Ну що ж, якщо літо — то й літніх пісень має ставати більше. Рок дарує емоції та стиль, а електроніка рятує яскравими фарбами й характерними вайбами. Ми зібрали для вас нову порцію свіжої української музики в черговому випуску дайджесту «Нова музика тижня».
Без альбомів Dead Pill і Марії Квітки — їм ми присвятимо окремі публікації найближчим часом.
Добірка також у плейлисті:
Cepasa — Spotguide
Жанр: хаус, електронна музика
Дата релізу: 17.06.2025
Іван Лисько
Дощовий хаус Сепаси — найкраще, що я чув в українській електроніці останнім часом, бо цей трек запам’ятався з першого ж прослуховування. Spotguide миттєво викрадає моє серце і стає головним саундтреком спекотного закарпатського літа. Це — гімн свободи, кохання просто неба, легких сонячних вітрів, морських хвиль і теплих вечорів на краю міста. Ода сміливості, розкутості та пристрасті, що ощасливлює й дарує найщиріші емоції з відчуттям палкого бажання жити — тут і зараз.
Раніше моєю улюбленою хаус-піснею була Abu Simbel, але від сьогодні Cepasa соковитими звуками вітру й свободи впевнено очолює мій список улюблених електронних виконавців. Абсолютний літній вайб. І, будь ласка, заберіть у мене ноутбук, бо я ще довго писатиму компліменти.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Disappeared Completely – my turn
Жанр: індірок
Дата релізу: 20.06.2025
Іван Лисько
Я ніколи не критикував Disappeared Completely «просто так» і ніколи не розхвалював їх «щоб їм сподобатись». Та свої слів не відкидаю: DC — найцікавіший інді-гурт України з неповторним стилем, який відчувається з перших секунд кожної нової роботи.
my turn починається як інді-рок з упізнаваним почерком DC, послідовною ритмікою та знайомою атмосферою. Але вже у приспіві гурт різко звертає у бік постпанку, далі переходить у «радіохедівську» еклектику й вибухає справжнім стадіонним роком, що здалеку нагадує Muse.
Цей трек уже можна вважати хітом: якщо він вистрілить — буде чудово. DC показали креативність у продакшені: звучання стало ще імпульсивнішим, гітарні партії шалено поспішають, ніби когось наздоганяють, а ліричний герой наполегливо відстоює власні кордони.
⭐️⭐️⭐️⭐️
But We Were Builders, Not Heroes! — somewhere, its sunny
Жанр: contemporary instrumental music, progressive rock
Дата релізу: 20.06.2025
Ден Пінаєв
Пам’ятаєте той мем?
— Мамо, я хочу на Polyphia.
— У нас є Polyphia вдома.
Polyphia вдома — це і є новий сингл somewhere, it's sunny від гурту But We Were Builders, Not Heroes! Уже сама назва натякає: це літо, найімовірніше, проходить в Україні. Адже десь там воно точно сонячне й тепле. Але точно не тут.
Нова інструменталка вражає гітарною віртуозністю виконавця: тут стільки технік і прийомів, що я й сам не всі назви згадаю. Особисто мені останнім часом дуже заходять флажолети — і тут вони звучать справді майстерно.
Композиція зігріває душу: плавна, немов водяна, вона розхитує тебе на звукових хвилях, як на надувному матраці посеред басейну чотиризіркового готелю, з тропічним лонгом у руці.
За музичними асоціаціями somewhere, it's sunny нагадує ранню Polyphia чи Plini. Хоча гурт не має такої потужної ритм-секції, як у топових мультижанрових інструменталістів, але й не мусить за ними гнатися. Адже музикант розвиває власний стиль — і, на мою думку, йому це чудово вдається.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Re-Read – Моя квітнева розгубленість
Жанр: еморок
Дата релізу: 20.06.2025
Іван Лисько
Вже наступного тижня наймрійливіший гурт країни випустить новий мініальбом, але поки що цієї п’ятниці емо-котики рятують від повної втрати сил чарівним синглом “Моя квітнева розгубленість”.
З назви може здатися, що трек про щось весняне, щасливе й піднесене. Частково так, але не все так просто. У Re-Read — це гра слів, метафора почуттів, які збивають з ніг; про зацикленість на людині настільки глибоку, що фіксація виходить з-під контролю, і цьому неможливо опиратися.
Re-Read знову влучають у завжди актуальну проблему, резонують з емоціями — бачив відгуки слухачів, які знаходять спільне з героїнею Каті Мікотової.
Від себе лиш додам: Re-Read як завжди тримають планку якості класичного емороку, знову накидали запам’ятовуваних мотивів і хітових мелодій. Вони вже поступово виробили власну впізнаваність і стають синонімом українського емо. Так, у них бувають перехідні роботи, як-от попередня “Те, що потрібно зараз”, але щойно звучить голос Каті — ти одразу розумієш: це Re-Read.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Сни Лоррейн — Самотність
Жанр: darkwave / gothic rock
Дата релізу: 14.06.2025
Ден Пінаєв
Справжньою знахідкою цього тижня для нашої редакції став дебют виконавця Сни Лоррейн із піснею Самотність. І знаєте, в ній прекрасно майже все: гарний вокал, змістовний поетичний текст, продумане звучання й аранжування — навіть композиційна побудова здивувала!
Вокал — звучить упевнено, має приємний чоловічий тембр, не лізе в невиправдані висоти, тож звучить чисто й переконливо.
Текст — максимально готичний. Описує класичний стан думера з панельки: самотність у всіх її проявах і впливах на організм — переважно негативних, як ви, мабуть, здогадалися.
Інструментал — чудовий баланс між електрогітарами та синтезаторами. Останніх тут декілька: атмосферні педи створюють тло, є типові жанрові електронні мелодії, а також фортепіано, що додає глибини. Завдяки такому багатошаровому аранжуванню язик не повертається назвати це постпанком — скоріше, це вже справжня готика рівня Lacrimosa.
Цікаве рішення — зміщення бріджу в другий куплет, після чого йде здвоєний приспів. Це руйнує класичну структуру куплет — приспів — брідж — приспів і надає фінальному приспіву ефекту підсумку всієї історії, а не просто повтору для кращого запам’ятовування. А щоб підкреслити це — Сни Лоррейн повторює приспів наприкінці двічі.
Є і ложка дьогтю — повторюваний рядок бріджу «Вічність у моїх руках». Він трохи ріже вухо на другий раз, і можна було б замінити його чимось іншим — на контраст чи розвиток. Спершу це не помітно, але при повторному прослуховуванні вже трохи тригерить.
Та попри це, пісня справді потужна, продумана й атмосферна. Чекаємо від виконавця наступних релізів.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Shy – Додому
Жанр: соул
Дата релізу: 20.06.2025
Іван Лисько
Саша Карягіна з новим синглом несподівано дарує дещицю надії та промінчик щастя всім, хто наповнює її життя, роблячи його щасливим. Красивий і меланхолійний соул із примарними нотками попджазу, ностальгією за рідним домом і теплими спогадами з дитинства. Shy вражає й змушує серце радіти — сподіваюся, що не лише моє. Якщо попередній сингл був менш захопливий і більше про мрії, то в цьому гармонійному хаосі Shy знаходить відраду в душевному соулі. Дуже красиво, дуже щиро — у плейлист улюбленого за рік.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Slukhay Sashu – Кіловати
Жанр: техно
Дата релізу: 19.06.2025
Іван Лисько
Після атмосферного ЕР Випадкові та синглу “Відпускай” Саша Гончарук закликає всіх до руханки у стрімкому техно-тріпі з елементами IDM і клубної музики. Вона знову дивує вмінням працювати з електронікою, створюючи щоразу глючно-заразливі треки, і водночас освіжає музичну спадщину свого батька — колись він виконував цю пісню на фестивалі Червона Рута, а тепер Саша вдихнула в неї нове життя.
⭐️⭐️⭐️½
ДК Енергетик – Жив-був
Жанр: post-punk
Дата релізу: 18.06.2025
Ден Пінаєв
На відміну від Якова Марного без довгого волосся, нову пісню Енергетика впізнати цілком можливо — хоча спроба накинути нову маску на вже добре знайоме звучання не лишилася непоміченою. Не хочу зурочити, але складається враження, що музиканти готові до творчих експериментів і пошуку нових засобів, аби здивувати слухача — чого якраз бракувало попередньому синглу «Дзвін».
Експериментом у цьому випадку я б назвав використання дісторшну на гітарі, якого раніше не чув у репертуарі гурту. Тож, слухаючи Жив-був, виникає відчуття, що вже звичний тандем задиристої гітари з басом перетворюється на трикутник — юна бунтарка з квадратними зубами.
Вокал Марного також став сміливішим: на відміну від попередніх робіт з ДК Енергетик, співак дозволяє собі пришизовані смішки й ледь чутний шепіт. Сенс пісні, як завжди, залишається відкритим. Для себе я почув у ній певне послання фанатам, у якому лідер гурту ніби заявляє: співатиме попри мобілізацію та інші життєві виклики. Хоча, судячи з промо-відео до синглу, наступних пісень, можливо, доведеться трохи почекати.
⭐️⭐️⭐️½
Alter Noir — Where are you now
Жанр: industrial metal
Дата релізу: 20.06.2025
Ден Пінаєв
Перше й головне, чим вражає другий сингл Where are you now від гурту Alter Noir — це жирнючі гітари. Так, коли тобі за 30, смаки змінюються настільки химерно, що починаєш кайфувати від речей, які раніше хіба що в кошмарах могли наснитися. Якщо взагалі снилися.
А тепер про музику. Хто б не був звукоінженером цієї банди — йому слід видати маленьку «Греммі» за найпотужніше звучання тижня. Слухати цю пісню в навушниках — злочин. Тільки аудіосистема. Тільки сабвуфер.
Окрім божественного рокоту гітар, Where are you now приємно здивував брейкдауном із барабанним соло. Це соло насичене як фірмовими брейками (бо без них яке ж це барабанне соло?), так і паузами, що тримають помірний качовий темп. Звісно, з паузами можна було б пограти ще глибше — додати більше синкоп між ними, але такі претензії можна хіба що адресувати Денні Кері. А Alter Noir дякуємо за креативний підхід.
Що не зайшло — це високий ниючий вокал. Так, пісня сумна й чуттєва, але мені це не заходить. Для таких партій більше пасував би жіночий голос. Без образ. Сама тема — примітивна класика: героя кинула дівчина, зрадила чи щось у тому дусі. Ми це вже чули мільйон разів — це так нууудно. І якщо вже про це говорити — то або дуже творчо, або з гумором. Як це роблять, наприклад, Цицька Пива чи безсмертні Курган і Агрегат.
⭐️⭐️⭐️
Schmalgauzen – Сад закоханих лілій
Жанр: кабаре, артрок
Дата релізу: 20.06.2025
Іван Лисько
Ну нарешті хтось написав пісню про циганське весілля на Закарпатті. Замість гарячих ромів — не менш гарячі Schmalgauzen, які своє кабаре змішали з фламенко, французьким шансоном і ромською музикою.
Schmalgauzen, здається, бояться зробити крок уперед — раптом втратять слухача. Але цей експеримент, з одного боку, таки вдався: якщо вони приїдуть із концертом на Закарпаття, можуть бути спокійні — їх тут не поб’ють і не обкрадуть. З іншого — це той експеримент, що вивітрюється з голови вже післязавтра. Те, що гурт шукає нові форми — тішить.
⭐️⭐️⭐️
Noise Pareidolia – Найкраще літо
Жанр: pop-punk rock
Дата релізу: 19.06.2025
Ден Пінаєв
Ще один артист дражнить нашу вельмишановну аудиторію ілюзорно теплим — та ще й «найкращим» — літом. І на це в нього є свої причини. Пісня присвячена захопленню ліричного героя свіжим курортним романом — або ж початку (чи продовженню) теплого, як літо (тільки не 2025), спільного майбутнього з красунею в «синьому платті».
Особисто мене вражає, з якою щирістю та відкритістю автор ділиться своїм (сподіваюсь, не вигаданим) щастям від палкого кохання — рідкісна річ у чоловічих піснях. Хоча будьмо чесні: кожен його потребує.
Слухаючи трек, ніби потрапляєш у яскраві нульові, коли молоді Blink-182 заряджали енергією краще за будь-який Burn чи Red Bull. Так, новий сингл не вражає оригінальністю чи надточними продюсерськими рішеннями й не дотягує до найсильніших треків гурту. Але драйв і щира енергетика — безумовні козирі в руках виконавця (так, знову той самий жарт про карти).
⭐️⭐️⭐️
