Друкарня від WE.UA

Відчай

Спустошені

Спустошені навколо

У кого як

У того , що з сивой бородою,

До старості самотньо

У того, що з одяг не дуже

Грошей нема і не буде

У того, що виглядить щасливим

У нього усмішка до вух

Але в середені порожньо

Ніби не хватає справжніх друзів

Щоб оточили вони його

Та ні він носе маску

Сказала моє внутрєшнє я

А я йому весело й щасливо

Ніби знаю я його давно

Ніби був з ним щодня, щохвилини, що секунди

Сказав одне

То не далека нам людина

Дивлюся у вічі я йому

Бо напроти зеркала стою

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
solitudo
solitudo@Otlet55

Публікую вірші

4Довгочити
26Перегляди
На Друкарні з 3 березня 2025

Більше від автора

  • Небажання

    Я лиш топлюся у небажанні.

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Холодно

    Холодно, холодно й самотньо

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Це також може зацікавити:

  • Пустіль

    дивлюсь я очима на світвелий - малийчужі ці два оцін і ч о г о не бачатьніцінь мого у сім світі нема.Йой, Ні! Помилився!Тіні та думи! мої ж?cej samyj, ale latynkoju:

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Пустіль

    дивлюсь я очима на світвелий - малийчужі ці два оцін і ч о г о не бачатьніцінь мого у сім світі нема.Йой, Ні! Помилився!Тіні та думи! мої ж?cej samyj, ale latynkoju:

    Теми цього довгочиту:

    Вірші