За лихою зимою новая весна,
Такая гаряча, палка, вогняна.
Розганяє каламут замерзаючих трав.
Й виючий вітер тихішим стає.
Тихо по волі пташки повертались,
У гнізда свої особливо коханні.
В коханні зізнавалися люблячі пари.
В парах кружляли тіні у танці.
А в далеких лісах гітари бринчали,
Пісень революцій співали солдати,
Як гімни пробудження від зимового сну.
І про те як матерям тяжко які їх чекають.
В рідних садах дівчата квіти збирають,
Собі вінки вони прикрашають,
Вплетали надію у ніжні суцвіття,
Мов мрії про щастя, спогади літа.
За старою зимою приходить весна,
Вона виганяє її в небуття,
Любові дорогу вона проклада,
А старая зима її проклина.
Зі зібрки “Весняна меланхолія”
