Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА (ALLATRA GRC) представив перший випуск нового щоквартального міждисциплінарного журналу «Огляд природничих наук АЛЛАТРА» (ALLATRA Natural Science Review).
Перший номер отримав назву «Природничі науки в епоху планетарних змін» і об’єднав дослідницькі та аналітичні матеріали з мікро- та нанопластику, геодинаміки, землетрусів і природних катастроф, кліматичних процесів, імунології, квантових технологій, штучного інтелекту та стану Світового океану.
АТЛАНТА, Джорджія, США — 17 серпня 2026 року.
Нове видання створене для систематичного висвітлення досягнень природничих наук та їхнього значення для громадського здоров’я, екологічної й кліматичної безпеки, стійкості інфраструктури, державної політики та довгострокового планування.
Джерело:
https://allatra.org/press-release/allatra-grc-presents-inaugural-issue-allatra-natural-science-review
97 сторінок про процеси, які формують наше майбутнє
Перший випуск журналу налічує 97 сторінок. До нього увійшли наукові й аналітичні статті, експертні огляди та інтерв’ю.
Тематика номера охоплює широкий спектр питань — від виявлення мікро- та нанопластику в організмі людини і нових технологій його дослідження до механізмів землетрусів, накопичення тепла океаном, роботи імунної системи та використання нейронних мереж у сучасній науці.
Наука в умовах постійних змін
Однією з причин створення «Огляду природничих наук АЛЛАТРА» став помітний розрив між швидкістю розвитку науки та тим, наскільки оперативно наукові знання потрапляють у суспільний та інституційний простір.
Дослідження, які можуть мати безпосереднє значення для громадського здоров’я, готовності до природних катастроф або формування екологічної політики, нерідко залишаються відомими переважно у вузьких академічних колах.
Новий журнал має на меті зробити складні наукові результати зрозумілими для ширшої аудиторії, водночас не спрощуючи їх настільки, щоб втрачалася наукова точність і глибина.
Видання орієнтоване на дослідників, інженерів, лікарів, освітян, фахівців суміжних галузей, державні та громадські установи, осіб, які приймають рішення, а також на читачів, які цікавляться сучасною наукою.
За словами головного редактора журналу Джона Ана, PhD, MBA, завдання редакційної команди полягає в тому, щоб зробити складну науку доступнішою, зберігаючи її суттєву глибину та нюанси, а також створити простір для змістовної наукової дискусії.
Хто працює над журналом
Головний редактор Джон Ан, PhD, MBA — головний науковий співробітник і голова Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
Він здобув докторський ступінь із хімічної інженерії в Технічному університеті Мюнхена, MBA в Каліфорнійському університеті в Берклі та INSEAD. Його робота зосереджена на використанні кількісних методів, обчислювального аналізу та міждисциплінарних даних для вивчення складних природних систем, геодинаміки, сейсмічності та природних катастроф.
Наукова редакторка журналу Анастасія Пашігрева, PhD — хімік і міждисциплінарна дослідниця, яка спеціалізується на сталих технологіях, екологічних системах і кліматичних процесах. У різні періоди професійної діяльності вона працювала в Оксфордському університеті, Технічному університеті Мюнхена, а також у компаніях DuPont і Bayer.
До редакційної колегії також входять:
Кароліна Гронова, MD, PhD — клінічний фармаколог;
Ян Кара, PhD — старший системний архітектор і розробник ядра Linux;
Андреа Лешкова, PhD — спеціалістка з ландшафтної науки та екологічного планування;
Александр Масни, MSc — біохімік і біоінформатик.
Від пренатального розвитку до глобальних земних систем
Перший випуск побудований навколо кількох взаємопов’язаних напрямів: мікро- та нанопластик і його потенційний біологічний вплив, динамічні процеси Землі та природні катастрофи, новітні наукові методи, а також роль океану в планетарній системі.
«Перше середовище: мікропластик, нанопластик, вагітність та майбутнє здоров’я людини»
Автор — Антоніо Рагуза, MD, директор відділення акушерства та гінекології лікарні Сассуоло в Італії.
Доктор Рагуза досліджує вплив забруднення навколишнього середовища на пренатальний і перинатальний розвиток. Він є автором понад 150 наукових публікацій та 22 книг і розділів книг, а також очолив перше дослідження, у якому повідомлялося про виявлення мікропластику в тканині плаценти людини.
У статті вагітність розглядається як найперша стадія взаємодії людини з навколишнім середовищем. Автор аналізує дані про наявність мікро- та нанопластику в плаценті, навколоплідних водах, пуповинній крові та грудному молоці, а також невирішені питання щодо можливих довгострокових наслідків такого впливу.
«Частинки всередині»
Це розмова з Джеффрі Лонгом, MD — лікарем і радіаційним онкологом із багаторічним досвідом лікування онкологічних захворювань.
Матеріал розглядає проблему мікро- та нанопластику з погляду клінічної медицини. Окремо розмежовуються вже встановлені факти, зокрема виявлення частинок у різних тканинах людини, та гіпотези, що продовжують досліджуватися: можливий зв’язок із запаленням, оксидативним стресом, взаємодією з біологічними бар’єрами та розвитком захворювань.
«Як мікро- та нанопластики впливають на мозок? Нові дані»
Автори — Хосе Антоніо Муньйос та Анна Котляр.
Доктор Хосе Антоніо Муньйос спеціалізується на дитячій неврології та нейророзвитку, є почесним професором факультету педагогічних наук Університету Майор де Сан-Андрес і керівником Інституту нейророзвитку дітей у Болівії.
Анна Котляр — геоеколог та аналітик даних, яка працює на перетині екологічних досліджень, аналітики та громадського здоров’я.
Автори аналізують нові експериментальні дані щодо впливу мікро- та нанопластику на нервову систему — від змін, виявлених у молодих морських птахів, до досліджень частинок у тканинах людського мозку.
Також розглядаються можливі механізми впливу, серед яких нейрозапалення, оксидативний стрес, мітохондріальна дисфункція та порушення нейрональної комунікації.
«Світло з темряви кристала: коли діаманти слідують за невидимими пластиками»
Авторка — Тетяна Карова, MSc, яка здобула освіту в галузі ядерної та суб’ядерної фізики в Карловому університеті в Празі.
Стаття переносить тему нанопластику у сферу квантової фізики. У ній досліджується можливість застосування центрів азотних вакансій у синтетичних алмазах для виявлення частинок, розміри яких виходять за межі можливостей багатьох традиційних оптичних методів.
Розглядаються принципи ODMR та нанорозмірного ЯМР, наявні експериментальні результати й інженерні обмеження. Авторка наголошує: прямий хімічно специфічний детектор нанопластику на основі цієї технології поки залишається дослідницькою метою, а не готовим інструментом.
«Тридцять дев’ять секунд: висновки щодо землетрусу у Венесуелі 2026 року»
Автори — Джон Ан, PhD, MBA, та Андреа Лешкова, PhD.
У центрі дослідження — незвичайна сейсмічна послідовність на півночі Венесуели, де два сильні імпульси сталися з інтервалом менш ніж 40 секунд.
Автори аналізують різні інтерпретації події: як два окремі землетруси або як єдиний складний розрив. Також розглядаються механізми передачі напружень між сегментами розломів, спрямованість розриву, послідовність афтершоків та значення каскадних сценаріїв для сучасних моделей сейсмічної небезпеки.
Окрема увага приділяється тому, що масштаби людських втрат залежать не лише від магнітуди землетрусу, а й від якості забудови, ґрунтових умов, систем моніторингу та готовності інфраструктури.
«Океан накопичує тепло: чому 2026 рік може принести одне з найсильніших Ель-Ніньйо за всю історію спостережень»
Авторка — Анастасія Пашігрева, PhD.
У статті аналізується розвиток Ель-Ніньйо 2026 року через стан верхніх шарів Тихого океану, розподіл підповерхневого тепла, хвилі Кельвіна, зміни пасатів та міжнародні прогностичні моделі.
«Мегаземлетрус на Камчатці 2025 року в глобальному контексті»
Автор — Н. Олбрідж, геофізик із понад 12-річним професійним і викладацьким досвідом.
Редакційна колегія перевірила особу, кваліфікацію та професійний досвід автора, однак його повне ім’я та професійна приналежність не розголошуються з міркувань безпеки.
У матеріалі Камчатський землетрус магнітудою 8,8 розглядається в контексті найбільших меганадвигових землетрусів сучасної епохи.
«Чому пластмаси легко набувають електростатичного заряду, а деревина — ні?»
Автор — Ян Кара, PhD.
Доктор Кара здобув докторський ступінь із дискретних моделей та алгоритмів у Карловому університеті та сьогодні працює над розробкою ядра Linux.
У статті він аналізує фундаментальне й досі не повністю вирішене питання контактної електрифікації: мозаїчний розподіл поверхневого заряду, механохімічний розрив зв’язків, роль радикалів та іонів, а також експериментальні дані, які вказують на лігнін як один із чинників природних антистатичних властивостей деревини.
«Перший учитель імунної системи: як тимус формує здоров’я протягом усього життя»
Автор — Рінат Ахметзакіров, MD, лікар-радіолог вищої кваліфікаційної категорії.
Він спеціалізується на рентгенографії, КТ, МРТ, ультразвуковій і ядерній діагностиці та працює в Національному науковому центрі травматології та ортопедії імені академіка Н.Д. Батпенова в Астані.
Стаття присвячена ролі тимуса та сучасним дослідженням його регенеративного потенціалу.
«Інтеграція нейронних мереж як інструментів у наукових дослідженнях»
Автор — Талій Шкурупій, MA, ІТ-фахівець із досвідом роботи у високотехнологічній індустрії Кремнієвої долини, глобальний системний аналітик у сфері OSINT, цифрових досліджень та аналізу даних. Він має сертифікат C|OSINT.
Стаття простежує розвиток нейронних мереж від теорії інформації Клода Шеннона та раннього машинного навчання до AlphaFold2, GraphCast і сучасних технологій пошуку нових матеріалів.
Одне з ключових питань матеріалу — чи можуть алгоритми допомогти вченим виявляти змінні та структури, завдяки яким складні системи стають доступними для наукового опису.
«Без блакитного, без зеленого»
Випуск також містить інтерв’ю із Сільвією Ерл та Ліз Тейлор.
Докторка Сільвія Ерл — піонерка океанографії, дослідниця-резидентка National Geographic, засновниця Mission Blue та одна з найвпливовіших постатей сучасної океанографії.
Ліз Тейлор очолює DOER Marine — компанію, яка створює підводні апарати для глибоководних досліджень.
Головна тема їхньої розмови — океан як глобальна система життєзабезпечення планети та необхідність поєднання наукових знань із практичними рішеннями для його захисту.
Хроніка досліджень ALLATRA GRC
Завершується перший випуск журналу хронікою наукової діяльності Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
Вона охоплює міжнародні конференції та експертні заходи, дослідження мікро- та нанопластику, співпрацю у сфері управління природними катастрофами, а також представлення науково-аналітичних матеріалів Центру.
Журнал запрошує авторів до співпраці
Редакційна колегія «Огляду природничих наук АЛЛАТРА» запрошує науковців та експертів подавати свої матеріали для розгляду й подальшої публікації.
Журнал виходитиме щоквартально в цифровому форматі.
У виданні немає реклами чи спонсорованого контенту, а з авторів не стягуються збори за подання матеріалів або їхню публікацію.
Пропозиції щодо тем і матеріали для розгляду можна надсилати редакційній колегії за адресою:
grc@allatra.org
Про Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА
Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА об’єднує вчених, дослідників і спеціалістів із різних країн для вивчення глобальних проблем, серед яких природні катастрофи, геодинамічні зміни, мікро- та нанопластик, а також права людини.
Центр публікує науково обґрунтовані аналітичні матеріали та рекомендації для дослідників, політиків, представників ЗМІ та громадськості.
Матеріал підготовлено волонтерами АЛЛАТРА.
