Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

v.b | статика та істмен кодак | цикл “асиметрія”

я ніколи не був милим,
в тому плані,
що не кричав про Бога
і не дрочив на Мері Поппінс.

всі інстадіви з оголеними грудьми,
та стегнами у перспективі,
бліда шкіра і роковий погляд.
хтось тут точно знає місцевий фетиш.

ніхто не хоче торкатись бруду —
ідеальні сторіс в ідеальному світі.
вони нервово ходять навколо останнього стільця,
з гордо піднятими підборіддями,
і бояться не прогавити момент.

не називай мене милим —
я б продав тебе за один пожмаканий доллар,
чи касету з найбруднішим бдсм-порно.
не посміхайся, якщо всередині нічого не горить.
я ж бачу, як тремтиш серед білих стін,
і кожне слово віддає вульгарністю.

я ніколи не любив мистецтво, яке вчаться любити,
і між двома яблуками обирав тільки червиве.
так і з людьми. знаєш — я завжди любив статику,
і кожен недолік, бо чи не в цьому прекрасність?

мої товариші завжди тримались особняком,
і ніколи не ставали на коліна,
навіть якщо їм заплатили б за це всім світом,
чи треба було перевзуватись.
ну, знаєш, коли починає пахнути смаженим.

а я лише одна з нечітких фото,
що не удостоїлась й прояву.
але в цьому вся суть —
мені достатньо одного спалаху.
вся інша плівка втрачає всяку цінність.

♫ Nine Inch Nails — The Day the World Went Away

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vitalii Bosyi
Vitalii Bosyi@citadel_martin

голос останнього вітру.

131Прочитань
0Автори
3Читачі
Підтримати
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • v.b. “Ґаттака“ | цикл “Ґаттака“

    Сповідь людства, яке забагато жило. Ми успадкували лють, страх і ненависть — і назвали це честю. Цей вірш про цивілізацію, що спершу шукала сенс, а тепер просто вбиває, бо не знає, що ще робити.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | phantasma | цикл “Ґаттака”

    Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається