Днями мюзиклу «Джульєтта і Ромео» виповнилося 16 років, і це не той мюзикл, на який спершу можна було б подумати. Тобто, не французький, де трійця розбишак співає «Les Rois du monde», а синьйор Капулетті має пронизливу арію «Avoir une fille».
Запам’ятати нескладно: «Ромео і Джульєтта» - французькою, «Джульєтта і Ромео» - італійською; «Джульєтта і Ромео» починається піснею «Верона», а в «Ромео і Джульєтта» «Верона» це тільки другий трек, після увертюри. В «Ромео і Джульєтта» Монтеккі в синьому, а Капулетті в червоному, а в «Джульєтта і Ромео» - кольори коричневий та чорний. Повний відеозапис «Ромео і Джульєтта» знайти зовсім не важко (від торентів до ютубу)
а повного відео «Джульєтта і Ромео», схоже, просто не існує в природі (ха, наче це мене зупинить).
Композитор Рікардо Коччанте, після культового «Нотр Дам де Парі», та ще одного франкомовного мюзиклу, «Маленький принц» (де, до речі, можна побачити Даніеля Лавуа, якому дозволили посміхатися і з якого змили кутастий грим Клода Фролло),
вирішив повернутися до свого італійського коріння і зробив дуже італійський мюзикл.
Прем’єра «Джульєтти і Ромео» відбулася у Вероні (ну бо дійсно). Постановка гастролювала італійськими містами, і завдяки цьому ми маємо досить багато бутлегів окремих пісень. А ще у мюзиклу була непогана промо-кампанія на італійському телебаченні, тож декілька номерів записані на відео професійно.
Але я, наприклад, знайшла цікаве відео від студії, що опікувалася візуальними ефектами постановки – з цього ролику можна скласти враження не тільки про декорації «Джульєтти і Ромео»:
Взагалі, якщо подивитися на творчість Коччанте, можна помітити, що він великий прихильник мюзиклів-з-оповідачем (на цьому моменті я не можу не згадати зовсім свіженький другий сезон серіалу «Шмігадун», присвяченого осмисленню та переосмисленню англомовних мюзиклів – там дуже класно розкрили ось цю тему оповідача). В «Нотр Дам де Парі» це вийшло природно та очевидно, але водночас несподівано геніально: як і в оригінальному романі, поет П’єр Гренгуар стає свідком хрестоматійної історії та бере в ній певну участь, але тепер ще й транслює філософські роздуми Віктора Гюго. Його «Le temps des Cathedrales» - така ж візитівка мюзиклу, як і «Belle»:
«Джульєтта і Ромео» теж починається з пісні оповідача, який тут навіть буквально підіймає завісу. І це… Меркуціо. Направду, нетривіальне рішення – зробити оповідачем історії персонажа, якого (це ж не вважається спойлером?) вбивають найпершим. Є в цьому щось від підходу Джорджа Мартіна, який будував свою «Пісню льоду і полум’я» за принципом: «те, що персонаж POV, ще не рятує його від смерті».
Тож Меркуціо нестримно смалить
Супроводжує першу зустріч Ромео і Джульєтти
І драматично помирає з піснею «Com'è Leggera La Vita» (до речі, «Чума на обидва ваші дома» тут звучить як «E maledizione alle vostre famiglie»)
Ось ця версія навіть емоційніша, гріх її не вставити сюди
У ролі Меркуціо на всіх цих відео – Джан Марко Ск’яретті, якому на момент прем’єри було 20 років. Після «Джульєтти і Ромео» він грав Тарзана і німецькому мюзиклі, у Великій Британії був Че в «Евіті» та Бернардо у «Вестсайдській історії» (тобто, за великим рахунком, примірив на себе роль не тільки Меркуціо, але і його вбивці Тибальда), а протягом останніх кількох років тісно пов’язаний із французькою версією «Нотр Дам де Парі» - спочатку як Феб, а потім і як Гренгуар.
Але це ще не весь кругообіг акторів у мюзиклах Рікардо Коччанте.
Анджело дель Веккйо, Бенволіо з «Джульєтти і Ромео», грає Квазімодо з 2011-го, і за ці роки встиг стати єдиним, хто виконував цю роль трьома мовами – італійською, французькою та англійською.
Але повернемося до «Джульєтти і Ромео». Найповніше враження про мюзикл можна скласти завдяки аудіо
Але є і фанатський відеомонтаж – чого тільки не зробиш, якщо повного відео так і не з’явилося?
