Випробування для моєї Емми,або напевно Хенкі був правий. Частина ПЕРША. Фредді.

Пізньої весни-23 травня 1966р.,один сонний,дещо пузатий чоловік на імя Фредді, виглядом років на 60,стояв з чашкою чаю у руці.Чоловік цей, був на оглядовому майданчику,а оглядав він "Перлину Атлантики"-тодішнє диво інженерії і комфорту що переваршило навіть саму -Queen Mary(Королева Мері-океанський лайнер вагою майже 82000 тонн). "Перлина" була важчою від "королеви" майже на 10 тисяч тонн."Перлина" була і довшою майже на 50 метрів. Фредді розглядав таку величезну машину зверху і дивувався що вона повністю у його руці.Він був капітаном судна.Самохвальство від таких думок солодко розтікалось по його свідомості.Потім Фред роздивлявся людей,які спокійно прогулювались палубою,хтось навпаки-кудись спішив.Дехто стояв і милувався морем.Доля усіх цих майже 3000 людських душ теж знаходилась у руці Фредді,так як усі ці пасажири були у відкритому океані,на борту величезної груди металу,якою командував він.Вже не самохвальство,а гордістю захватила його усього.Але на гордому лиці тут же і появився страх.Я знаходився не далеко від нього,так як ніс там вахту,а вахту моя була часто біля капітана-у нас були дивні,якісь особливі стосунки про які я напишу згодом.Тому я міг і любив спостерігати за капітаном,точніше за виразом його кругловатого обличчя,на якому страх плавно переходив в якийсь ужас!Він усвідомлював,що за цю машину відповідає,майже в прямому сенсі-своєю головою!Здоровя і життя усіх цих людей теж на його відповідальності,в тому числі кримінальній! Такі думки набияк протврезляла розум так що від пихатості не дишалось і сліду.В ці моменти йому напевне згадувались настанови дружини,які одного разу почув і розповів якийсь матрос-"Френкі,прощу тебе-тільки не величайся і будь з усіма рівним,а найголовніше-не потопи цей великий корабель-бо від тобе мож усього очікувати".Слова "від тебе мож усього очікувати" діяли на Френка черезвичайно.Він тут же згадував про Бога-це було видно,бо він швидко один раз перерхристився,тут же випивав залпом глотків весь,уже холодний чай і стрімко спускався вниз,де уже чекав його старший помічник зі звітом про стан справ на паромі.Крім Бога згадував він і те, що капітани на інших подібних судна, в такий пізній час уже давно вислухали звіт-як пройшланіч на кораблі і зробили свій ранковий обхід судна.Френкі,тільки встав і що робиться на його кораблі він і гадки не мав,а про ранковий обхід ще і не думав.Така картина відбувалась кожен день.Капітан величаво перед початком робочого дня підіймався на оглядовий майданчик.Хрестився і зараз випивав свій чорний холодний чай- це було його не похитною традицією.Потім він зізнався- що це було дуже необхідно,щоб як він сам говорив-"зібратись з думками перед початком робочого дня,згадати хто я і яка на мені лежить відповідальність".Френк на відміну від усіх інших капітанів підіймався з ліжка не по дзвінку будильника,а коли досхочу виспиться.Причин на це було дві і кожен,матрос,боцман,лоцман,фіцер,штурман,стюард,помічник знали ці дві причини чи то навіть закони,які сам колись придумав і при всіх озвучив капітан.Закони ці мали вищу юридичну силу ніж сама конституція Великобританії і ніякий чолові чи жінка ще не наважувались їх порушити.Закони були такі- 1.Будити капітана від сну дозволяється тільки в одному єдиному випадку-коли судно почало занурюватись під воду,або 2-Кудись раптово зник океан.Всі інші причини це дурниці,які можуть почекати-говорив Френк. Так я час уже пропущено то слухати звіт про стан справ і робити огляд приходиться одночасно.Капітан,не спішно,то дивлячись на море,то здороваючись з прохожми не знаю чи уважно але слухав звіт.Взагалі капітану щоб знати ситуацію на паромі не обовязково слухати увесь звіт- тільки глянути на свого старшого помічника.Як що спускаючись з оглядового мйданчика він бачить що внизу помічник виглядає розгубленим і мнеться з ноги на ногу-"Значить уже щось сталось."Сьогодені помічник зустрів капітан легенькою усмішкою-яка означала що все гразд і звіт мож і не слухати але зарплата головного помічника була захмарна і він мусів її якось виправдовувати,тому він багато писав у свій блокнот і потім,читаючи-доповідав своєму начальнику.Звіт проходив у декілька етапів.1 Технічний,наприклад десь прорвало клапан,помічник говорив де саме,яка причина,чи усунена причину і поміняний клапан.2 Етап-Медичний,все що стосувалось здоровя пасажирів і членів екіпажу.Наприклад хтось помер.А чого дивуватись читачу? Памятаю колись помер якийсь старий дідусь,він вертався від своїх дітей в яких гостював.Смерті байдуже чи людина на морі чи на суші.І ось помирає старий,а плавання триває тиждень.Зрозуміло що його не викинуть за борт і не залишать на так як є....Що для цього потрібно?-Морозильна камера.Значить на кожному паромі,принаймні такого класу як наш,була морозильна камера-на випадок смерті людини,а бували випадки і декількох смертейВід 3000 людей за тиждень можна різне очікувати. в тому числі смертей декількох зник.Правило на кораблі таке-що пустувати місце не повинно.Паромна компанія вважає що кожен метр її має приносити прибуток.Тому морозильні камери заповнюють морозивом і продають його.По мірі того як корабельпливе-звільняються морозильні камери.Якшо хтось помирає то його і поміщають у звільнене місце.Якщо ж помирає декілька людей,що вкрай рідко але буває,наприклад колись від харчового отруєння померли декілька людей,а місця в морозильній камері не стає,то потрібно звільнити камеру в якій морозиво яке ще не продали,тому це морозиво під акцією роздають охочим.Якщо чесно,я ці морозильні камери з трупами на власні очі не бачив,але з наших моряків я ще не бачив жодного з морозивом.Та не треба боятись читачу,не тільки на кораблі помирають,а щей народжуються.Був випадок коли жінка на родила а приймала у неї роди молода акушерка яка взагалі ще не займалась цим.Акушерка в той час була вжу у своєму кубрику і щойно повечерявши збиралась спати.Тут вривається матрос-і каже біжи,жінк родить,роди тяжкі,крові багато.Акушерка в платті з перестраху так поблідла,що той моряк розказував що то їй треба було допомогу надавати.Акушерка так і вплатті приймала роди.Плаття все в крові.Породільниця так була вдячна що назвала дивічинку імям акушерки.Тому,наш капітан,під час звіту,запросто міг почути що поки він спав,хтось на кораблі помер або народився.3-Етап дисциплінарний.4-продовольчий і т.д. і т.д. Ось так розгулюючи по кораблі як господар по подвірї Фред почув і побачив як молодий матрос,іспанець,що мав би малювати жовтою фарбою частину спасетельної шлюпки,а натомість перегукувався з двома гарненькими іспаночками-близнючками,років 16-ти.Дівчата були низенькі,смугляві,худенькі у голубих платтях з розсипаними по них різнокольоровими квітами і світло розовими шляпочками з яких свивло 2 ленти.Капітан спитав чим займається матрос.Той відповів що малює шлюпку.Капітан сказав що йому здалось що він був іншим зайнятий.Іспанець відповів що дівчата його першими зачепили,питаючи за допомогою яких саме механізмів спускають рятувальну шлюпку,яку він малював,на море,і якщо капітан не вірить,то запропонував капітану самому спитати в іспаночок,знаючи що капітан звичайно не володіє іспанською.Тоді Фред накзав своєму помічникові зробити новий запис-ось цього матроса перевести в трюм,для роботи з грузами-щоб його ніхто не відволікав а якомусь грузчику дати палубну роботу,помахати пензликом.Капітан був строгий,але добрий.