Вибачте, посмів припустити

Вибачте, посмів припустити,
Що моєю бути можете Ви
Я ж не маю права навіть на думки

Ви, я — небуття
Проміння Вашого тепла
Але ж в серці пітьма

Небесами соловейко літа
Про кохання співа
Та ніколи не станете Ви моя

Не беруть мене з собою журавлі
Не знайду я власні заобрійні теплі краї
Триклятий лежу й лише шматки роздирають круків зграї

Та серця мого ніяк не знайдуть
Знову злинають у путь
Та серця мого ніяк не знайдуть

4 травня 2025

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
ЛВ
Любинецький Владислав@Liubynetskyi_Vladyslav

0Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 21 липня

Більше від автора

  • Із Вами — міжзоряний політ

    Із Вами — міжзоряний політ Із Вами — сенсу зоряний плід Вами пройнятий мій небозвід

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається