Ця стаття була вперше опублікована в Jump Point 6.08.
ІСТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА
Компанія Tumbril Land Systems була заснована в 2536 році на планеті Сайсей (Saisei) з конкретною метою - виробляти дослідницькі наземні машини, щоб допомогти людству в стрімкому освоєнні зоряного простору. Засновники компанії, Кавія Кросбі (Kavya Crosby) та Аарон Доуз (Aaron Douze), були постійними землевласниками, яких фінансував Університет Сайсея, і які вважали, що нещодавні спроби застосувати технологію ховеру (HOV) до дослідницьких наземних машин були неправильним кроком. Їхній проект був розроблений під гаслом "Міцність, швидкість, довговічність", під яким вони створили свою першу колісну конструкцію - DX20.
Кросбі та Доуз розробили початкову версію DX20. Технічні характеристики транспортного засобу були визначені в рекордно короткі терміни, а прототип, виготовлений на замовлення, незабаром з'явився на світ. DX20 був створений спеціально для подолання екстремальних умов пустелі Ред (Red Desert) на планеті Яр (Yar) і мав бути здатним долати різні середовища - від крижаних світів з мінусовою температурою до низинних боліт на водних планетах. Пара провела роки, випробовуючи прототип за прототипом "в польових умовах", щоб побудувати справжній "міцний і витривалий" транспортний засіб.
DX20 з'явився на відкритому ринку в 2537 році, після того, як наприкінці попереднього року перші екземпляри були доставлені інвесторам. Перші продажі були незначними, але DX20 завоював популярність серед колоніальних компаній, а кінцеві користувачі високо оцінили здатність позашляховика долати екстремальні умови та його відносно прості вимоги до технічного обслуговування. Здавалося, що команда дизайнерів створила саме те, що обіцяла: міцний, швидкий і довговічний всюдихід. Хоча продажі залишалися низькими, сама компанія Tumbril, схоже, вже заробляла репутацію постачальника якісної техніки, здатної працювати в екстремальних умовах. У якийсь момент здавалося, що DX20 стане ще одним символом мирної експансії людства серед зірок.
Однак DX20 не судилося увійти в історію як визначний дослідник. Тодішні події зненацька застали Tumbril, а саме - початок Першої Теваринської війни. Війна вмить змінила вигляд і характер UPE: інвестиції в колонізацію негайно припинилися, а конструктори і виробники з усієї галактики були змушені переобладнати свої машини і заводи під військові потреби. Відчайдушно намагаючись спорядити свої експедиційні сили для першої великої міжвидової війни, армія UPE звернулася до компанії Tumbril з вимогою перетворити DX20 на міцну, швидку та довговічну зброю війни. Команда розробників DX20 негайно приступила до виконання завдання і швидко створила першу військову версію машини, яка отримала від UPEA офіційну назву Cyclone.
Перший момент слави позашляховика припав на початок 2543 року під час бою, який згодом назвуть Першою битвою Аргонського ланцюга (First Battle of the Argon Chain). Підрозділ армії UPE, нашвидкуруч оснащений озброєними "Циклонами", зайняв висоту, щоб перемогти значно сильнішу танкову дивізію теварінців. Полковник А.Д. Крейт (A.J. Krate), який буде нагороджений Медаллю Пошани (Medal of Honor) за свої дії, розробив стратегію, яка дозволила його обмеженим силам знищити або захопити в полон все вороже угрупування. Третину своїх "Циклонів" Крайт розмістив на лівому і правому флангах вздовж хребта Аргон, подбавши про те, щоб їхні позиції були добре помітними для ворога. Тим часом він розташував ще один підрозділ "Циклонів", озброєних ракетами, вздовж самого хребта, що дозволило їм діяти як імпровізованій артилерії, яка обстрілювала розділені сили Теваріна в долині нижче. Третя група "Циклонів" залишалася замаскованою безпосередньо в центрі поля бою, причому вони мали висунутися та надати ракетну підтримку лише після того, як теваріни, здавалося, повірили, що перемога вже забезпечена. По сигналу Крайт закрив пастку, вступивши з ворожими танками в лобовий ближній бій. Тут керованість "Циклону" виявилася вирішальною. В той час як теварінські танки мали проблеми з прицільним вогнем на такій близькій відстані, "Циклони" змогли маневрувати між ними і навколо них протягом трьох годин інтенсивного бою, практично впритул. Битва була ретельно задокументована групою задіяних репортерів, і її результат перетворився на велику пропагандистську перемогу. Крім того, вдалося захопити цілими кілька теварінських танків, завдяки чому вдалося провести важливі дослідження ворожого озброєння, що допомогло переломити хід подій у початковий період війни.
Вже до кінця війни "Циклони" були всюди. Вони використовувались у кожній охопленій війною системі та в глибокому тилу. Уряд UPE закуповував їх десятками тисяч, і до кінця війни компанія виробляла їх на 27 заводах, здатних разом випускати один Cyclone кожні 35 секунди.
У повоєнні роки компанія Tumbril почала розподіляти свої зусилля між спробами повернути собі дослідницький ринок і продовженням роботи за прибутковими державними замовленнями. І перша з цих цілей стала певною мірою жертвою другої, оскільки незліченна кількість "Циклонів", вироблених для військових потреб, тепер продавалася на відкритому ринку як надлишкова техніка, що зменшило загальну потребу в нових моделях дослідницьких машин. З часом Tumbril стала повністю залежати від держзамовлень і доклала чимало зусиль, намагаючись закріпити успіх Cyclone більш складним озброєнням. Хоча компанія продовжувала створювати озброєні ховер-баржі, танки, артилерійські платформи та інше звичне озброєння для уряду Мессера, жоден з них не став таким успішним і символічним, як Cyclone.
У суспільстві репутація Cyclone була на висоті. Наявність незліченної кількості надлишкових машин, багато з яких навіть не застосовувались в бою, означало, що навіть найбільш заощадливі землевласники часто мали припаркований біля свого будинку Cyclone. Вторинний ринок запчастин і компонентів для модернізації процвітав, в той час як сама Tumbril Land Systems страждала разом з іншими військовими підрядниками тієї епохи. Єдиним позитивним моментом було те, що маневрений Cyclone так і не став міцно асоціюватися з режимом Мессера. На момент свого падіння Cyclone бачили як героїчного ветерана більш благородної війни, а не як інструмент гноблення. Відома голограма, на якій зображено підрозділ "Циклонів", що блокує палац Лінтона Мессера XI, також підкріплювала ідею про те, що ця розробка народна.
У 2862 році Tumbril Land Systems закрилася через зниження інтересу до військової техніки. Активи компанії були розпродані, а заводи переобладнані для будівництва космічних апаратів для таких компаній, як Argo і MISC. Інтелектуальна власність, включно з загальним дизайном і торговою маркою Cyclone, була продана консорціуму дрібних покупців в рамках процесу банкрутства. На цьому історія "Циклону" мала б закінчитися... але не закінчилася. У 2946 році спільне підприємство генерального директора DevCo Терренса Набана (Terrence Naban) та низки дрібніших інвесторів здивувало Імперію, оголосивши, що вони повертають Cyclone назад, знову під брендом Tumbril. Невелика команда інженерів провела чотири роки, удосконалюючи оригінальний DX20 за допомогою компонентів 30-го століття, щоб знову запропонувати дослідникам надійний та культовий транспортний засіб. Також не обійшлося без знайомої мети - отримати вигідні урядові контракти на створення техніки для дедалі масштабнішого конфлікту з Вандулами. Нові заводи "Циклонів" були відкриті на Центаврі, Террі та Еллісі, причому багато інших місць вже були зарезервовані для запланованого розширення.
Наразі Tumbril виробляє п'ять різних цивільних варіантів "Циклону" на додаток до військової моделі, створеної для збройних сил Об'єднаної Земної Імперії. Цивільні моделі здебільшого базуються на модифікаціях, які використовувались ще у 28-му столітті. Ось вони:
Cyclone: базова модель. Майже ідентична військовій моделі, за винятком відсутності броньованого покриття та засекречених поверхонь управління.
Cyclone-AA: ППО-модель. Вона озброєна ракетами класу "земля-повітря" та комплексом засобів протидії. Це посилання на імпровізовану артилерійську версію, що використовувалася в Аргонському Ланцюзі, хоча номінально вона призначена радше для захисту від легкої авіації, аніж для наземних ударів.
Cyclone-RC: гоночна модель. RC максимально полегшена та має модифіковану систему впуску для покращення швидкості та керованості. Це спроба осучаснити перегони на баггі, популярні серед колоністів на далеких планетах, які не мають доступу до більш організованих розваг.
Cyclone-RN: легка розвідувальна модель. Призначена для пошуковців та інших дослідників, яким потрібен доступ до швидкого та детального індивідуального сканування. Він оснащений додатковими сенсорами та може встановлювати радіомаяки.
Cyclone-TR: "найважчий" у групі. Модель має посилену броню та керовану людиною цивільну турель, на яку кріпиться невеликий кулемет. TR в основному продається прикордонним світам, які стикаються із загрозою рейдів Вандулів.
Сьогодні Cyclone є найбільш продаваним колісним транспортним засобом у галактиці, випереджаючи навіть всюдисущого Greycat. Очевидно, що нова Tumbril Land Systems йде на підйом, незважаючи на те, що йде слідами своєї попередниці, прагнучи отримати додаткові військові контракти з оновленим танком Nova. Компанія заявила, що має намір виробляти додаткові цивільні варіанти Cyclone, якщо виникне така потреба, а також щорічно випускати оновлені версії існуючого модельного ряду.
Джерело для перекладу: Whitley's Guide - Cyclone
Переклад для @starcitizen_news
Ви можете зареєструватися за моїм реферальним кодом, тим самим підтримати переклад новин, і отримати невеликий стартовий бонус у вигляді 5,000 UEC.
