Всім привіт, це нова рубрика, яку я анонсував перед новим роком і її назва “M Type”. Коротко про суть даної рубрики, в ЗС США більшість сухопутного озброєння та екіпірування називаються М і ще якась цифра, і дуже часто це маркування не є унікальним і може бути ну прям дуже дофіга типів озброєння з однаковою назвою. Схожа фігня також є в японців і китайських комуняк, але замість M, там Type, але в них, принаймні в японців, число яке йде після Туре відображає рік прийняття на озброєння, а в американців це перше ліпше число.
А також починаючи з цього довгочиту я буду більше використовувати жартів та мемів, а також менше копіюватиму тексти з джерел і більше буду писати самостійно(раніше це було приблизно 50/50), бо до цього мої довгочити виглядали на професійні, а я на це не претендую, в мене щось типу фан-мілітарі блог.
Отже M1…
25! 25 шляк би їх трафив типів техніки, артилерії та стрілецької зброї з такою назвою… 18 з яких використовувалися під час ДСВ! Схоже в той період в когось зламався генератор оригінальних назв. Не дивно, що згодом в деяких з них з’явилися альтернативні назви.
Як ви могли вже здогадатися про всі 25 я розказувати не буду, бо є дві основні причини:
Моя лінь, яка виправдовується другою причиною.
Довгочит скоріш за все вийшов би капець яким довгим, точно більше ніж годину, а більшості людей лінь читати щось довше 15-20 хвилин, а якщо я спробую всю ту номенклатуру зброї втиснути нехай хоча б в пів години, вийде максимально не інформативно і користі з того майже не буде.
Тому я розповім про 2 гвинтівки, 2 види техніки та 2 види арти і шолом, та напевне буде друга частина, але то не точно, а ще про частину з них я розповім в окремих довгочитах, але то для найзнаменитіших😁
Конкурс
Вирішив також додати інтерактиву у свої довгочити, той хто напише найсмішніший жарт чи анекдот на тему американської зброї та Другої Світової Війни у коментарі до цього довгочиту потрапить у наступний довгочит. Чорний гумор теж вітається😈
Кріси
Була ідея написати про РПГ M1 «Базука» та пістолет-кулемет M1 «Томпсон», але краще я розповім про них окремо, натомість я розповім хоч не про такі легендарні, але не менш знамениті стволи.
M1 Garand
Я готовий закластись, що кожен хто цікавиться історією знає про цю самозарядну гвинтівку. А для тих хто не шарить я зараз розповім.
М1 «Гаранд» розроблена в 1929 році Джоном Гарандом, як ви вже здогадалися названа на честь розробника, і після ряду модифікацій і покращень була прийнята на озброєння в 1936 році, а зняли аж в 1957-му, пройшла ДСВ та Корейську війну, вона, до речі, досі популярна як спортивна зброя. Це перша самозарядна гвинтівка, яка стала основною зброєю піхоти, до цього таке не практикувалося, а все завдяки тому, що вона надійна і точна як швейцарський годинник, але є в «невеличкий» мінус, якщо ти під час стрільби випадково засунеш палець в затвор, скажи «гуд бай» своєму пальцю і клич санітара, бо перелом гарантований, а іноді траплялися ще й ампутації, але не зважаючи на це її виготовили аж 5,4 мільйона штук.
Тепер розгляньмо її ТТХ. Важить вона 4,3 кіло, довжина 1107 мм, довжина ствола 607 мм. Спершу в неї був калібр 7,62×63 мм, він же 30-06 Спрингфілд, пізніше її переробили під натівський 7,62х51 з яким вона випускається й до нині. Обойма складає 8 патронів, досилання патрона працює на відведенні порохових газів з ковзним затвором, для порівняння, АК працює так само. Темп вогню в «Гаранда» напівавтоматичний. Ефективна дальність стрільби 550 метрів, а максимальна 2743. Прицілювання велося за допомогою діоптричного цілика та кулькової мушки, пізніше також були розроблені снайперські та марксменські модифікації з кріпленнями для оптики. Коштує вона 85 баксів… Хтось скаже «дайте два», а я скажу — поклади гроші назад в гаманець, це курс часів ДСВ, зараз це приблизно 1 400 долярів 😭, так я теж обламався…
Загалом на свій час це була дуже крута гвинтівка, яка вчила рядових Раянів не пхати пальці куди не треба і тримати їх при собі, тож переходимо до наступної.
M1 Carbine
Ні, ви не подумайте, що американці карабін назвали карабіном, то просто в документах він позначений як US Carbine(тип зброї), Caliber .30(калібр) М1(назва) і щоб не плутатись, солдати до того додавали «карабін».
Розробляли даний самозарядний карабін з 1938 року та аж до 1941-го, розробляли його такі вуйки як Фред Гомерстон, Вільям Ромер та Девід Вільямс, а виробляла компанія Winchester Repeating Arms. Служила збройним силам США з 1942-го по 1960-й, всього його виробили 6 з чвертю мільйонів штук, що робить його наймасовішою стрілецькою зброєю того періоду. За час свого існування, не стоянні на озброєнні, а саме існування, він побував майже в трьох десятках війн, в тому числі й ДСВ, Корейська війна та Вʼєтнамська, серед них є й Сирійська громадянська війна 2015 року.
Його розробляли з метою створити зброю для ведення бойових дій в тісній місцевості, наприклад в окопах, будівлях, лісі тощо де гвинтівки будуть занадто великі, чіплятимуться за все під ряд і з них буде не зручно стріляти, коштом меншого розміру, карабін ідеально підходив для тих типів місцевості, але комфорт потребує жертв, тому його точність та дальність стрільби значно поступається гвинтівкам.
Перейдімо до ТТХ. Повністю споряджений він важить 2.6 кіло, загальна довжина 900 мм, довжина ствола 451 мм. Калібр .30, в переводі на людську метричну систему це 7,62х33 мм. Живить даного карабіна коробчастий магазин на 15 або 30 патронів. Зводиться внаслідок відведення порохових газів, затвор поворотний, через що стріляє виключно одиничними. Оскільки це зброя умовно «близького контакту», а не пострілушок на пів кілометра то максимально ефективна дальність тут відповідна: 200-300 метрів, але варто при цьому врахувати що енергія кулі починає значно знижуватися вже після 180 метрів, тому в снайпера ним не побавишся.
Також є полегшені модифікації, наприклад M1/A1 має приклад зроблений з дроту.
Коштує 45 доларів, ага молодець, вгадав, це станом на 1941 рік, зараз він коштує від 600 баксів до 3 штук… Ага, і я прифігів, 3к за нещасний карабін, хоча може йому вже вісімдесятка добігає і на ньому умовна Мерилін Монро розписалась, тоді ціна можливо адекватна… для колекціонерів. Ех, от винайдуть машину часу для широкого користування і буду купувати зброю за десятки, а не сотні чи тисячі доларів 🤭
Як згодом показала історія, на свій час це була дуже добра зброя яку змогли витиснути тільки автомати наприкінці шістдесятих.
Танчики
Хехехе, ти думав тут буде Абрамс? Ну вибач за облом, але я про нього розповім в окремому довгочиті. Зате тут тільки те про що шарять тільки загулявші танкісти, ні, на жаль чи то на щастя я не такий, я про ці апарати як то кажуть «ні слухом, ні нюхом» доки не взявся за підготовку до цього довгочиту. Тому представляю вам…
M1 Combat Car
Хай вас не вводить в оману назва «Бойова машина», бо це легкий танк, вірніше його рання версія. Це взагалі один з перших танків США розроблений в 1935 році… хтось скаже «Але Чугайстре, а як же M1917?» і частково ви будете праві, бо це був перший американський серійний танк, АЛЕ це була дещо модифікована ліцензійна копія багетного Renault FT, а от M1 якраз повністю розроблений американцями та ні з кого не злизаний.
Розробляли його на Рок-Айлендському арсеналі, в серійне виробництво його так і не пустили, з 1935 по 1940 було випущено від 113 до 140 екземплярів, які переважно були експериментальними моделями, інформації про його участь в бойових діях я не знайшов.
А що по ТТХ? А по ТТХ ми можемо зрозуміти чого його не прийняли на озброєння. Оскільки це танк одним з його основних завдань це захистити екіпаж то розгляньмо його броню: броня сталева поверхнево загартована, лобова броня всюди має 16 мм сталі, борт 13, корма, дах та днище по 6 мм, башта в лоб, борт та корму має по 16 мм, і на даху 6 мм. Це на свій час були посередні показники оскільки слід враховувати що американці ще не додумались класти броню під кутом, це звісно краще за Leichttraktor, перший та другий Панцери, але ще не дотягує до Panzer 35(t), а його розробляти приблизно в той же період. Важив він від 9 до 10 тонн, швидкість була на той час космічні 72 км/год, але з озброєння лише два кулемети. Відмовилися від нього через часті поломки та низьку прохідність по пересічній місцевості та незручності в експлуатації.
Хоч за багатьма показниками він і перевершував німецьких колег, але в бою з ними він би не вижив, оскільки німці на свої ЛТ клали крім кулеметів ще й гармату.
M1 Armoured Car
Ну тут хоч назва відображає дійсність, бронеавтомобіль M1 був повнопривідним американським бронеавтомобілем, який випробовувався артилерійським відділом армії США в 1931 році та короткочасно в 1932 році. Він був побудований компанією James Cunningham, Son and Company з Рочестера, штат Нью-Йорк, і під час випробувань позначався як модель T4.
У 1931 році було виготовлено та випробувано два тестові автомобілі під назвою T4. Вони проіснували до 1934 року, коли стали M1. Можливо, що до стандартизації було побудовано ще десять T4. Згідно з армійськими документами, на озброєння було прийнято лише 12 M1. Однак незрозуміло, чи це все новозбудовані машини, чи в цю кількість входять і ті, що спочатку були побудовані як Т4. Якщо записи стосуються двох різних замовлень, то максимальна кількість побудованих машин кожного типу залишається обмеженою дванадцятьма Т4 і дванадцятьма М1. Раніше всі типи машин були передані Першому кавалерійському полку для випробувань і тестування. Однак до 1939 року вони були зняті з озброєння.
Цей дирчик приводився в рух 8-циліндровим бензиновим двигуном, мав екіпаж з чотирьох чоловік і був озброєний одним кулеметом M2 Browning, постійно встановленим в башті, і двома "резервними" кулеметами калібру 7,62х33 мм, встановленими в носовому і кормовому вогневих отворах. Башта також мала кріплення для встановлення одного з кулеметів для зенітного застосування, хоча він ніколи не випробовувався у військах. Він міг розвивати швидкість 89 км/год на дорогах з твердим покриттям, а його запас ходу по дорогах становив приблизно 400 км. Інфи про бронювання я не надибав.
Арта
Ішов фріц по приліску
Шукав собі пригоду
Світило з неба сонечко
"Шьонес пагода!"
Аж раптом фігануло
І здригнулася земля
Болванка прилетіла
В молодого фріцака
Хто шарить за оригінальну пісню відпишіться в коментарі, цікаво скільки нас.
155-мм гармата М1
M1 була польовою гарматою калібру 155 мм, розробленою і використовуваною армією США. Прозвана "Довгим Томом", вона випускалася у варіантах M1 та M2, пізніше відома як M59. Розроблялася з 1918 по 1938 роки на заміну Canon de 155mm GPF, всього з 1940 про 1941 рік було виготовлено 1800 з гаком одиниць, гармата використовувалась як важка польова зброя під час Другої світової війни та Корейської війни, а також була класифікована як допоміжне озброєння для оборони морського узбережжя.
По ТТХ в неї все більш ніж чудово. Маса 13 тон з каплею, в довжину (під час транспортування) 11 метрів, в ширину 2,5, у висоту 2,7, довжина ствола 6,97 метра. Також до неї мало бути 14 канонірів, ага, ціле відділення на одну гармату, але для Америки то не була велика проблема (цікавий факт, в Українських збройних формуваннях на початку ХХ сторіччя такі як ЗС Української Держави та УНР, партизани Холодного Яру, УПА, 14 гренадерна дивізія ваффен СС «Галичина» відділення називалися роями), до речі, лафет для цієї гармати теж називався М1. Як ви зрозуміли з назви калібр у неї 155 мм, заряд та снаряд заряджали окремо, разом вони важать 45 кіло. Скорострільність 40 пострілів на годину, ресурс ствола 1 500 пострілів.
Хороша чи погана вона на свій час я не скажу, оскільки ніде не знайшов аргументованих відгуків.
37-мм гармата M1
37-мм гармата М1 була зенітною автоматичною гарматою, розробленою в США. Використовувалася армією США у Другій світовій війні. Гармата випускалася у буксированому варіанті, або встановлювалася разом з двома кулеметами М2 на напівгусеничному лафеті М2/М3, в результаті чого з'явилася серія багатогарматних лафетів T28/T28E1/M15/M15A1. На початку Другої світової війни кожен зенітно-артилерійський дивізіон мав на озброєнні тридцять дві 37-мм гармати в чотирьох вогневих батареях, а також інше озброєння. Під час Другої світової війни 37-мм гармата M1 використовувалася в батареях протичовнових торпедних катерів берегової оборони (AMTB) разом з 90-мм гарматами, зазвичай чотири 90-мм і дві 37-мм гармати на батарею. Деякі батареї AMTB складалися з чотирьох 37-мм гармат, але більшість джерел містять мало інформації про ці батареї. Наприкінці війни 37-мм гармату зазвичай замінювали на 40-мм гармату Бофорс М1. Розробляли її Джон Браунінг разом з компанією Colt. Виробництво тривало з 1939 року по липень 1943 року.
Тепер шо по ТТХ. Важить 2 780 кіло, довжина ствола 2 метри, ширина установки 1,7 метра, а висота 1,8 метра. Стріляє цілісним патроном калібром 37х223 мм SR, один такий важить 6 кілограмів. Фігачить зі скорострільністю в 120 пострілів на хвилину, для наведення може крутитися на всі 360° по горизонталі та від -5° до 90° по вертикалі, максимально ефективна дистанція стрільби це до 3,2 км, а максимальна дальність польоту снаряда 8,2 км з копійками.
На свій час це була нормальна зенітка, але їй дуже швидко знайшли кращу заміну.
Шолом М1
Це дуже відомий шолом, який, не багато не мало, пробув на озброєнні армії США 44 роки, з 1941 по 1985 роки. Придумав його майор Гарольд Сайдингам. Ці шоломи побачили дофіга воєн, від ДСВ та війни в Кореї, до Вʼєтнамської та вторгнення у Гренаду. Ці шоломи були призначені, щоб захистити баняки солдатів від осколків, не більше й не менше, тобто для кулі цей шолом не сильно відрізнявся від консерви. Цим шоломом активно користувалися до прийняття на озброєння шоломів PASGT в 1985 році, бо ці вже могли витримати кулю, звісно не з відстані 50 метрів, але блукаючу кулю зупинить. З 1941 по 1945 було виготовлено 22 мільйони шоломів М1.
Шоломи М1 виготовлялися з марганцевої сталі Гадфільда, мали внутрішній підшоломник з органотекстоліта на основі нейлону, ззовні фарбувався в оливковий колір. Пізніше з метою підвищення маскування вояків були розроблені камуфльовані чохли для шоломів. На чохлах малися отвори для розміщення в них елементів рослинності для більш надійного маскування на місцевості. Розміри і вага могли коливатися в різний час. Маса шолома М1 часів Другої світової війни складала 1290 грамів, глибина 7 дюймів, ширина 9,5 дюймів, довжина 11 дюймів. Маса шолома М1 зразка 1961 року в повній комплектації складала 1550 грамів. Вартість 30 дол. США в цінах 1987 року. На лобову сторону шолома наносилися розпізнавальні знаки, а в санітарів червоний хрест.
Післямова
Надіюсь вам сподобався такий стиль довгочита, якщо є якісь поради щодо жартів та написання довгочитів у такому стилі з радістю прочитаю та відповім.
А також якщо вас цікавить тема Другої Світової Війни то можете підписатися на на такий чудовий телеграм канал як ДСВ Українською, вони розповідають про цікаві види озброєння тих часів, публікують цікаві світлини та розповідають про різні події Другої Світової Війни, а ще в них є сторінка на Друкарні, підписався я, підпишіться і ви.
