Цятка за цяткою —
накипає гнів.
Впивається в серце
кров ворогів.
Шепчуться, чмихають
чортові діти.
Один і єдиний
ваш вирок —
горіти.
Цілує сокира
шматок за шматком.
Єхидні обличчя
січе аж бігом.
Наповнені люттю —
очі мої.
Спадають, стихають
людські
рої.
За кожною з масок —
мерзенні серця.
Безстидні, збіднілі,
огидні тільця.
Мов шльондру тягаєте
з рук і до рук
невинність
і святість.
Для вас —
пустий звук.
Огидливий фарс —
ваші гострі ножі.
На звалищі бруду
не знайдеш душі.
Лиш ролі з театру
втілять в життя —
брехливі.
Хто в серці
вартує сміття.
♫ Haxan Cloak – Excavation (Part 2)
