою всіх країн, Угорщина неодноразово могла блокувати важливі рішення. Зокрема, вона затримувала вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу. Також Будапешт неодноразово гальмував або обмежував підтримку України, що створювало додаткові труднощі для союзників.
Зміна влади в Угорщині може суттєво вплинути на цю ситуацію. Нове керівництво, ймовірно, займе більш проєвропейську позицію та зменшить опір спільним рішенням НАТО і ЄС. Це може спростити надання військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні, що особливо важливо на тлі зменшення підтримки з боку США.
Географічне розташування Угорщини також робить її важливим стратегічним гравцем. Країна межує з сімома державами, включно з Україною, і традиційно має значення як транспортний і логістичний вузол у Центральній Європі. Раніше це дозволяло Будапешту впливати на процеси всередині ЄС і НАТО, створюючи певні політичні та логістичні обмеження.
Окреме значення має військова інфраструктура країни, зокрема авіабаза Папа(Pápa Air Base), яка використовується НАТО для стратегічних перевезень і підтримки операцій Альянсу.
У разі зміни політичного курсу Угорщина може активніше інтегруватися у військові структури НАТО. Країна вже модернізує армію, закуповуючи сучасну техніку, зокрема німецькі танки Leopard 2A7 та шведські винищувачі Gripen. Також нове керівництво заявляє про намір збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2034 року.
Таким чином, завершення політичної епохи Віктора Орбана може стати важливою точкою змін для Центральної Європи. Це відкриває можливість для більшої єдності всередині НАТО та посилення підтримки України, а також для загального зміцнення позицій Заходу в регіоні.
Джерело — Bloomberg