Авторка допису: Маркус Яніна
Що об’єднує гітару Леннона, картину Воргола та тубу від С-300?
Усі вони колись були продані на аукціонах. Себто на одному з видів ринку тимчасового продажу товарів або майна з публічного торгу. Вони оточують нас всюди: від творів високого мистецтва до цін на електроенергію, які щоденно визначаються на регіональних аукціонах електроенергії.
Одними з найвідоміших є так звані аукціони на підвищення - коли переможцем торгів є покупець із найвищою ставкою. Таких існує сила-силенна, але в цьому матеріалі ми сфокусуємося на аукціоні Вікрі або аукціон другої ціни (якщо бути зовсім точною, sealed-bid second-price auction). У 1961 році його вперше академічно описав професор Колумбійського університету Вільям Вікрі, на честь якого, власне, названий аукціон.
Суть полягає у тому, що на ринку досі має перевагу учасник із найвищою ставкою, проте плата за висунутий товар здійснюється за наступною по величині ціною.
Простий приклад: ви з другом хочете купити сумку на такому аукціоні Вікрі. Ви ставите 2000 грн, а друг 5000 грн. Важливо! Ви з другом знаєте лише свої ставки. В такому разі, переможцем на аукціоні стає ваш друг, але він повинен сплатити 2000 грн за сумку (як друга за величиною ціна)
Важливими умовами такого аукціону є:
- продаж лише одного неподільного товару (як-от сумка, гітара Леннона)
- використання лише приватних вартостей для його купівлі (ваш особистий бюджет)
- приховані ставки: лише ви та аукціоніст знаєте скільки ви поставили
Особливість такого аукціону - стимулювання учасників робити ставки за їхньою істинною оцінкою товару. Математичні моделі доводять, що у випадку завищеної або заниженої ставки (у порівнянні з істинною) покупець або виходить в мінус, або не здобуває для себе жодної переваги. Тому ставки є максимально правдивими.
За описану концепцію, Вільям Вікрі здобув Нобелівську премію з економіки у 1996 році.Наразі, таку систему аукціонів використовують до прикладу в Ebay а також для програм онлайн-реклами в Google та Yahoo!
Проте такий аукціон не є винаходом самого Вікрі. Наприклад, Journal of Economic Perspectives у своїй статті про застосування таких аукціонів пише, що таким чином ще з 1893 року колекціонери марок продавали свої товари
Що точно було неочікуваним поворотом в історії аукціону другої ціни - відкриття німецьких професорів з економіки Бенні Молдовану та Манфреда Тіцеля. Вони знайшли листування від 16 січня 1797 року між найвидатнішим німецьким письменником Йоганном Вольфгангом фон Гете та видавцем Фрідріхом Вівегом, де письменник фактично описує механізм аукціону Вікрі та пропонує таким чином продати Вівегу свій манускрипт.
Ось, що пише Гете:
“ Я схильний запропонувати пану Візегу з Берліна епічну поему "Герман і Доротея", яка матиме приблизно 2000 гекзаметрів. . . . Щодо гонорару, то ми будемо діяти наступним чином: Я передам пану адвокату Беттігеру запечатану записку з моїми вимогами, і чекатиму на те, що запропонує пан Вівег за мою роботу. Якщо його пропозиція буде нижчою за мої вимоги, я забираю свою записку назад, не розпечатану, і переговори припиняються. Якщо ж його пропозиція буде вищою, то я не проситиму більше того, що написано в записці, яку відкриє пан Беттігер. “
У такий спосіб, “Герман і Доротея” в результаті були продані Вівегу.
Підсумовуючи,
аукціони нас оточували та оточують в усіх сферах життя, навіть у видавничій справі Німеччини кінця XVII століття. За картинкою купи людей та аукціоніста з молотком стоять виважено вирахувані математичні моделі та цікаві кейси з теорії ігор. А ще певне варто ходити на лекції в універ заради матеріалу для статей Просвіти.
