жінки - відьми, та й годі

чи ти моя людина?
чи це мені здалося?

колись давно я думав, що ти безмежна доля,
проте наразі сумніви мене з’їдають зовсім,
адже нам ні сказати ні обдумати нема що.

але тоді питання
чому я так подумав,
в який момент я вирішив що ми послані богом?
це звісно питання цікаве,
проте не риторичне.

я справді не збагну це
це клята замануха,
чи може привороти ти вдумала чудити?
ти клята жінка відьма,
тебе я не боюся
але скажи насправді як тобі це вдалося?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
jinikamin
jinikamin@jinikamin

мистецтво створює несказанне

184Прочитань
1Автори
4Читачі
Підтримати
На Друкарні з 4 вересня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Листи до Асканії

    Це подорож через наївність і дорослішання, де кожне написане слово стає кроком до розуміння справжнього значення щастя і сили зв’язків, які неможливо розірвати. Їхня дружба, народжена у безтурботному дитинстві, проходить випробування часом, відстанню та війною.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Листи до Асканії

    Це подорож через наївність і дорослішання, де кожне написане слово стає кроком до розуміння справжнього значення щастя і сили зв’язків, які неможливо розірвати. Їхня дружба, народжена у безтурботному дитинстві, проходить випробування часом, відстанню та війною.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання