Всім привіт.
Давно були думки почати блог про різну, часто диковинну і екзотичну, рок і метал музику. Нарешті час, натхнення і наявність підходящого майданчику співпали, а отже подивимось що з цього вийде.
Думаю буде логічно почати з того що є найближчим: з музики made in Ukraine.
Маленьке уточнення. Це не рейтинг і єдиним фільтром для виборки була українськість гуртів, тож жанрово тут вийшла ще та солянка. Фолк, альтернатива, напрями споріднені з хеві метал (power metal, oriental metal і тд), готика, попсовіший роматичний рок… Різне. Порядок же, здебільшого продиктований якоюсь по можливості спільністю сусідів (десь тематика пісень, десь жанр), але місцями і простим “так склалось”.
Зі вступом наче все, тож… погнали.
Violet Raymoor. Готичні казкарі з Києва
Один з найменш розкручених гуртів в цьому списку. Рівень цих хлопців можна описати простим прикладом: в 2020 році вони були в Києві на розігріві у 69 Eyes і запам’ятались на рівні з головними зірками того вечора. Таке про гурт на розігріві не часто скажеш, особливо на фоні легенд готичного року.
Візитівкою цього гурту є однозначно “Ігри в Алісу”. Містична, загадково божевільна і гіпнотична пісня що відкриває портал в світ казкового безумства. Якщо я колись буду складати топ моїх улюблених пісень українською, це буде однозначний номер 1.
Це стосується жанру, то його визначити складно. Навіть сам гурт визначає його доволі розмито (доводилось чути кілька визначень). Якщо брати опис який вони мають на своїй офіційній сторінці, то це темний сінті-рок, хоча їх легко можна записати і в варіацію симфо-готік-року.
Початково гурт здебільшого створював англомовні пісні (гарний приклад “Still flying high”), але останнім часом вони фундаментально зайнялись збільшенням свого україномовного наробітку. “Дівчина-Морок і Фавн”, вже згадана “Гра в Алісу”, “Крихта Пітьми”… Є з чого обирати.
Natural Spirit. Музика з відлунням дохристиянських часів
Раз вже була згадано слово “містична” щодо музики, то неможливо не згадати про паган-метал гурт з чернігівським корінням. Такі пісні як “Гори! Палай!” чи “Колискова” просто пропитані певною стародавньою магією. Чарівний жіночий вокал, народні мотиви і інструменти ніби переносять слухача на дюжину сторіч в минуле.
Різноманіття творчості цієї команди додають пісні з вставками агресивнішого чоловічого вокалу, як наприклад “Пан Карачун” або “Гайдамаки”.
Midgard. Українські вікинги
Ще одним музичним вікном в минуле можна назвати Midgard. Потужний атмосферний вокал, міксування красивих акустичних партій і епічного металу, а також унікальний настрій кожної пісні формують особливий досвід при прослуховуванні.
Жанр гурту: Viking/Nordic/Dark Folk.
Виділити якісь конкретні пісні важко, бо хочеться виділити по суті кожну. Гарним початком для знайомства можуть стати “Степом“, “Ритуал”, “Мавки” і “Відьма”.
Тінь Сонця. Сила українського фолку
Від фолку нордичного пропоную перейти до фолку нашого, українського. Тінь Сонця чи не найвідоміший гурт в моїй підбірці. Але враховуючи що в мейнстримних медіа їх помічено не було, та і просто всилу поваги до них (наприклад, їх вокаліст Сергій Василюк наразі перебуває в ЗСУ) і їх шикарної творчості, їх згадку вважаю обов’язковою, а їх відомість недостатньою.
Фірмова фішка гурту: вставки з бандурою. Рідкісний для рок музики інструмент вписується в неї просто ідеально.
Основною темою їх творчості можна визначити героїчні сторінки української історії. “Меч Арея”, їх версія славеню “Зродились ми великої години”, “Їхали Козаки”, написана вже в розпал боїв “Бути разом”...
Є у гурту і пісні що виходять за межі цієї тематики, як наприклад “Закохані Вогні”.
Харцизи. Так могла б звучати фентезійна таверна
Довго я думав як їх краще озаглавити. І от, слухаючи одну за одною їх пісні, мені уявилась картина середньовічної таверни в якомусь фентезі і гурту бардів-розбишак що розважають місцеву публіку. Враховуючи що це найакустичніший гурт в цій підбірці (жодних електро-інструментів), таке поєднання відчулось максимально органічним.
Та і пісні, як то “Шибеник”, “Старі Чоботи”, або “Лебеді”, звучать як те, про що б співали такі народні музики.
При цьому, за цією здавалось би простотою, ховається естетика атмосферного вокалу в поєднанні з цікавими і красивими мелодіями.
OT VINTA. Рокабілі-розбишаки з цікавим баченням українського культурного спадку
Ох, продовжуючи тему народних розбишак, треба згадати метрів. Цей гурт, це просто таки вічний двигун позитиву. Вони навіть із сумних віршів Тараса Шевченка примудрились зробити убойно-енергічну і веселу пісню (“Кохайтесь, чорноброві”), а це таки квест доволі нетривіальний.
Мабуть вершиною їх креативу можна назвати пісню “Накурила Баба Журавля”. Використані додаткові “інструменти”, текст, з постійною грою слів, і подвійність сенсу, враховуючи що прізвище фронтмена Журавель, створюють дійсно унікальне поєднання. Не менш цікаве враження справляють і інші їх пісні, як то “Чупакабра”, “Бабина тумба”, “Опля-картопля”, або “Не мала баба клопоту…”.
Окремий вид мистецтва, це їх кліпи. Це навіть пробувати описувати не варто, то треба бачити.
І навіть в розпал війни, їх нові пісні хоча і стали серйознішими (наприклад “Піхота”), не перестали зігрівати позитивним настроєм. Просто тепер цей настрій замість старої безтурботності несе віру в краще.
KARNA. Драйв гуцул-металу
Цей гурт має доволі довгу історію (ще з 2001го), але розкрився на повну тільки всередині минулого десятирічча коли вони прийшли до концепту власного піджанру “гуцул-металу”. Вже в таких піснях як “Маленька” можна відчути народження цього напряму. Але на повну цей жанр розкрився з виходом альбому “Гуцул-метал” і кліпу на пісню “Party на Прикарпатті”. Доречі відповідний кліп може бути хорошою візитівкою для реклами української важкої сцени іноземцям (перевірено на металістах з Іспанії, враження справляє що треба).
По своїй суті це потужний метал побудований навкого гуцульських мотивів, із додаванням народних інструментів. Хоча більш рання творчість, як то сингли “Моя мила” і “Маленька” жертвували частиною цієї потужності на користь ліричності. Тож, є з чого обирати.
IGNEA. Східна перлина української важкої сцени
Гурт багато в чому унікальний для нашої країни. Як стилем (Oriental Metal, стиль характерний поєднанням металу зі східними мотивами), так і мовним різноманіттям (пісні українською як то “Чорне полум’я”, англійською як то “Alga”, чи “Seytanu Akbar”, однією з скандинавських мов (в різних джерелах вказано фарерською чи ісладндською) “Í Tokuni”), так і аудиторією (ще кілька років тому на їх оф сайті в списку концертів було неможливо побачити концерти в Україні, де вони були маловідомі, зате була купа концертів за кордоном, де гурт був куди успішніше).
В плані аудиторії наразі схоже ситуація нарешті вирівнюється і вони отримують більше заслуженої уваги вдома. Але все одно заслуговують вони на більше і якби у нас була премія на гурт найбільш недооцінений українським слухачем, вони явно були б головним претендентом.
Також це один з тих поки що рідкісних випадків, коли український гурт було запрошено на Napalm Records, що само по собі також є формою визнання. І тим болісніше бачити ситуації коли світове визнання настільки випереджає місцеве.
Scarleth. Пауер метал без ельфів і драконів
Потужний симфонік/пауер метал гурт з жіночим вокалом, початково сформований в Донецьку, а нині працюючий з Києва. Ще один випадок коли схоже робота на закордонну аудиторію вистрілила краще (помітно як по інтернаціоналу в коментах, так і по тому що підписи до пісень на ютубі здебільшого англійською, як власне і більшість самих пісень).
З пісень варто виділити “Feel the Heat”, “Остання Зоря” і “Be What You Are”. На відміну від багатьох інших гуртів які класифікують як пауер метал, цей гурт не став концентруватись на фентезійній тематиці і класифікація тут виключно по музичній складовій.
Sunrise. Класика українського пауеру
Говорячи про пауер метал, не можна оминути класику.
Прекрасні мелодійні балади цього гурту, такі як “Love Will Set You Free”, епічні гімни, як “Trust Your Soul”, і стрімкі композиції, як “Tower of Fear”, є яскравими зразками металу європейського рівня, які схоже так і не отримали в повній мірі того рівня визнання яке заслуговували.
Є, до речі, в їх дискографії окрім англомовних пісень і декілька пісень українською, наприклад “Дар”.
Окремо хочеться сказати про пісню “Power of Freedom” присвячену супротиву українського народу навалі орків з московії. Пауер метал, це жанр який іноді називають фентезі металом, бо 2 з 3х гуртів в жанрі мають відповідні тексти. І чути про супротив оркам під таку музику додає окремий шар символічності.
Delfinia. Мікс українського і світового досвіду
Не відходячи далеко від Sunrise, треба згадати і сайд-проджект їх вокаліста і клавішниці. Це той випадок коли український гурт створює щось цікаве в співпраці з гостями з успішних закордонних гуртів, але чи знає про це місцевий слухач за межами невеличкої спільноти?
Наприклад “Do You Remember” записаний з екс-гітаристом Halloween.
Чи “Heaven” з гітаристом шведського гурту Twilight Force.
Цікаве питання. Думаю багато для кого з українських любителів металу це все ще не знайдений скарб.
Space Of Variations. Коли назва описує саму суть
Це один український гурт який досяг рівня підписання контракту з напалмами. Головною ознакою можна виділити варіативність гурту (що робить їх назву дуже символічною). Ніжна “Where are you tonight”, містична і потужна “TIBET”, провокативність з домішками електронщини в “F*ck this place up”... Пісні дуже різні. Починаючи від вокалу (десь акцент робиться на чистий, а десь на екстримальний), так і за настроєм і звучанням аранжувань.
Detach. Головний внутрішній успіх української важкої сцени
Це мабуть найвідоміший для широкого кола місцевий важкий гурт в Україні. Фінал Х-Фактору і участь в відборі на Євробачення зробили їх максимально впізнаваними. Явно розвитку сприяло і те що в складі гурту далеко не робочі з заводу. Наприклад фронтмен гурту Олексій Веренчик має власну студію постпродакшину яка співпрацює навіть з такими відомими гуртами як Linkin Park (і це явно одна з причин високого рівня візуалу в кліпах самих DETACH).
З під їх пера вийшло чимало цікавих і потужних пісень в жанрі альтернативи. “Bluff”, “Waisted”, “Cluster for My Soul”, “Supernova”, “Captain Speaking”... Незадовго до тимчасового призупинення свого існування гурт випустив акустичний альбом з акустичними версіями своїх хітів.
З початком широкомасштабного вторгнення відбулось і відродження гурту. Потужні, агресивні і актуальні сингли “Інші”, “Кінцева” і “Лава” ознаменували нову сторінку в історії гурту. І є сподівання що вони нас порадують ще не раз.
Bad Pit. Бадьоре музичне безумство
В певному сенсі цей гурт можна назвати зірками комікконів, бо саме на цих івентах (як і згадані на початку Violet Raymoor) вони регулярно стають одними з найяскравіших учасників музичної сцени. Потенциал у них шалений, але от з реалізацією оного не все так добре. Простий приклад: їх найхітовіша пісня “Big MT” (чому її назвали саме так це для мене вічна загадка) на ютубі присутня виключно в вигляді живих записів на телефони. Нема навіть просто МР3-шки з обкладинкою. Єдиний шанс послухати її в хорошій якості це їх саундклауд. А пісня реально варта щоб її послухати. Це максимально драйовова річ, яка при певній розкрутці могла б дуже вистрілити в радіоефірах. Тим паче що жанровий діапазон гурту від такого собі техно до альтернативи дозволяє зачепити в теорії доволі широку аудиторію.
Біла Вежа. Головні романтики українського року
Цей гурт вже здобув чималу відомість і особливо представляти їх думаю не треба. “Посміхнись собі сама”, “Як тебе знайти” і інші пісні цього гурту це найкращий доказ що українська мова була створена в першу чергу для кохання.
Але життя диктує зміни. І зараз особливо актуальною стала боротьба за свободу й життя, що яскраво демонструється минулорічним синглом “Моя Україна”.
Be my guest (BMG Band). Якість замість кількості
Чесно скажу, цей гурт я включив в список здебільшого через одну конкретну пісню: “Залежність” (існує 2х варіаціях: англо- і україномовній). Це реально крута річ що гармонійно поєднує драйову музику з ніжною романтичною лірикою.
Під такою назвою схоже гурт проіснував не довго (по певним ознакам на його основі пізніше виникло дещо інше) і, судячи з того що вдалось знайти в мережі, обмежився лише 5ма піснями. Як то більш агресивна “Pride” чи романтичні “Addiction”/”Залежність” і “Destiny”. Не густо, але якість цілком компенсує кількість.
Р.S. Наостанок згадаю ще пару імен гуртів, які випустили цікаві пісні, які можуть бути цікаві поодинці чи як сам факт того що у нас таке створювалось, але де є певні нюанси.
Реанимация. Любителі історії з Одеси. У них є реально цікаві пісні, як то “Характерник” чи “Козацька”. Але при цьому робота з власним брендом якась дивна. Наприклад на ютуб-мьюзік назви україномовних пісень написані російською… Та і вибір назви дещо дивний (реанімують пам’ять про минуле?). Коротше, чи варто рекомендувати звернути увагу на тих хто самі цьому заважають? Не знаю.
Marshmallow. Гурт історія якого розділена на до і після. І це після руйнує практично все. Похвалити їх можна за альбом випущений в 2008. В якому були реально цікаві пісні, такі як “Without you”, “Loser”, “Falling”. А їх тодішній кавер на Брітні Спірс “Toxic” став такою собі рекламою укрзалізниці. І це все було made in Ukraine і високої якості. Але… Гурт розпався, а вокаліст прихопивши бренд в 2017 перебрався на московію. І от рекомендувати цей гурт тепер (враховуючи де бенефіціар) язик не повернеться. Але і повністю ігнорувати через одну людину те що у нас виходив такий якісний альбом не виходить (інші ж музиканти і пісні не винуваті). Принаймні монетизація ютубу власнику бренда зараз точно не допоможе.
В будь якому випадку сподіваюсь цей текст допоможе комусь знайти щось цікаве.
