Ватерзой
Ватерзой (нідерл. waterzooi від water «вода» та zooien «варити») — класична бельгійська юшка, традиційна страва Фландрії. Іноді також використовують назву Gentse Waterzooi (гентський ватерзой), яка вказує на походження страви.
Спочатку ватерзой готувався виключно з прісноводної риби. Її в каналах Гента водилася величезна кількість, а все завдяки водяному млину, який побудували поряд із спорудженим у XIII столітті греблею на річці Схелді. У процесі перемелювання злаків, їх залишки та борошно потрапляли у воду, чим залучали численних прісноводних риб, які наповнили Гентські канали та річечки. Протягом кількох століть у приготуванні ватерзою використовувалися сім сортів прісноводної риби: вугор, щука, окунь, вусач, короп, лин та лящ.
І все ж таки ватерзой не такий простий, як може здатися на перший погляд, адже він підкорив своїм смаком Карла V, короля Іспанії та Німеччини, імператора священної Римської імперії, який у 1500 р. народився в Генті. З історичних джерел достеменно відомо, що Гентський ватерзою був найулюбленішим блюдом великого монарха.
Наприкінці XIX століття прийшла індустріалізація, таке нове історичне явище, як заводи та фабрики, забруднили річки та канали, а риба покинула Гент. Цим фактом пояснюється зміна одного з головних інгредієнтів у знаменитому ґентському «супі». Хоча є й інша, менш поширена версія, що в ті ж часи, коли індустріалізація йшла Європою, улюблена страва Гентських бідняків припала до смаку місцевій буржуазії, яка стала подавати ватерзою до недільних обідів.Але знатним людям хотілося відрізнятись від пролетаріату і вони замінили тоді ще дуже дешеву рибу на куряче м'ясо.
Іншими складовими супу є морква, цибуля-порей, корінь селери або петрушки, цибуля, приправи (петрушка, чебрець, лавровий лист, шавлія). При цьому нарізані соломкою овочі часто варяться окремо від риби/м'яса. Наприкінці бульйон заправляють яєчним жовтком.
Подавати ватерзой слід гарячим, зі шматочками білого хліба (або багету) та олією.
