Він, я, і «Я»

Час від часу, дуже хочу аби мною цікавились

Час від часу, дуже хочу аби в мене закохувались

Аби в житті моєму стосунки почалися

Аби мною від самотності рятувалися

Дуже хочу, щоб від биття серця мого всі землі на світі здригалися

Дуже хочу, щоб від очей напроти, мої очі нізащо не відривалися

Аби ми одне в одному від негоди ховалися

Аби доторками одне одного лякалися

І в сонце, і в дощ, і в сон, і вживу

Ми би разом на край світу!

Ми би з тобой «Романтік-рандеву»,

Любила б тебе я довіку!

Та біль не в тому моя! Не в коханні-зітханні!

А в тому, що тебе тут нема!

А чи є тут-таки я? Яка відповідь в цьому питанні?

Та все ж, увісні «Я» тебе обійма!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Стаська:)
Стаська:)@geksley

299Прочитань
2Автори
9Читачі
На Друкарні з 16 квітня

Більше від автора

  • Я не та

    Про мене не складатимуть віршів

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Поліклініка

    Така, звісно, ситуяція

    Теми цього довгочиту:

    Сатира
  • Осінь, вітер і тіні

    Тихий вітер нічний

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • «а тобі все скажи»

    🪷: Вас вітає адміністрація шоу «Вибери мене»!! Також вітаємо тебе з першим днем на цьому проєкті!!! Чи можна вкрасти декілька хвилин твоєї уваги і взяти інтервʼю, якщо ти не зайнята?

    Теми цього довгочиту:

    Укр Вірт
  • Вона дарувала йому ключі

    Вона дарувала йому ключі, Від щастя, голови і від будинку, Від недр своєї душі… Або лише їх половинку… Дарувала пафосні золоті,Дивні, різблені сріблясті,Вони сміялись від душі…Він називав її «Двері до щастя».

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • «а тобі все скажи»

    🪷: Вас вітає адміністрація шоу «Вибери мене»!! Також вітаємо тебе з першим днем на цьому проєкті!!! Чи можна вкрасти декілька хвилин твоєї уваги і взяти інтервʼю, якщо ти не зайнята?

    Теми цього довгочиту:

    Укр Вірт
  • Вона дарувала йому ключі

    Вона дарувала йому ключі, Від щастя, голови і від будинку, Від недр своєї душі… Або лише їх половинку… Дарувала пафосні золоті,Дивні, різблені сріблясті,Вони сміялись від душі…Він називав її «Двері до щастя».

    Теми цього довгочиту:

    Вірші