Привіт Дракончики. Вітаю усіх зі сватом Миколая. Признавайтеся скільки кг мандаринів замовляли? Уже придумали, що хочете на наступний рік?
Отож розповідаю: сниться мені за день до Миколая сон. Встаю я (уві сні) і випадково на когось падаю чи тримаю когось, вже й не згадаю, повертається до мене Чувачок з накладною бородою. Стою, дивуюся, питаю
- Хто ти?
- Микола я. Йди спи.
- Ні, так не піде, може ти й Микола але точно не Миколай.
- Я на підробітку в Миколая, а так то я студент.
- Ну і де ж ти вчишся?
- В Прикарпатському, у Франківську.
- Дійсно? (саркастично і недовірливо)
- Не віриш? Ну й не треба.
- Та вірю я, вірю. Ти той як я бачу симпатичний. Телефон з тобою?
- Так...
- Все тепер ти в мене в рабстві. Я вже давно набридла декому з фразами типу "Мені треба компанію по книгопоїданню, в якийсь момент мені стало цікаво де знайти людину яка би сиділа біля тебе поки ти читаєш і обнімала бажано щоб протилежної статі, все треба оголошувати розшук)))" або "Мені треба багатого друга який буде купляти мені книжки, а то я сама собі не по кишені, список книжок і бажання їх купити перевищує фінансові можливості."
- Видно, що в тебе нема хлопця. З фанатками вигаданих книжкових чоловіків завжди важко спілкуватися.
- Ну, тепер це не моя проблема.
- А чия ж цікаво?
- Твоя. Тепер твоя.
- Ей-ей. Ти на мене таке не звалюй, я не чарівник.
- А як ти до мене в хату потрапив?
- Ееее, ну це інше. Магія свята.
- Магія кажеш.
- Так, не перескакуй з теми і не скидай на мене свої проблеми.
- Я й не скидую, кажу ж тепер ти в мене в рабстві. Ти тепер мій чарівний хлопець який ще й до всього куплятиме мені книги і шоколад.
- Так, ага, я вже спізнююся до наступної хати. ТАК СТОП ЩО?
- Та тихо ти, я взагалі то не сама живу.
- НЕ ЧІПАЙ МЕНЕ, Я НА ТАКЕ НЕ ПІДПИСУВАВСЯ (шепотом але все одно голосно)
- Так я й не питала. Ти Миколай от і виконаєш моє бажання (хитра-прехитра усмішка). Організаційні питання вирішили можеш іти далі.
Шокований Микола зникає. Я задоволена вкладаюся спати обдумуючи чи нічого не забула сказати. Прокидаюся в реальному світі від звуку будильника, треба йти до школи. Хочеться іще поспати адже найкращі сни з'являються під ранок. Встаю, вкладаю розкуйовджене волосся і тішуся, що моя фантазія завжди підкидає мені нові цікаві штуки.
Отакі то справи. Цей сон є тільки сном і не має жодних збігів з реальними особами та є лише витвором моєї фантазії.
