Вірш N2

Він з небес прийшов, рідний сяючий місяць.
В ночі, як наглядач над людством стає.
Він теплим світлом зорі, як імператор, засяє,
Щоб нас підбадьорить , дати силу й міць.

Спостерігає над нами і млосно мовчить,
Свою мудрість з неба зійшов принести.
Він дарує підтримку в невдачах і болю,
Свою душу він нашим серцям відкриває.

Він наш затишок в тихі та довгії ночі,
І наш провідник на шляху до мрійливих світів.
Він, як приятель, поруч з нами кульгає,
Щоб підкласти плече в потрібний момент.

Тож хай в цю ніч нам місяць крила дарує,
І своїм буттям нас зцілить від жаху.
Щоб відчути свободу на кривавих губах.
І милуватись красою життя, яке лежить перед нами.