Я, Лариса, пишу вірші, хочу познайомити Вас зі своєю творчістю. Хочу, щоб мої вірші читали, бо коли вірші читають - вони живі.

Щасливі спогади завжди у телефоні,

Там фотографії і рідних, і знайомих,

Там спогади, коли жили ми в Мирі,

В своїй країні і в своїй квартирі.

Там фото, як на свята зустрічались,

Коли збирались, ми багато всі сміялись.

Там радість, спокій і тихі вечори,

Схід та захід,рожеві кольори...

Але - це все змінилось на світанку,

Дивлюсь я на світлини,

До і після, того ранку,

В душі болить і сльози ллють рікой.

Але життя іде, воно не зупинилось,

Тому - ми будем жить,всім ворогам на зло,

І скоро - Україна буде вільна,

І скоро - ми зберемося разом.

І в телефоні будуть нові фото,

І Україна - завжди буде жить,

А вороги - потонуть у болоті,

Їх наші Ангели зітруть з лиця Землі.

🖋Лариса Хоменко

21.03.25

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Лариса Хоменко
Лариса Хоменко@8FlY_A1VTeJXWA6

1Прочитань
1Автори
0Читачі
На Друкарні з 7 квітня

Вам також сподобається

Коментарі (1)

Хмарини в небі, вони малюнками говорять,

Вони пливуть десь вдаль у вишині,

І темними стають, коли у сумі,

Й блакитними, коли вже не сумні,

Вони за нами дивляться із неба,

Дають підказки, та уважно ти дивись,

Вони чарівні хмари всі на небі,

На них годинами дивись, дивись, дивись...

Вони як крила, білі та пухнасті,

Як гори, що літають в вишині,

Ти дивишся й занурюєшся в казку,

Таку чарівну та щасливу мить...

І кожної хвилини хмари різні,

Однакових ніколи не бува,

Життя біжить, як хмари ті в повітрі,

Ловіть найкращий час,

Ловіть найкращу мить.

А хмари в небі витвори мистецтва,

І Всесвіт ними прикрашає нам життя,

Живіть, як хмари легко, з щирим серцем,

З "холодной головою" до буття.

🖋Лариса Хоменко

05.03.25

Вам також сподобається