чи ти моя людина?
чи це мені здалося?
колись давно я думав, що ти безмежна доля,
проте наразі сумніви мене з’їдають зовсім,
адже нам ні сказати ні обдумати нема що.
але тоді питання —
чому я так подумав,
в який момент я вирішив що ми послані богом?
це звісно питання цікаве,
проте не риторичне.
я справді не збагну це
це клята замануха,
чи може привороти ти вдумала чудити?
ти клята жінка відьма,
тебе я не боюся
але скажи насправді — як тобі це вдалося?
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 4 вересня
Більше від автора
ділей розміром в життя
надто буденно для творчості
Теми цього довгочиту:
Віршізупинися!
передихни.
Теми цього довгочиту:
Поезіябайдужість
болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
“Just One Last Dance”…
Музика. Підхопила, притягла, з'єднала, звабила... Розум поступився. Тільки очі обережно питали: пам'ятаєш?
Теми цього довгочиту:
ПрозаФундація Кріґера ІІ-1: Мадлен
Немає сенсу освітлювати шлях для того, хто радше ховатиметься у пітьмі.
Теми цього довгочиту:
ТворчістьСумні сліди лишились на піску,
Сумні сліди лишились на піску, Сонет, Морські вірші
Теми цього довгочиту:
Поезія