Нам є ким і чим пишатися, і що показати світові! Але першочергово нам самим необхідно вивчити, осягнути, зрозуміти наше життя: хто ж ми? Адже світ знає про наших великих українських особистей більше за нас.
Як мало ми знаємо про СВОЇХ, якими захоплюється увесь світ, а саме: Казимир Малевич, Олександр Архипенко, Олександра Екстер, Василій Кандинський, Давид Бурлюк, Володимир Татлін, Василь Єрмилов, Олександр Богомазов, Олександр Дубовик, Анатолій Криволап, Тіберій Сільваші, Олександр Ройтбурд, Олег Тістол. Ці та інші імена українських митців гучно звучать на міжнародній арені. Ними надихаються та їх наслідують іноземці.
Чим глибше занурююся у світ мистецтва, тим більше хочеться ділитися аби розповісти, що нам, українцям, є ким пишатися.
Уже завтра відбудеться офіційне відкриття виставки «Український авангард. Еволюція. Поповнення колекції» в Музей Києва. Museum of Kyiv.
Мистецтвознавці говорять, що розквіт українського авангарду тривав усього лише 20 років – упродовж 1910-1930-х років. Проте за цей короткий період часу, йому вдалося шокувати, викликати захват і вплинути на міжнародне мистецтво в масштабах, які привернули увагу всього світу. Хоча було декілька хвиль розвитку.
Значну роль у формуванні авангардного мистецтва відіграли народні мотиви, де переплелися: життєва сила селянського мистецтва та глибинно-філософське осмислення давньоукраїнської ікони. Вони слугували джерелом натхнення для багатьох творців, включно з Казимиром Малевичем, який, зокрема, звертався до традиційних мотивів писанок, вишиванок у своїх картинах, і він був не один такий.
Поняття «український авангард» введено у вжиток паризьким мистецтвознавцем Андреєм Наковим (фр. Andréi Nakov) для виставки «Tatlin's dream», улаштованої у Лондоні 1973 року. Тоді Захід уперше побачив праці світового рівня безвісних авангардистів України Василя Єрмилова і Олександра Богомазова. Перший абстрактний твір з'явився тут — малюнок Василя Кандинського на обкладинці каталогу «Салон Іздебського 2» (1910)
Здається, нам варто навчитися пишатися своїми досягненнями та пробудити в собі дитячу допитливість для самопізнання своєї культури та ідентичності.
Авторка тексту: Зоряна Пелех, засновниця юридичного офісу ZP Law office of Zoriana Pelekh
