Російські військові, схоже, готуються до нового наступу з метою захоплення частини східної Донецької області, яка залишається під контролем України.
Оскільки мирні переговори щодо України за посередництва США призупинені через війну на Близькому Сході, очікується, що президент Росії Володимир Путін спробує розширити свої військові здобутки, розпочавши нові наступи на сусідню державу. Це може стати ще більшим випробуванням для Києва.
Неочікувані доходи, отримані Росією завдяки різкому зростанню світових цін на нафту, наповнюють військовий бюджет Москви. Тим часом американські системи протиповітряної оборони швидко виснажуються через іранські атаки в Перській затоці, що викликає побоювання: для України може залишитися дедалі менше підтримки у п'ятий рік повномасштабного вторгнення Росії.
Європейські союзники України обіцяють зберігати непохитну підтримку, але постійні суперечки навколо масштабної позики ЄС на 90 мільярдів євро (106 мільярдів доларів) для покриття військових та економічних потреб Києва засвідчують зростання труднощів.
Відмова союзників по НАТО надати військово-морські сили для відновлення танкерного руху через Ормузьку протоку викликала гостру реакцію президента Дональда Трампа, що підкреслює ще одну лінію розколу із потенційними наслідками для України.
Український президент Володимир Зеленський намагається утримати увагу Вашингтона, пропонуючи досвід боротьби з іранськими дронами Shahed — до Затоки відправили понад 200 українських військових експертів. Однак Трамп відкинув цю допомогу, заявивши, що США не потребують підтримки Києва.
На тлі нових ознак розбіжностей у західних альянсах Путін і його генерали планують весняно-літню кампанію вздовж понад 1200-кілометрової лінії фронту.
Новий наступ Росії?
Російські війська, ймовірно, готуються до нового наступу на ту частину Донецької області, яка залишається під контролем України, а також розглядають можливість атак у кількох інших напрямках.
Аналітики відзначають, що Москва нарощує резерви, а бойові дії можуть активізуватися із потеплінням і висиханням ґрунту.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) зауважує, що російські війська посилили артилерійські обстріли та удари дронами, прагнучи послабити українську оборону перед наземними атаками.
Україна намагається зірвати плани Кремля, проводячи контратаки у Дніпропетровській та Запорізькій областях, де російські війська намагаються створити плацдарми для наступу на обласні центри — важливі індустріальні хаби.
За оцінкою ISW, успішні дії України у Дніпропетровській області, ймовірно, змушуватимуть Росію обирати між протидією українським контратакам і виділенням сил на інші наступальні операції, що може зірвати запланований російський наступ.
Також зазначається, що українські сили активізували удари по російській логістиці, техніці та живій силі на середніх дистанціях, намагаючись зірвати очікуваний наступ.
Російські воєнні блогери попереджають: для великого наступу Москві доведеться суттєво посилити свої війська, що стає новим викликом для Кремля.
Після непопулярної «часткової мобілізації» 300 тисяч резервістів на початку війни, яка змусила сотні тисяч людей тікати за кордон, російська армія змінила тактику, роблячи ставку на добровольців і іноземців, яких приваблюють відносно високі зарплати та пільги.
Путін заявляє, що в Україні воює близько 700 тисяч російських військових — приблизно стільки ж, скільки і у ЗСУ.
«Війна на виснаження»
Після стрімких наступів танків і механізованої піхоти на початку вторгнення у 2022-му, війна перетворилася на виснажливе протистояння, де невеликі групи солдатів ведуть затяжні бої за кожну вулицю у зруйнованих містах і селах Сходу України. Всюдисущі дрони унеможливили скупчення військ для масштабних операцій.
Росія також активно застосовує далекобійну ракетну та дронову зброю для ударів по енергетичній інфраструктурі України та інших критично важливих об’єктах.
Аналітик Королівського інституту оборонних досліджень Джек Вотлінг відзначає, що Росія змогла проникати й підривати українські позиції завдяки «зростанню летальності» своїх атак і зниженню чисельності українських військ.
«Росія, ймовірно, здатна і надалі підтримувати поточні темпи набору новобранців, незважаючи на великі втрати», — додає він.
Готуючись до нових наступів, Росія все активніше залучає студентів до своїх новостворених дронових військ, пропонуючи їм хорошу зарплату та службу далеко від передової.
Директорка національної розвідки США Талсі Габбард заявила на слуханнях в Сенаті, що «Росія зберігає перевагу у війні проти України».
Вона зазначила, що переговори під егідою США тривають, і поки не буде досягнуто угоди, Москва, ймовірно, вестиме «повільну війну на виснаження», доки не вважатиме свої цілі досягнутими.
Застиглі позиції
Кілька раундів переговорів не дали прориву: сторони залишаються розділеними щодо ключових питань.
Путін вимагає, щоб Україна вивела війська з чотирьох окупованих, але не повністю захоплених областей, відмовилася від вступу до НАТО, суттєво скоротила армію і зняла обмеження щодо російської мови та Московського патріархату — ці вимоги Зеленський відкидає.
Зеленський закликає до припинення вогню, гарантій безпеки від США для запобігання новому вторгненню і категорично не погоджується на втрату території.
Європейські союзники України звинувачують Москву у затягуванні переговорів з метою здобути нові вигоди й наполягають, що Європа має брати участь у перемовинах. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков відкинув цю ідею, заявивши:
«Ми не вважаємо це ні необхідним, ні доцільним».
Москва також наполягає, що не допустить європейських військових для моніторингу можливого перемир’я — їх розглядатимуть як законні цілі.
Зеленський повідомив, що відправив команду переговорників на зустріч у США, але Росія участі не братиме, а час і місце нових тристоронніх переговорів ще не визначили.
Професор Королівського коледжу Лондона Сем Грін у своїй колонці назвав стратегію Москви очевидною:
«Спілкуватися з Вашингтоном рівно настільки, щоб Україна не отримала необхідного для зміни ситуації на полі бою, і водночас тримати Європу на відстані — але не настільки, щоб це призвело до реального прогресу».
Трамп атакує Зеленського
США тимчасово зняли нафтові санкції з Москви, дозволивши продаж російської нафти, що вже перебуває в морі, — на розчарування Києва та європейців.
Крім того, Трамп звинуватив Зеленського у гальмуванні мирного процесу:
«Він має взятися за справу й укласти угоду», — заявив Трамп про українського президента.
В інтерв’ю NBC News Трамп сказав, що Путін готовий до домовленостей, але «домовитися із Зеленським набагато складніше».
Трамп також відкинув пропозицію Зеленського допомогти захистити американські сили й їхніх союзників у Затоці від іранських дронів:
«Ні, нам не потрібна їх допомога в захисті від дронів», — заявив він Fox News Radio.
Зеленський, який після напруженої зустрічі у Білому домі в лютому 2025 року демонструє більш прагматичний підхід у спілкуванні з Трампом, усе більше переймається, що війна Ірану може нашкодити Україні.
В інтерв’ю BBC цього тижня він сказав, що має «дуже погане передчуття» щодо впливу близькосхідного конфлікту на війну в Україні, зазначивши, що мирні переговори «постійно відкладаються», Росія отримує прибутки від високих цін на нафту, а Україна може зіткнутися з дефіцитом американських ракет "Patriot".
Джерело — Сourthouse News
